Ухвала

від 25.06.2015 по справі 822/453/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/453/15

Головуючий у 1-й інстанції: Данилюк У.Т.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

25 червня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Чкалова" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Чкалова" про стягнення заборгованості в розмірі 4771,48 грн.,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся в суд з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) ім. Чкалова про стягнення заборгованості за січень 2015 року в розмірі 4771,48 грн.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 23 лютого 2015 року адміністративний позов задовольнив повністю, а саме: тягнув з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Чкалова, ідентифікаційний код 03788017, заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, в сумі 4771 (чотири тисячі сімсот сімдесят одну) грн. 48 коп. за січень 2015 року.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно з частиною 4 статті 196 КАС України та пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України, при цьому повна фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до частини 1 статті 41 КАС України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вінницького апеляційного адміністративного суду, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено з матеріалів справи, що у відповідача за січень 2015 року рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам за Списком №2 на суму 4771,48 грн.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року; розрахунком суми позову, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2, іншими матеріалами справи, окрім того, заборгованість відповідача в добровільному порядку не погашена, а відтак позивач звернувся до суду .

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за січень 2015 року на загальну суму 4771,48 грн. відповідачем у встановлені законом строки не сплачена, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи із наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, СТОВ ім. Чкалова, ідентифікаційний код 03788017, зареєстроване як юридична особа та було платником фіксованого сільськогосподарського податку в 2014 році.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б"-"з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входить до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Аналіз викладеного свідчить, що платники, які раніше перебували на обліку, як платники фіксованого сільськогосподарського податку з 01.01.2015 зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду суми понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цих підприємств.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV, відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Пенсійному фонду України здійснюється незалежно від фінансового стану платника страхових внесків, форми власності та джерел фінансування.

Таким чином, платники здійснюють відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, вже призначених відповідно до пунктів „б"-„з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто, вищезазначені зміни стосуються і пенсіонерів, яким призначена пенсія на пільгових умовах за Списком №2.

Пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція) передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пункт 6.7. вищевказаної Інструкції зазначає, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем в установленому законодавством порядку розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за ним утворилася заборгованість в загальному розмірі 4771,48 грн., що підтверджується розрахунком позовних вимог .

Враховуючи викладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено суду наявність заборгованості відповідача у сумі 4771,48 грн., що підлягає стягненню, тоді як відповідач доказів оскарження вищевказаного Розрахунку фактичних витрат або доказів сплати заборгованості до суду не надав.

Виходячи із вимог статті 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача вказаної заборгованості є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачає підстав, передбачених статтею 202 КАС України для скасування судового рішення та дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення, відповідно до положень статті 200 КАС України, - без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Чкалова" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.