Рішення

від 25.06.2015 по справі 910/10792/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015Справа №910/10792/15

За позовомЗаступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради До Спільного підприємства "Спарта" у формі товариства з обмеженою відповідальністю Провнесення змін до договору оренди земельної ділянки Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури - Чистякова Н.О. за посвідченням;

Від позивача - Новак Є.Л.;

Від відповідача - Рудько Н.В. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.09.2004р. №85-6-00144, укладеного між Київською міською радою та Спільним підприємством "Спарта" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, а саме викласти п. 4.2 договору в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки».

Позов мотивовано тим, що розмір орендної плати, передбачений чинними умовами договору оренди, є нижчим за мінімальний розмір орендної плати, який встановлено Податковим кодексом України. Оскільки договір оренди не приведено у відповідність до вимог законодавства, прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Позивач у письмових поясненнях підтримав заявлені вимоги заступника прокурора Подільського району м. Києва, вважає їх обґрунтованими з підстав викладених у позові.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив з наступних підстав:

- договір оренди укладений між Позивачем та Відповідачем в 2004р. Розділи 19 (Прикінцеві положення) та 20 (Перехідні положення, в т.ч. Підрозділ 6 Особливості справляння земельного податку) Податкового кодексу України не встановлюють обов'язків внесення змін до договорів оренди, укладених в минулому.

- відповідно до п. 4.3 договору оренди, розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесенням змін до цього Договору;

- стаття 23 Закону „Про оренду землі" не містить права орендодавця змінювати %

ставку орендної плати в односторонньому порядку, як і умови Договору, отже Позивач всупереч Закону і Договору вимагає збільшення орендної ставки. Орендна плата за землю не є тарифом на послуги і її зміна всупереч умовам Договору за вказаним Законом до повноважень міської ради не належить;

- за ст. 1 ЦК України цивільні відносини ґрунтуються на юридичній рівності і вільному волевиявленні їх учасників. Ст. 30 Закону „Про оренду землі" визначає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Тому, одностороннє рішення Позивача про зміну % ставки оренди за Договором, яке суперечить договірним умовам, не є обов'язковим для Відповідача, не дивлячись на прийняте Позивачем рішення, як органом місцевого самоврядування. Крім цього, сесійне рішення Позивача про внесення змін до Договору не має нормативно - правового характеру.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2004 року між Київською міською радою (Орендодавець) та Спільним підприємством "Спарта" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:85:034:0002, площею 1226 кв.м, по вул. Іллінській, 12 у Подільському районі м. Києва, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис 13.09.2004року за №85-6-00144 у книзі записів державної реєстрації договорів (надалі - Договір). Термін дії договору до 13.09.2029 року.

Відповідно до п. 2.2 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом технічної документації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № Ю-29102/2004 від 13.08.2004 року становить 5 066 469 грн. 33 коп.

Згідно з п. 4.2 зазначеного Договору річна орендна плата встановлюється у розмірі 2 (двох) відсотків від її нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 3.1 Договору, договір укладено на 25 років.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (ст. 288 Податкового кодексу України).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (ст. 288.5.1 Податкового кодексу України).

З метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України «Про оренду землі», статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України 28.02.2013р. Київською міською радою прийнято рішення №89/9146 «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України».

Відповідно до вказаного рішення орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки та пунктом 2 рішення покладено на орендарів обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з п. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з абз. 1 п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

За таких обставин, враховуючи все вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що рішення відповідної міської ради про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до приписів ст. 288 Податкового кодексу України, яке на теперішній час є чинним та не скасованим, є достатньою підставою для внесення змін до договору в частині визначення розміру орендної плати.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього Договору.

Відповідно до умов п. 4.7 Договору розмір орендної плати може переглядатись у випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз на рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 5 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Проаналізувавши положення законодавства України, суд дійшов висновку, що як на момент укладення спірного договору, так і на момент розгляду спору в суді, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності була/є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати - у разі законодавчої зміни її граничного розміру.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Судом встановлено, що покладений на відповідача рішенням Київської міської ради № 89/9146 від 28.02.2013р. обов'язок щодо забезпечення оформлення внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки відповідачем не виконано, за згодою сторін відповідних змін до договору оренди земельної ділянки внесено не було.

При цьому, господарський суд зазначає, що заперечення відповідача щодо неможливості внесення змін до договору через відсутність погодження таких змін орендарем у передбаченому законом порядку, є безпідставними з огляду на таке.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі», розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди землі.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до абз. 4 п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору.

Вказану позицію викладено у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 року №15-рп/2002 та постанові Верховного суду України від 20.11.2012 року № 3-53гс12.

Одночасно з цим, обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок пунктом 2 рішення Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013 року «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної оренди плата у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» покладено на орендарів.

Заперечення відповідача, які ґрунтуються на тому, що рішення Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013 року «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної оренди плата у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України» не носить нормативного характеру не береться судом до уваги, оскільки регуляторні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації та як вбачається з матеріалів справи, рішення №89/9146 від 28.02.2013р. Київської міської ради було опубліковане 02.04.2013р. у випуску №33(1161) газети "Хрещатик".

Отже, оскільки рішення №89/9146 від 28.02.2013р. Київської міської ради було належним чином опубліковане та набрало чинності з дня його офіційного оприлюднення, містить умову щодо внесення до договорів оренди земельних ділянок змін, встановлюючи річну орендну плату у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, суд приходить до висновку про те, що вказане рішення є пропозицією Київської міської ради щодо внесення змін в договір оренди земельної ділянки в розумінні ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 3 ст.188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем щодо результатів розгляду пропозиції Київської міської ради у відповідності до п. 3 ст. 188 ГК України.

Судом встановлено, що покладений на відповідача рішенням Київської міської ради № 89/9146 від 28.02.2013р. обов'язок щодо забезпечення оформлення внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки відповідачем не виконано, за згодою сторін відповідних змін до договору оренди земельної ділянки внесено не було.

Судом враховано, що Верховним Судом України у постанові від 02.12.2014 №21-274а14 висловлено правову позицію щодо застосування підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Зокрема, передбачено, що з набранням чинності ПКУ річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПКУ над нормами інших актів у разі їх суперечності (пункт 5.2 статті 5 ПКУ), до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ.

При цьому, відповідно до ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Враховуючи викладене, а також те, що розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, суд приходить до висновку про наявність підстав зміни договору у частині, що стосується розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, а тому позов підлягає задоволенню.

Інші заперечення відповідача викладені у відзиві, судом не прийняті до уваги, як такі, що не спростовують висновків до яких дійшов суд.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, та позовні вимоги прокурора задоволені повністю, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з Відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до п. 4.2. договору оренди земельної ділянки від 13.09.2004 №85-6-00144, укладеного між Київською міською радою та спільним підприємством «Спарта» у формі ТОВ, виклавши його у такій редакції:

«Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки».

Стягнути зі Спільного підприємства "Спарта" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 12, ідентифікаційний код 23502170) судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. в доход Державного бюджету України.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.06.2015р.

Суддя І.І.Борисенко