Рішення

від 24.06.2015 по справі 916/1773/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2015 р.Справа № 916/1773/15

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Куковицький Д.В. за довіреністю від 01.01.2015р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1773/15::

За позовом: Приватного підприємства "ТАД-Транс Експедиція";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Савранський завод продовольчих товарів";

про стягнення 9 523,47 грн., -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємства «ТАД-Транс Експедиція» (далі - Позивач) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Савранський завод продовольчих товарів" (далі- Відповідач ) із позовом про стягнення боргу посилаючись на наступне.

15.08.2014р. між сторонами у справі укладений договір надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні № 15-08/14 П (далі -Договір) за яким Позивач зобов'язувався перевезти власним автотранспортом вантаж, а Відповідач прийняти та оплатити перевезення. Розмір плати за перевезення узгоджується та вказується у рахунку-фактурі Позивача.

Строк дії договору до 31.12.2014р, а в частині розрахунків до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

За актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) ОУ-0000093 від 16.08.2014р. на суму 13746,00 грн, якій підписаний уповноваженими особами, Позивач здав, а Відповідач прийняв зазначені роботи на загальну суму 13 746,00грн.

16 серпня 2014 року Позивач надав Відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0001173 від 28.09.2012р. на сплату за перевезення вантажу на суму 13176,00грн.

Таким чином, Позивач повністю виконав вимоги Договору.

За п.3.5 Договору Відповідач зобов'язаний здійснити оплату транспортних послуг в безготівковій формі шляхом перерахування коштів по факту підписання ату виконаних робіт протягом 10 робочих днів.

Але, як зазначає Позивач, Відповідач провів розрахунок лише 23.10.2014р. на суму 6 000 грн.

Таким чином, станом на 22.04.2015р. сума основного боргу Відповідача складає 7 746 грн.

Згідно п. 6.3.1 Договору на вказану суму боргу відповідачеві нараховано пені в сумі 1603 грн. (розрахунок у матеріалах справи).

Також відповідачеві на вказану суму боргу нараховано 3% річних в сумі 174,47 грн. з підстав ч. 2 ст. 625 ЦК України (розрахунок у матеріалах справи).

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 610, 611, 612, 624 ЦК України, Позивач просить стягнути з Відповідача вказані суми.

Відповідач в засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштові повідомлення у справі), відзив на позов не надав.

Таким чином, суд розглядує справу за наявними в ній матеріалами за приписами ст.75 ГПК України

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, позивач обґрунтовуючи вимоги про стягнення боргу за здійсненне перевезення, надав акт здачі - прийняття робіт № ОУ-0000093 від 16.08.2014р. на суму 13 746,00грн, якій підписаний уповноваженими особами Сторін, за яким Позивач здав, а Відповідач прийняв зазначені роботи на загальну суму 13 746,00грн.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги та вважає достеменними, такими, що не викликають у суду сумніву.

За п.3.5 Договору підставою для розрахунку Замовником (Відповідачем) Перевізнику (Позивачеві) є акт здачі - прийняття робіт.

Таким чином, вказаний акт є підставою для оплати Позивачемпослуг по перевезенню вантажу.

За цим же пунктом Договору розрахунок здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів по факту підписання атту виконаних робіт протягом 10 робочих днів.

На час розгляду справи відповідач борг не погасив і, отже, за ним виник борг у вказаній вище сумі. У зв'язку з не здійсненням розрахунку за перевезення відповідачеві з підстав п.6.3.1 Договору на вказану суму боргу відповідачеві нараховано пені в сумі 1603 грн. та 3% річних в сумі 174,47 грн. з підстав ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми боргу суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Підсумовуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача законними, обґрунтованими і тому підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства "ТАД-Транс Експедиція" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Савранський завод продовольчих товарів" (66200, Одеська обл., Савранський р-н, смт. Саврань, вул. Степова, буд. 1, код ЄДРПОУ 00686753) на користь Приватного підприємства "ТАД-Транс Експедиція" (31200, Хмельницька обл., Волочинський р-н, м. Волочинськ, вул. Незалежності, буд. 95, код ЄДРПОУ 38314062): суму основного боргу у розмірі 7746 (сім тисяч сімсот сорок шість) грн., пені в сумі 1603 (одна тисяча шістсот три) грн., 3% річних в сумі 174 (сто сімдесят чотири) грн. 47 коп. та судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30 червня 2015 р.

Суддя М.І. Никифорчук