Рішення

від 01.07.2015 по справі 910/13354/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015Справа №910/13354/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР ПАКУВАННЯ ТА ДИЗАЙНУ"

про стягнення 961 200,25 грн.

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Ряба В.В. - представник за довіреністю № 010-01/2075 від 01.04.14

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 01.07.2015, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПАКУВАННЯ ТА ДИЗАЙНУ» про стягнення 961 200,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.02.2014 між сторонами було укладено Кредитний договір № 88114V2, на підставі якого відповідачу було надано кредит у формі овердрафту з лімітом у розмірі 748 000,00 грн., з кінцевим терміном погашення по 05.02.2015 зі сплатою відповідних процентів за користування та комісій, що визначені умовами договору. За доводами позивача, відповідач всупереч взятих на себе зобов'язань за договором, не погасив у встановлений строк заборгованість за кредитом, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 961 200,25 грн., з яких: 469 552,23 грн. - заборгованість за кредитом; 107 318,78 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 947,25 грн. - заборгованості за комісією; 64 867,40 грн. - пені; 15 462,70 грн. - 3 % річних; 215 931,89 грн. - інфляційних втрат та 85 120,00 грн. - заборгованості за штрафними санкціями.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.05.2015 за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/13354/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17.06.2015.

У судовому засіданні 17.06.2015 року представник позивача подав документи для долучення до матеріалів справи, наданих на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Про дату та час проведення судового засідання ТОВ "ЦЕНТР ПАКУВАННЯ ТА ДИЗАЙНУ" повідомлялось шляхом розміщення інформації на сторінці господарського суду міста Києва на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет в розділі «Новини та події» - « 02» червня 2015 року.

Ухвалою суду від 17.06.2015 розгляд справи відкладався до 01.07.2015.

У судове засідання 01.07.2015 з'явився представник позивача, надав додаткові докази по справі, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Про дату та час проведення судового засідання ТОВ «ЦЕНТР ПАКУВАННЯ ТА ДИЗАЙНУ» повідомлялось шляхом розміщення інформації на сторінці господарського суду міста Києва на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет в розділі «Новини та події» - « 19» червня 2015 року.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

06 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (надалі - позивача, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПАКУВАННЯ ТА ДИЗАЙНУ» (надалі - відповідач, позичальник) було укладено кредитний договір №88114V2 (надалі - договір), відповідно до умов якого банк надає позичальнику Овердрафт, а позичальник зобов'язується повернути Овердрафт та сплатити проценти за Овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору Овердрафт надається на умовах повернення, строковості, платності.

Згідно з п. 2.3. договору ліміт Овердрафту: 748 000,00 грн. Ліміт Овердрафту протягом дії договору може бути змінений банком в порядку, що передбачений пунктом 4.1. цього договору. Позичальник може користуватися Овердрафтом після виконання усіх умов для отримання Овердрафту, визначених цим договором, по 04.02.2015 року (включно).

Кінцевий термін погашення Овердрафту позичальником « 05» лютого 2015 року (п. 2.4. договору).

В рамках цього договору позичальник сплачує банку проценти за Овердрафтом, комісію за управління кредитом та інші комісії/плати у розмірах та на умовах цього Договору (п. 2.5. договору).

Згідно з п. 3.1.2 договору розмір процентної ставки за Овердрафтом 16 % річних.

Додатковою угодою №88114V2-1 до кредитного договору сторонами внесено зміни в частині процентної ставки та встановлено її у розмірі 22% річних.

Проценти за Овердрафтом нараховуються протягом усього строку користування Овердрафтом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування Овердрафтом на основі банківського року (п. 3.1.4. договору).

У відповідності до п. 3.2.1. договору розмір ставки комісії за управління кредитом 0,1 % від ліміту Овердрафту. Комісія за управління кредитом нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до підпунктів 14.1.1. цього договору і закінчується датою повного виконання зобов'язань з погашення Овердрафту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення Овердрафту, визначеної згідно з п. 6.4. договору.

У п. 5.1. договору зазначено, що Овердрафт надається в межах ліміту Овердрафту у безготівковій формі шляхом виконання протягом банківського дня платежів з поточного рахунку позичальника в банку згідно з платіжними дорученнями позичальника.

Погашення Овердрафту протягом дії договору здійснюється позичальником згідно з графіком зміни ліміту Овердрафту (п. 6.3. договору).

Згідно з п. 9.2.1. договору позичальник зобов'язався своєчасно та у повному обсязі погашати банку Овердрафт, сплатити проценти за Овердрафтом, комісії та інші платежі за цим договором.

За доводами позивача, банк виконав взяті на себе зобов'язання, та надав відповідачу Овердрафтом, згідно з умовами договору, проте відповідач всупереч взятих на себе зобов'язань за договором, не погасив у встановлений строк заборгованість за кредитом, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 469552,23 грн.; 107 318,78 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2 947,25 грн. - заборгованості за комісією.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи виписки з рахунків.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що факт наявності заборгованості за кредитним договором №88114V2 у розмірі 469 552,23 грн. - борг за кредитом; 107 318,78 грн. - борг за процентами за користування кредитом; 2 947,25 грн. - борг за комісією належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований. А тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 64 867,40 грн. - пені; 15 462,70 грн. - 3 % річних; 215 931,89 грн. - інфляційних втрат та 85 120,00 грн. - заборгованості за штрафними санкціями.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 10.2. договору у випадку не виконання (несвоєчасного виконання) позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, позичальник сплачує банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з рахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань.

Також у п. 10.3. договору сторонами визначено нарахування штрафних санкцій банком позичальнику за невиконання останнім зобов'язань, передбачених п.п. 9.2.17.1., 9.2.1.7.2., 9.2.17.3.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку щодо повернення кредиту та процентів за користування кредиту не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Суд погоджується з обґрунтованими розрахунками пені, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій, які містяться в матеріалах справи, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 64 867,40 грн. - пені; 15 462,70 грн. - 3 % річних; 215 931,89 грн. - інфляційних втрат та 85 120,00 грн. - заборгованості за штрафними санкціями підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПАКУВАННЯ ТА ДИЗАЙНУ» (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, буд. 29; ідентифікаційний код 03746852) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. київ, вул. Горького, буд. 127; ідентифікаційний код 00032112) 469 552 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн 23 коп. - заборгованості за кредитом; 107 318 (сто сім тисяч триста вісімнадцять) грн 78 коп. - заборгованості за процентами за користування кредитом; 2 947 (дві тисячі дев'ятсот сорок сім) грн 25 коп. - заборгованості за комісією; 64 867 (шістдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) грн 40 коп. - пені; 15 462 (п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят дві) грн 70 коп. - 3 % річних; 215 931 (двісті п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять одну) грн 89 коп. - інфляційних втрат; 85 120 (вісімдесят п'ять тисяч сто двадцять) грн 00 коп. - заборгованості за штрафними санкціями та 19 224 (дев'ятнадцять тисяч двісті двадцять чотири) грн 01 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3.. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.07.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.