Рішення

від 23.06.2015 по справі 911/2249/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р. справа № 911/2249/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Київський метрополітен», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-ЛТД», Київська обл., м. Вишгород

про стягнення 3 958,37 гривень

за участю представників:

від позивача: Гайдай Т.В. (довіреність №155-Н від 31.10.2014)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

27.05.2015 Комунальне підприємство «Київський метрополітен» (далі-КП «Київський метрополітен»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-ЛТД» (далі-ТОВ «Алекс-ЛТД»/відповідач) про стягнення 3 958,37 грн, з яких: 3 799,90 грн заборгованості за договором на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна №В-134-12 від 20.04.2012, 92,16 грн пені та 66,31 грн 3% річних.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2015 порушено провадження у справі №911/2249/15 та призначено справу до розгляду на 09.06.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.06.2015 розгляд даної справи було відкладено на 23.06.2015.

В судові засідання 09.06.2015 та 23.06.2015 представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

20.04.2012 між КП «Київський метрополітен» (далі-балансоутримувач) та ТОВ «Алекс-ЛТД» (далі-орендар) було укладено договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна №В-134-12 (далі-договір), відповідно до якого балансоутримувач забезпечує утримання об'єктів оренди відповідно до переліку, який є невід'ємною частиною договору за цінами, визначеними в узагальненому розрахунку щомісячних витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, а орендар відшкодовує балансоутримувачу зазначені витрати.

Пунктами 2.3, 6.1 та 6.4 договору передбачено, що розмір відшкодування витрат з утримання об'єктів оренди визначається відповідно до затвердженого узагальненого розрахунку витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна, який є невід'ємною частиною цього договору, і який переглядається балансоутримувачем у випадку офіційних змін цін, тарифів, заробітної плати та загальної площі об'єктів оренди, вказаній в додатку №1 до договору і фактичного використання орендарем об'єктів оренди.

Договір укладено строком на календарний рік і діє по 31.12.2012 включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

З огляду на відсутність заяви однієї із сторін при припинення або зміну цього договору до 31.01.2013, 31.01.2014 та 31.01.2015, строк дії останнього, у відповідності до п. 6.4 договору, було продовжено на наступні 2013-2015 календарні роки.

Відсутність заперечень сторін щодо продовження строку дії договору підтверджується також і поясненнями представника позивача, наданими в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином.

Так, у відповідності до додатка №1 до договору балансоутримувач забезпечує утримання об'єкті оренди відповідача площею 87 м 2 , 32 м 2 та 9 м 2 , розташованих на станціях Позняки, Палац України та Осокорки відповідно.

На виконання умов договору, протягом 2014 року та першого кварталу 2015 року позивачем були надані послуги з утримання та обслуговування орендованого відповідачем майна загальною вартістю 8 799,90 грн, в тому числі:

- 7 865,76 грн витрат на утримання об'єктів оренди відповідача, розташованих на станціях Палац України та Осокорки у 2014 році,

- 934,14 грн витрат на утримання об'єктів оренди відповідача, розташованих на станції Осокорки протягом першого кварталу 2015 року. У відповідності до наданих суду пояснень, розмір відшкодування витрат з утримання об'єктів оренди визначений позивачем з урахуванням фактичної площі об'єктів оренди відповідача за спірний період.

З метою оплати відповідачем вартості наданих позивачем протягом спірного періоду послуг за договором, останнім були виставлені рахунки:

- від 31.03.2014 на суму 2 235,06 грн,

- від 30.06.2014 на суму 2 235,06 грн,

- від 30.09.2014 на суму 2 239,98 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині оплати вартості наданих послуг за вказаний період належним чином не виконав, сплативши лише 5 000,00 грн, а саме: 1 000,00 грн 17.04.2014, 1 000,00 грн 04.09.2014, 1 000,00 грн 24.09.2014, 1 000,00 грн 13.10.2014, 1 000,00 грн 11.11.2014, внаслідок чого за ним утворилось 3 799,90 грн заборгованості.

Проведення відповідачем часткових розрахунків за договором підтверджується наданими суду довідками ПАТ «КБ «Хрещатик» №43-65/376 від 09.06.2015, №43-65/400 від 15.06.2015, а також довідкою ПАТ «Фортуна-Банк» №247/11 від 08.06.2015.

Наявність 3 799,90 грн заборгованості відповідача за договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача №55-НДФ від 09.06.2015.

З метою досудового врегулювання даного спору, 24.02.2015 позивачем було надіслано відповідачу претензію №75-НДД від 20.02.2015, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за договором та вимагав її погашення. Разом із зазначеним листом, у якості додатка, відповідачу було надіслано розрахунок №1 від 10.02.2015.

Посилаючись на те, що відповідач на означену претензію не відповів, остаточні розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 3 799,90 грн заборгованості по оплаті вартості послуг, наданих протягом третього кварталу 2014 року-першого кварталу 2015 року згідно договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 2.2 та 3.2.1 договору передбачено, що орендар здійснює платіж по відшкодуванню витрат з утримання об'єкта оренди щоквартально не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом на підставі виданих балансоутримувачем розрахунків.

Орендар зобов'язується до 05 числа місяця, наступного за звітним кварталом самостійно отримувати рахунок (розрахунок) по відшкодуванню витрат та не пізніше 20-го числа здійснювати платіж на поточний рахунок балансоутримувача.

З огляду наведеного, споживання відповідачем послуг, що надавались позивачем за договором протягом третього кварталу 2014-першого кварталу 2015 без будь-яких зауважень щодо обсягу чи якості наданих послуг свідчить про прийняття останнім таких послуг та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по оплаті вартості наданих послуг у повному обсязі до 21.10.2014, 21.01.2015 та 21.04.2015 відповідно.

У відповідності до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором належним чином не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 799,90 грн заборгованості по оплаті вартості послуг, наданих протягом третього кварталу 2014 року-першого кварталу 2015 року згідно договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними і допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг, позивач просить суд стягнути з останнього:

- 92,16 грн пені, нарахованої за періоди:

з 21.01.2015 по 03.03.2015 на 1 155,66 грн заборгованості за 4-й квартал 2014 року,

з 21.04.2015 по 20.05.2015 на 934,14 грн заборгованості за 1-й квартал 2015 року;

- 66,31 грн 3% річних, нарахованої за періоди:

з 21.04.2014 по 20.05.2015 на 1 235,06 грн заборгованості за 1-й квартал 2014 року,

з 21.07.2014 по 20.05.2015 на 235,06 грн заборгованості за 2-й квартал 2014 року,

з 21.10.2014 по 20.05.2015 на 239,98 грн заборгованості за 3-й квартал 2014 року,

з 21.01.2015 по 03.03.2015 на 1 155,66 грн заборгованості за 4-й квартал 2014 року,

з 21.04.2015 по 20.05.2015 на 934,14 грн заборгованості за 1-й квартал 2015 року. При обрахунку заявлених до стягнення 3% річних позивачем враховувались здійснені відповідачем часткові проплати, які зараховувались позивачем не в порядку черговості, тобто не в рахунок оплати вартості наданих послуг за частково/повністю неоплачені попередні періоди (квартали), а у якості оплати тих кварталів, у яких була здійснена відповідна оплата.

Статтею 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що за несвоєчасно перераховані платежі орендар сплачує на користь балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, але не більше розміру встановленого законодавством України.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 92,36 грн, а суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 92,16 грн пені підлягає задоволенню.

Крім того, ч. 2 ст. 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, статтею 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені нормативні приписи, передбачені договором строки оплати послуг, а також здійснені відповідачем часткові розрахунки за договором, суд здійснював перерахунок заявлених до стягнення 3% річних за наступні періоди:

з 21.04.2014 по 16.07.2014 на 2 235,06 грн заборгованості за 1-й квартал 2014 року,

з 17.07.2014 по 03.09.2014 на 1 235,06 грн заборгованості за 1-й квартал 2014 року,

з 04.09.2014 по 23.09.2014 на 235,06 грн заборгованості за 1-й квартал 2014 року,

з 21.07.2014 по 23.09.2014 на 2 235,06 грн заборгованості за 2-й квартал 2014 року,

з 24.09.2014 по 12.10.2014 на 1 470,12 грн заборгованості за 2-й квартал 2014 року,

з 13.10.2014 по 10.11.2014 на 470,12 грн заборгованості за 2-й квартал 2014 року,

з 21.10.2014 по 10.11.2014 на 2 239,98 грн заборгованості за 3-й квартал 2014 року,

з 11.11.2014 по 20.05.2015 на 1 710,10 грн заборгованості за 3-й квартал 2014 року,

з 21.01.2015 по 03.03.2015 на 1 155,66 грн заборгованості за 4-й квартал 2014 року,

з 21.04.2015 по 20.05.2015 на 934,14 грн заборгованості за 1-й квартал 2015 року.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, перерахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 73,71 грн, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 66,31 грн 3% річних підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 611, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-ЛТД» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Київська, 10, ідентифікаційний код 20588975) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03055, м. Київ, просп. Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913):

- 3 799 (три тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн 90 коп. заборгованості,

- 92 (дев'яносто дві) грн 16 коп. пені,

- 66 (шістдесят шість) грн 31 коп. 3% річних,

- 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 23.06.2015.

Суддя В.А. Ярема