Рішення

від 30.06.2015 по справі 922/2370/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2015 р.Справа № 922/2370/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Омельченко К.А.

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_1 м. Москва РФ до ТОВ "АВМ Україна", м. Харків про стягнення коштів в сумі 99 784 966,62 руб РФ за участю сторін:

позивача -ОСОБА_2

відповідача - Безносенко А.Б.(керівник)

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2015 року до суду звернулась Фізична особа підприємець ОСОБА_1 ( надалі - позивач) та просить стягнути з ТОВ"АВМ Україна" ( надалі - відповідача) суму основного боргу 99 784 966,62 грн. та судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу товару за № 18/02/2013 від 18.02.2103 року в частині не оплати за отриманий товар.

Відповідач проти заявлених вимог не заперечує та обгрунтовує затримку платежів по договору , тяжким фінансовим станом товариства.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За приписами статей 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

18.02.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару за № 18/02/2013 з додатками які являються невід*ємною частиною даного договору ( а.с.7-19). У відповідності до предмету договору позивач зобов*язався поставити взуттєву продукцію в асортименті, а відповідач прийняти та оплатити товар в кількості, асортименті та по цінам в строки, вказані в договорі ( п.1.1 договору). Право власності на товар, а також ризик порчі або втрати товару поставляємого по даному договору переходить від позивача до відповідача з моменту відвантаження товару зі складу позивача першому вантажоперевізнику . Документом, який би підтвердив факт відвантаження, являється транспортна накладна ( СМR) з відмітками позивача. ( п.1.2 договору).

Сторони погодили наступні умови перевезення, а саме , FСА, Новоросійськ (FСА Москва (Росія). "Інкотермс-2010" згідно вантажним реквізитам, автомобільний вид транспорту ( п. 4.1 договору). Поставка товару проводиться у відповідності до даного договору , партіями на підставі рахунка-фактури. ( п.4.2 договору).

Додатковою угодою № 1 сторони змінити загальну суму договору на 100000000 рос. рублів та продовжили строк дії договору до 31.12.2014 року ( а.с.11).

Додатковою угодою № 2 сторони змінити загальну суму договору на 200000000 рос. рублів ( а.с.12).

Додатковою угодою від 25.01.2014 року сторони погодили відстрочку платежу на 335 днів від дати здійснення митного оформлення товару на експорт на території Російської Федерації по ДТ 10317110/300513/00011925 від 30.05.2013 року на суму 2492711,90 руб. РФ. ( а.с.13).

Додатковою угодою від 25.02.2014 року сторони погодили відстрочку платежу на 335 днів від дати здійснення митного оформлення товару на експорт на території Російської Федерації по ДТ 10317110/130613/0012856 від 13.06.2013 року на суму 3065049,70 руб. РФ. ( а.с.14).

Додатковою угодою від 04.03.2014 року сторони погодили відстрочку платежу на 335 днів від дати здійснення митного оформлення товару на експорт на території Російської Федерації по ДТ 10317110/190613/0013276 від 19.06.2013 року на суму 3348302,69 руб. РФ. ( а.с.15).

Додатковою угодою від 11.03.2014 року сторони погодили відстрочку платежу на 335 днів від дати здійснення митного оформлення товару на експорт на території Російської Федерації по ДТ 10317110/260613/0013685 від 26.06.2013 року на суму 2876346,97 руб. РФ. ( а.с.16).

Додатковою угодою № 3 від 02.04.2014 року сторони погодили , що оплата за кожну поставлену партію товару, відповідач повинен здійснити на протязі 360 банківських днів від дати митного оформлення товару на експорт на території РФ (а.с.17).

Додатковою угодою № 4 від 23.04.2014 року сторони погодили , реквізити сторін "Поставщика" та "Покупця". ( а.с.18).

Додатковою угодою № 4 від 14.10.2014 року сторони погодили , що оплата за кожну поставлену партію товару, відповідач повинен здійснити на протязі 540 банківських днів від дати митного оформлення товару на експорт на території РФ та продовжений строк дії договору до 31.12.2016 року (а.с.19).

Оплата товару здійснюється на підставі рахунка-фактури за кожну партію товару шляхом переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача ( п.5.1 договору). Оплату за кожну партію товару відповідач зобов*язаний провести на протязі 240 днів з дати здійснення митного оформлення товару на експорт на території Російської Федерації. ( п.5.2 договору). Валюта платежів - російський руб ( код валюти 643). ( п. 5.8 договору).

Так, у відповідача є заборгованість по оплаті за поставлений товар на суму 99784966,62 руб. РФ, яка не заперечується відповідачем .

Договір купівлі-продажу - цивільно-правовий договір, за яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну). До окремих видів договорів купівлі-продажу відносяться: договори купівлі-продажу, договір поставки товарів, договір поставки товарів для державних потреб, договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір енергопостачання, договір продажу нерухомості, договір продажу підприємства. До них застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачене в самому законодавстві. В міжнародному торговельному обороті договір купівлі-продажу регулюються найчастіше Віденською конвенцією про міжнародні договори купівлі-продажу товарів 1980 р.

Згідно зі ст. 1 Конвенції її положення застосовуються до договорів купівлі-продажу між сторонами, підприємства яких знаходяться в різних державах:

- коли договір укладається між контрагентами, що знаходяться в державах - учасницях Конвенції;

- коли до відносин сторін договору застосовне, згідно з нормами міжнародного приватного права, право держави - учасника Конвенції.

У відношенні договорів міжнародної купівлі-продажу товарів норми ЦК діють у випадку, якщо сторони повністю або частково виключили застосування Конвенції або коли конкретне питання в Конвенції прямо не вирішується і не може бути врегульоване відповідно до її загальних принципів, а колізійне право відсилає до цивільного права України. У зарубіжних країнах регулювання договору купівлі-продажу товарів здійснюється різними джерелами. Так, для ряду країн континентальної правової системи характерна наявність норм про договір купівлі-продажу одночасно в цивільних і торгових кодексах. У деяких країнах видані спеціальні акти про договір купівлі-продажу, зокрема в Англії - Закон про продаж товарів 1979 р. По праву всіх країн договір купівлі-продажу розглядається як двосторонній, відплатний, консенсуальний. Предмет договору купівлі-продажу будь-якого виду - товар.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачами не сплачена. Відповідач не надав на вимогу суду докази своєчасного виконання своїх зобов'язань. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 99784966,62 руб РФ.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1,2,33,44,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Україна" ( м.Харків, вул.Петровського, буд.33.кв.4 код ЄДРПОУ 33206631) на користь Індивідуального підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 інн НОМЕР_1) суму основного боргу 99 784 966,62 руб. РФ та судовий збір 73080,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.06.2015 р.

Суддя Л.С. Лаврова