Рішення

від 23.06.2015 по справі 910/12652/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2015Справа №910/12652/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство

"Маст-Буд"

про стягнення 319 580,36 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача: Митченко Н. М. (дов. № 1543/21-12 від 27.11.2012)

Від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.06.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 01-УМ від 01.01.2010 у розмірі 319 580,36 грн., з яких 190 000, 00 грн. основного боргу, 14 854, 25 грн. пені, 101 600, 92 грн. інфляційних втрат та 13 125, 19 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2015 порушено провадження у справі №910/12652/15 та призначено до розгляду на 09.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 23.06.2015, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін.

В судове засідання 23.06.2015 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав суду усні пояснення по суті справи, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором № 01-УМ оренди об'єкту нерухомого майна від 01.01.2010, в частині оплати орендних платежів в період з 01.09.2012 по 30.04.2013.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання жодного разу не з'явився.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складено протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 між позивачем, як орендодавцем, в особі його відокремленого підрозділу - Управління механізації та відповідачем, як орендарем був укладений договір № 01-УМ оренди об'єкту нерухомого майна (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування частину цеху по виготовленню металоконструкцій (далі - об'єкт оренди) за адресою: м. Київ, вул. Нова, 1, загальною площею 1 080 кв.м., згідно викопіювання з план - схеми орендованої частини складу, що є невід'ємною частиною договору (додаток № 1).

Згідно п. 1.2. договору орендований об'єкт здається орендареві згідно акту приймання - передачі (додаток № 2), який є невід'ємною частиною договору. В разі не підписання акту приймання - передачі договір вважається не укладеним.

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата за користування об'єктом оренди визначається орендодавцем і складає 25 000, 00 грн. враховуючи ПДВ.

Відповідно до п. 3.2. договору орендну плату орендар перераховує не пізніше 10-го числа місяця, що є наступним за місяцем на підставі платіжної вимоги, що виставляється орендодавцем.

В разі порушення орендарем терміну внесення орендної плати, він сплачує пеню в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 5.13 договору (в редакції викладеній в додатковій угоді № 8 від 24.12.2012) визначено, що термін дії договору встановлено з 01.01.2010 по 31.12.2013.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.01.2010 за актом приймання - передачі орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди.

30 квітня 2013 року сторони досягли домовленості про розірвання договору за взаємною згодою з 01.05.2015, про що уклали додаткову угоду від 30.04.2013 про розірвання договору оренди об'єкту нерухомого майна № 01-УМ від 01.01.2010.

В цей же день (30.04.2013) орендар повернув орендарю за актом приймання - передачі об'єкт оренди.

За твердженням позивача, яке не спростовано відповідачем, свої зобов'язання по оплаті орендних платежів орендар виконував неналежним чином, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 190 000, 00 грн. за період з 01.09.2012 по 30.04.2013.

Факт користування відповідачем орендованим майном позивач підтверджує актами здачі - прийняття робіт за відповідний період підписаними сторонами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Предметом позову є матеріально - правова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 190 000, 00 грн. основної заборгованості, 14 854, 25 грн. пені за загальний період прострочення з 10.10.2012 по 09.11.2013, 101 600, 92 грн. інфляційних втрат та 13 125, 19 грн. 3 % річних за період прострочення з 10.10.2012 по 12.05.2015.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір № 01-УМ оренди об'єкту нерухомого майна від 01.01.2010 є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, відповідач в період з 01.09.2012 по 30.04.2013 користувався орендованим у позивача об'єктом оренди, орендна плата згідно умов договору за вказаний період склала 200 000, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачем за вказаний період орендних платежів було внесено лише 10 000, 00 грн., станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 190 000, 00 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо неможливості користування об'єктом оренди не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 190 000, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 190 000, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати орендних платежів, у відповідності до п. 3.2. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 190 000, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 14 854, 25 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, відповідно до п. 3.5. договору, розрахованої за кожним актом прийому - здачі виконаних робіт окремо, за загальний період з 10.10.2012 (відповідно до вказаного в розрахунку) по 09.11.2013.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня (ст. 3).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 14 854, 25 грн. у відповідності до п. 3.5. договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 3.5. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 13 125, 19 грн. трьох відсотків річних та 101 600, 92 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення за період з 10.10.2012 по 12.05.2015.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як доведені та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з огляду на часткове задоволення позовних вимог витрати по оплаті судового збору розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Маст-Буд" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 8, офіс 2; ідентифікаційний код 19347634) на користь Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) основний борг в сумі 190 000 (сто дев'яносто тисяч) грн. 00 коп., пені - 14 854 (чотирнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 25 коп., 3 % річних - 13 125 (тринадцять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 19 коп., інфляційних втрат - 101 600 (сто одна тисяча шістсот) грн. 92 коп. та судовий збір в розмірі 6 391 (шести тисяч триста дев'яносто однієї) грн. 61 коп.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Повне рішення складено - 30.06.2015.

Суддя Головатюк Л.Д.