Ухвала

від 22.06.2015 по справі 819/975/14-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 р. Справа № 876/7067/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу спільного українсько-російського підприємства "Крокус" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.06.2014 року у справі за адміністративним позовом спільного українсько-російського підприємства "Крокус" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій-

встановив:

Спільне українсько-російського підприємство "Крокус" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося в суд з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25.03.2014 року №000014/19-18-22-04/21141354 у вигляді штрафу за продаж тютюнових виробів неповнолітній особі в розмірі 6800 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржуване рішення, оскільки таке ґрунтується на тому, що продавцем позивача продано тютюнові вироби неповнолітній особі. Однак, такі твердження спростовуються постановою Тернопільського міськрайонного суду від 27.03.2014 року, якою скасовано постанову адміністративної комісії при виконкомі Тернопільської міської ради про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (продавець позивача) за ч. 2 ст. 156 КУпАП. Отже позивач вважає, що оскільки вина працівника позивача у продажі тютюнових виробів неповнолітній особі не доведена, а матеріали Тернопільського МВ УМВС України у Тернопільській області (протокол про адміністративне правопорушення) не можуть бути підставою для застосування фінансових санкцій, то оскаржене рішення є незаконним.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.06.2014 у задоволенні позову відмовлено.

Із цією постановою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному прядку. Вважає, що така прийнята з неповним дослідженням доказів і встановленням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги постанову Тернопільського міськрайонного суду від 27.03.2014 року, якою встановлено відсутність вини продавця позивача у продажі тютюнових виробів неповнолітній особі та яка підлягає обов'язковому врахуванню на підставі ч. 4 ст. 72 КАС України.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що така задоволеною бути не може.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.11.2013 року біля 18 год. 35 хв. працівниками СКМСД Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області було виявлено факт продажу сигарет марки "Бонд" продавцем сигаретного кіоску на Майдані Привокзальному, який належить СУРП "Крокус", гр.. ОСОБА_2 неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ціною 10 грн, чим порушено п.11 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами і складено протокол ТЕ №047921 про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КуПАП від 20.11.2013 року.

25.03.2014 року Тернопільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області на підставі надісланих Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області матеріалів прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за №000014/19-18-22-04/21141354 до спільного українсько-російського підприємства "Крокус" у формі товариства з обмеженою відповідальністю у вигляді штрафу за продаж тютюнових виробів неповнолітній особі в розмірі 6800 грн, відповідно до ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм ст.15-3 цього Закону.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов задоволеним бути не може, оскільки факт реалізації продавцем позивача тютюнових виробів неповнолітній особі підтверджується матеріалами правоохоронного органу, які надійшли на адресу позивача, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями продавця сигаретного кіоску СУРП "Крокус" гр. ОСОБА_2, неповнолітньої особи ОСОБА_3При цьому, суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що постанова адміністративної комісії про притягнення до адміністративної відповідальності продавця позивача за ч. 2 ст. 156 КУпАП скасована постановою Тернопільського міськрайонного суду від 27.03.2014 року, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обов'язковою для адміністративного суду є лише постанова по справі про адміністративне правопорушення, а обставини встановлені у судовому рішення по адміністративній справі лише звільняються від доказування. Разом з тим, постанова Тернопільського міськрайонного суду від 27.03.2014 року не спростовує факту вчинення СУРП "Крокус" порушення передбаченого ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону до суб'єктів господарювання у разі порушення вимог статті 15-3 цього Законузастосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 гривень.

Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що законодавством в імперативній формі запроваджено заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років. У разі порушення цієї заборони до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції.

Згідно з ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок № 790), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, суд першої інстанції вірно відхилив посилання позивача на те, що матеріали перевірки Франківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області не можуть бути підставою для прийняття податковим органом рішення про застосування фінансових санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області листом Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області надіслано матеріали перевірки СУРП "Крокус" адміністративної справи за ч. 2 ст. 156 КУпАП відносно гр. ОСОБА_2 для прийняття рішення за порушення вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Із вказаних матеріалів, зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення №047921 від 20.11.2013, слідує, що 20.11.2013 року біля 18 год. 35 хв. продавцем сигаретного кіоску на Майдані Привокзальному, який належить СУРП "Крокус", гр. ОСОБА_2 продано сигарети марки "Бонд" неповнолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ціною 10 грн, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП. У вказаному протоколі продавець зазначив, що дійсно продав ОСОБА_3 сигарети.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено пояснення від 20.11.2013 року неповнолітнього ОСОБА_3, і ОСОБА_2, якими підтверджено факт продажу тютюнових виробів неповнолітній особі.

Що стосується неприйняття до уваги судом першої інстанції постанови Тернопільського міськрайонного суду від 27.03.2014 року, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Водночас частиною четвертою статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Правове значення преюдиційних обставин, які передбачені частиною першою статті 72 КАС України, відрізняється від обставин, що визначені частиною четвертою цієї ж статті.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Водночас особливістю преюдиційних обставин, передбачених частиною четвертою статті 72 КАС України, є те, що ця норма стосується тільки вироків суду у кримінальній справі та постанов у справі про адміністративне правопорушення. Проте, постанова Тернопільського міськрайонного суду від 27.03.2014 року винесена у порядку КАС України, а не в порядкуКУпАП, а тому у цій справі застосуваним може бути частина 1, а не частина 4 статті 72 КАС України на яку посилається апелянт.

Разом з тим, передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати, як обов'язкові, висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, досліджені у цій справі докази спростовують обставини встановлені постановою Тернопільського міськрайонного суду від 27.03.2014 року, а тому такі обставини не можуть свідчити про відсутність в діях позивача ознак правопорушення передбаченого ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу спільного українсько-російського підприємства "Крокус" у формі товариства з обмеженою відповідальністю - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.06.2014 року у справі № 819/975/14а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді І.М. Обрізко

Н.Г. Левицька

Повний текст виготовлено 23.06.2015р.