Рішення

від 15.06.2015 по справі 910/10546/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015Справа № 910/10546/15

Суддя господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства «ДУБЕНСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВО-ТЕХНІЧНИХ ВИРОБІВ» додочірнього підприємства «ЕКОТЕХНОЛОГІЯ» товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОЛОГІЯ» про стягнення 12386,75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явилися; від відповідача:Пипко Р.П. (довіреність від 06.11.2015 б/н),

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство «ДУБЕНСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВО-ТЕХНІЧНИХ ВИРОБІВ» (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до дочірнього підприємства «ЕКОТЕХНОЛОГІЯ» товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОЛОГІЯ» (далі - відповідач) про стягнення 37810,92 грн, з яких: 30000 грн основний борг; 7452,14 грн втрати від інфляції та 358,78 грн 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар.

Під час розгляду справи позивач, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, неодноразово зменшував розмір позовних вимог у зв'язку із частковим погашенням відповідачем суми основної заборгованості (заяви від 14.05.2015 б/н, від 04.06.2015 б/н, від 05.06.2015 б/н від 11.06.2015 б/н).

Відповідно до першої заяви позивача від 14.05.2015 б/н, останнім заявлено до стягнення 11978,88 грн, з яких: 4600,00 грн сума основної заборгованості; 7025,80 грн - втрати від інфляції та 353,08 грн - 3 % річних. Також позивач просить суд покласти в повному обсязі витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Згідно із останньою заявою від 11.06.2015 б/н позивач просить суд стягнути з відповідача 12386,75 грн, з яких: 12027,24 грн втрати від інфляції та 359,51 грн 3 % річних у зв'язку зі збільшення періоду нарахування вказаних вимог, а також покласти витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Таким чином, спір розглядається судом з урахуванням заяви позивача від 11.06.2015 б/н.

Відповідач у судових засіданнях надав суду пояснення по суті спору, якими заперечив проти нарахувань, передбачених ст. 625 Цивільного кодекс України.

В судовому засіданні 15 червня 2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважних представників сторін спору, судом встановлено таке.

Між сторонами у справі було укладено договір від 29.05.2014 року № 29/05 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач - продавець зобов'язується поставити, а відповідач - покупець прийняти та оплатити продукцію на підставі заявки покупця (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару відбувається на основі рахунку-фактури та видаткової накладної.

Загальна сума договору визначається сукупністю погоджених сторонами партій товару у грошовому еквіваленті (п. 2.1 договору)

Згідно п. 2.2 договору оплата товарів здійснюється на протязі 20 робочих днів з момент відвантаження товару продавцем.

Договір набуває юридичної сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами умов договору (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 61710,00 грн, про що свідчать видаткові накладні від 03.12.2014 № 1122 на суму 54450,00 грн та від 22.01.2015 № 33 на суму 7260,00 грн. Зазначені накладні підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Спір між сторонами судового процесу виник у зв'язку з тим, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання за договором, відповідач у встановлені п. 2.2 договору строки товар не оплатив. У зв'язку із наведеними обставинами, позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, яким заявив позовну вимогу, зокрема про стягнення з останнього 30000,00 грн основної заборгованості за договором.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем погашено борг в повному обсязі таким чином: 17 квітня 2015 року на суму 3000,00 грн; 21 квітня 2015 року на суму 7000,00 грн; 23 квітня 2015 року на суму 6000,00 грн; 07 травня 2015 року на суму 9400,00 грн; 03 червня 2015 року на суму 4600,00 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи виписка з поточного рахунку позивача та платіжне доручення від 03.06.2015 № 2103.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі в частині вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості, розмір якої складає 30000,00 грн, підлягає припиненню в порядку, передбаченому п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тобто у зв'язку із відсутністю предмета спору в цій частині.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та втрат від інфляції.

Отже, з огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст. 610 ЦК України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що в правовідносинах сторін спору має місце допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 359,51 грн та втрат від інфляції в сумі 12027,24 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю за розрахунками позивача, які перевірені і визнані судом вірними.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, позаяк спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі № 910/10546/15 в частині позовних вимог про стягнення з дочірнього підприємства «ЕКОТЕХНОЛОГІЯ» товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОЛОГІЯ» на користь публічного акціонерного товариства «ДУБЕНСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВО-ТЕХНІЧНИХ ВИРОБІВ» 30000,00 (тридцять тисяч) грн 00 коп. основного боргу.

3. Стягнути з дочірнього підприємства «ЕКОТЕХНОЛОГІЯ» товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОЛОГІЯ» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б, ідентифікаційний код 21704194) на користь публічного акціонерного товариства «ДУБЕНСЬКИЙ ЗАВОД ГУМОВО-ТЕХНІЧНИХ ВИРОБІВ» (35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Млинівська, буд. 69; ідентифікаційний код 02971506) втрати від інфляції в сумі 12027 (дванадцять тисяч двадцять сім) грн 24 коп.; три відсотки річних в сумі 359 (триста п'ятдесят дев'ять) грн 13 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30 червня 2015 року.

Суддя Я.А. Карабань