Постанова

від 26.02.2009 по справі 9/369-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000,

м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"26"

лютого 2009 р.                                                           

Справа №9/369-НА

За

позовом    Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 смт. Чемерівці   

до     Державної податкової інспекції у

Чемеровецькому районі смт. Чемерівці

про

скасування податкових повідомлень-рішень №0002281701/0, №0002291701/0  від 26.05.08.                     

                                 Суддя         Олійник Ю.П.          Секретар судового засідання  Морзюк О.А.                                                

                      Представники  :

Від

позивача -    ОСОБА_2 -за дов. від  26.02.07,

Від

відповідача - Король

В.В. -за дов. від 25.02.09, Ковальчук В.Ю. -за дов. від 25.02.09

Згідно

ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну

частини постанови.

Ухвалою

суду від 02.06.08 відкрито провадження у  

справі №9/369-НА.  

Ухвалою

суду від 24.07.08 провадження у справі №9/369-НА зупинено до проведення

судово-економічної експертизи, 

проведення  якої доручено

Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових

експертиз.

Ухвала

оскаржена позивачем в апеляційному порядку. Ухвалою Львівського апеляційного

адміністративного суду від 22.08.08 апеляційну скаргу позивача на ухвалу

господарського суду Хмельницької області від 24.07.08 залишено без розгляду.

    04.02.09 матеріали справи 9/369-НА

повернуті Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту

судових експертиз без виконання у зв'язку з ненаданням документів для

дослідження та неоплатою. Тому   ухвалою

суду  від 10.02.09 поновлено

провадження  у справі згідно ст.156 КАС

України.

 Позивач у позовній заяві, письмових

поясненнях  та представник позивача у

судовому засіданні просять скасувати податкові повідомлення-рішення

№0002281701/0, №0002291701/0 від 26.05.08. 

Позовні вимоги  обґрунтовуються

тим, що перевірка проводилась в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.9,11

ст.11-1 Законом України „Про державну податкову службу в Україні”. У акті

перевірки від 17.05.08 зазначено, що перевірка проводилась Королем В.В. та

Блонською І.А., відповідачем не дотримано вимог наказу ДПА  України №326 від 11.06.04., а саме в акті

перевірки вказано вид та розмір штрафних санкцій за вчинення порушення

податкового законодавства, крім того титульний аркуш акту перевірки надруковано

не на номерному бланку податкового органу. Позивач перебуває на спрощеній

системі оподаткування і згідно Закону України „ Про податок на додану вартість”

не повинна реєструватись платником податку та подавати звітність з ПДВ.

Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку не передбачено обов'язку

подання декларацій про доходи для суб'єктів підприємницької діяльності, які

перебувають на спрощеній системі оподаткування. Крім того, Законом України „

Про податок з доходів фізичних осіб” та Указом Президента України „Про спрощену

систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємництва”  передбачено, що доходи,

отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком,

не включаються до складу сукупного 

оподаткованого доходу за підсумками звітного року  такого платника.

         Відповідач у запереченнях на позов,

письмових поясненнях  та його

представники у судовому  засіданні   позовні вимоги не визнають, посилаються

на  Закон України „Про державну податкову

службу в Україні”. Звертається увага , що позивачу 19.02.08 рекомендованим

листом з повідомленням про вручення направлено повідомлення про проведення

перевірки з 03.03.08, яке  отримано

позивачем 22.02.08, недопущення до перевірки або зауваження щодо початку

перевірки від позивача не надходило. Посилаються  на те, що в Україні запроваджено дві

самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену. Звичайна система

запроваджена Законом України „Про систему оподаткування" та конкретними

законами про податки, збори (обов'язкові платежі), які зобов'язують платників

податків справляти загальнодержавні і місцеві податки, що передбачені

ст.ст.13,14 зазначеного Закону. Спрощена система запроваджена Указом Президента

України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів

малого підприємництва" і закріплена Законом України „Про державну

підтримку малого підприємництва". Проведеною у позивача перевіркою

встановлено, що протягом 2006-2007 років вона перебувала на спрощеній системі

оподаткування, обліку і звітності, шляхом отримання Свідоцтв на сплату єдиного

податку за ставкою 200 гри. в місяць. Згідно звітів суб'єкта малого

підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку обсяг виручки від

здійснення підприємницької діяльності у неї склав у 2006 році -499549,69грн., у

2007 році - 450306,00 грн., тобто в межах обсягів, встановлених ст. 1 Указу

Президента . Водночас, при проведенні виїзної позапланової перевірки позивача в

2006 році (акт перевірки від 01.08.2006р. №131\17-1/2800006864) було

встановлено, що обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) у 2005

році перевищив 500 тис. грн. і становив 525571,97 грн., тобто  позивач не мав права в 2006 році ( з

01.01.2006р.) перебувати на єдиному податку. Про це було зазначено в акті

перевірки від 01.08.2006р., однак, приватним підприємцем не проведено заходи в

2006 році щодо переходу на загальну систему оподаткування.

Відповідачем

надані письмові пояснення   щодо

неможливості застосування до вказаної справи 

ст. 72 КАС України (постанови суду по справі №21/48-НА), оскільки

предметом розгляду даної справи є застосування передбачених законодавством

наслідків у зв'язку з перевищенням позивачем граничної межі виручки, що

дозволена суб'єкту господарювання, який перебуває на спрощеній системі

оподаткування - єдиному податку. Предметом розгляду справи №21/48 НА було

оспорення податкового повідомлення-рішення по ПДВ, а не перевищення  встановленої межі в 500 тис. грн. Висновки,

зроблені в акті перевірки від 01.08.2006 року, не спростовувалися ні позивачем

і не скасовувалися судом, будь-які рішення про неправомірні дії податкового

органу під час проведення перевірки, відсутні. 

Звертається увага , що преюдиціальними не можуть встановлюватись факти,

викладені в постанові суду по справі №21/48 НА, адже факт перевищення межі в

500 тис. грн. позивачем не оскаржувався. Крім того, просять врахувати  що 

зважаючи на добровільне офіційне надання банком відомостей по рахунку

позивача податковий орган діяв в межах чинного законодавства при використанні

даних банківської установи під час проведення перевірки.

Розглядом

матеріалів справи  встановлено наступне.

Як

вбачається з матеріалів  справи, позивач

зареєстрована як суб'єкт  підприємницької

діяльності, що підтверджується Свідоцтвом ( дата проведення реєстрації

15.11.95),   отримувала    свідоцтва про сплату   єдиного податку  від 19.12.05 

на термін дії 2006 року та  від

1.01.07  на термін дії 2007 рік.  При цьому подавала  звіти суб'єкта малого підприємництва.

За

результатами  виїзної планової  перевірки позивача  з питань дотримання    вимог податкового та  іншого 

законодавства   за період  з 1.01.06 по 31.12.07  складено   

акт № 1701\НОМЕР_1 від  17.05.2008

року .   Перевіркою встановлено  порушення  

позивачем п. 4.1.4   Закону

України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та

державними цільовими фондами” , не подано Декларації про доходи  за 1-4 квартали 2006року , що не дало

можливості визначити  податкове

зобов'язання  по податку з доходів

фізичних осіб  в сумі 30116,49 грн.,   порушення   

п.4.1. ст. 4  Закону України „ Про

податок на додану вартість”  про заниження

бази оподаткування  ПДВ  за 2006 рік на  494343,48 грн. та  за 2007 рік на 450306,09 грн., не обчислено

та не сплачено ПДВ на 1574444 грн.  

Перевірка проведена на підставі наказу № 128 від 25.04.08 , повідомлення

№ 3  від 19.02.08 ,  направлень на проведення перевірки  № 117 від 25.04.08 та № 78  від 4.03.08.

На

підставі акту перевірки позивачем винесено спірні податкові

повідомлення-рішення №0002281701/0 від 26.05.08   про визначення податкового  зобов'язання 

в сумі 157444 грн. ПДВ та 82630 грн. штрафної санкції     та   

№0002291701/0 від 26.05.08 

про  визначення   податкового зобов'язання   по податку з доходів фізичних осіб  в сумі 

30116 грн. та штрафної санкції в сумі 

680 грн.  

При

цьому згідно наданого   відповідачем

розрахунку     штрафних санкцій   по ПДВ 

в загальній суму 82630 грн. останні 

складаються із суми 78720 грн. 

штрафних санкцій за заниження 

податкових зобов'язань по ПДВ  та

3910 грн.  штрафних санкцій згідно п.п.

17.1.1  ст. 17  Закону України "Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами" за  неподання  Декларацій по ПДВ за лютий 2006 -  грудень 2007 року.

         Позивач, вважаючи   спірні податкові   повідомлення-рішення  такими, що не відповідають чинному

законодавству, просить їх  скасувати.

        Попередній акт  перевірки 

позивача  складався відповідачем

1.08.06 за №  131/17-1/НОМЕР_1, у якому

зазначено про порушення    п.4.1. ст.

4  Закону України „ Про податок на додану

вартість”,  внаслідок чого

донараховано   65244 грн. ПДВ. 

          Постановою господарського суду

Хмельницької області по справі № 

21/48-НА за позовом позивача до відповідача про скасування  податкових повідомлень-рішень  № 0000651701/0 від 11.05.06 , яким визначено

20043 грн. податку з доходів   фізичних

осіб , та № 0002891701/0 від 15.08.06, яким 

визначено 97866 грн. ПДВ ,  

останні скасовано. При цьому враховано , що відповідачем  довідка з банку одержана  із порушенням закону.

Відповідачем

надано лист Тернопільської філії ВАТ КБ „ Хрещатик” № 09-786 від

30.05.06  щодо руху коштів  позивача по його поточному рахунку за період

х 11.02.05 по 31.12.05  з відповідними

роздруківками руху коштів.  

Досліджуючи  надані сторонами  докази , аналізуючи наведені  міркування 

та  заперечення, оцінюючи  їх 

в  сукупності  , судом 

враховується  наступне.

         Згідно ст.1

Указу  Президента України „Про спрощену

систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від

03.07.1998  № 727/98 із змінами і

доповненнями  встановлено,  що спрощена система оподаткування,  обліку та звітності запроваджується  крім  

юридичних осіб для таких суб'єктів малого підприємництва як фізичні

особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і

у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року

перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції

(товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

          При цьому згідно ст.5 цього Указу у

разі  порушення  вимог, 

установлених  статтею  1 

цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему

оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду

(кварталу).

       Як вбачається з матеріалів справи,  згідно звітів суб'єкта малого підприємництва

- фізичної особи - платника єдиного податку обсяг виручки від здійснення

підприємницької діяльності у позивача за її даними  склав у 2006 році -499549,69грн., у 2007 році

- 450306,00 грн. Однак, судом враховуються, 

що при проведенні виїзної позапланової перевірки позивача в 2006 році

(акт перевірки від 01.08.2006р. №131\17-1/2800006864)  встановлено, що обсяг виручки від реалізації

товарів (робіт, послуг) у 2005 році перевищив 500 тис. грн. і становив

525571,97 грн., тобто  позивач не мав

права в 2006 році ( з 01.01.2006р.) перебувати на єдиному податку. Тому  позивач 

повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та

звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Натомість

продовжував використовувати спрощену систему оподаткування.   При цьому судом враховується, що  згідно чинного законодавства обов'язок  переходу на загальну систему оподаткування

покладено саме на платника, а не на податковий орган .  Відповідачем надані   докази   

(роздруківки з банку про надходження 

коштів  на рахунку  позивача за період з 11.02.05 по

31.12.05  з листом Тернопільської філії

ВАТ КБ „ Хрещатик” № 09-786 від 30.05.06 

щодо руху коштів  позивача ) , за

якими  визначено валовий дохід .  Натомість позивачем жодного доказу на

спростування зазначеного не надано.   

Крім того,  не надано доказів і

експерту,  внаслідок чого  останнім не проведено  судово-економічної експертизи.

         Тому  

відповідачем    обґрунтовано  згідно 

Закону України „Про податок з доходів   

фізичних осіб” від 22.05.03 

встановлене порушення позивачем 

ст. 14  Декрету Кабінету Міністрів

України «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.1992 р. і

обчислено занижену суму податку з врахуванням  

п.7.1 ст. 7 та 22.3 ст. 22 Закону 

.

        Згідно п. 2.1 ст. 1 Закону України

"Про податок на додану вартість" 

від 3.04.97 із змінами і 

доповненнями  в  редакції 

на момент вчинення позивачем господарських операцій платником податку є

особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої

протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців

перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При

цьому   згідно п, 9.3 ст . 9 цього Закону

особи,  що  підпадають під визначення платників податку

згідно з статтею 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платники

податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

Згідно

п.7.3.1  ст. 7   цього Закону датою  виникнення 

податкових  зобов'язань  з 

продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на

податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася

раніше:    або дата зарахування коштів

від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата

товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а в разі продажу товарів

(робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі

платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у

банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження

товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт

виконання робіт (послуг) платником податку.

Враховуючи

, що  позивач    всупереч  

зазначеним   нормам  не надіслав 

податковому органу    заяву про

реєстрацію платником і   не

сплачував   ПДВ , відповідачем

обґрунтовано визначено  заниження   суми податкового зобов'язання  по ПДВ.   

Доводи

позивача про звільнення  від сплати ПДВ

платників єдиного податку згідно Указу 

Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва” судом не приймається    до уваги , враховуючи , що  позивач  

повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та

звітності.

Визначений

розмір    штрафної санкції  у сумі 78720 грн. за заниження  податкових зобов'язань по ПДВ відповідає п.

17.1.3  ст. 17  Закону України „ Про порядок погашення   зобов'язань платників податків перед бюджетами  та   

державними цільовими    фондами”.

Щодо

штрафних санкцій  по ПДВ  у сумі 3910 грн.  за 

неподання  Декларацій по ПДВ за

лютий 2006 -  грудень 2007 року, то судом

вважається неправомірним таке нарахування відповідачем , зважаючи на те,

що  згідно норм Закону України „ Про

податок на  додану вартість”

передбачено  спеціальний порядок

реєстрації платників  ПДВ    із отриманням  Свідоцтва. Подання  податкової  

декларації з податку на додану вартість 

передбачено п.п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р.  "Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". До

дати реєстрації платником ПДВ особа  не

має права на подання податкової декларації , тому штрафні санкції, передбачені

п.п. 17.1.1  ст. 17 зазначеного

Закону  за  неподання податкових декларацій з ПДВ  фізичною особою - підприємцем, який не подав

до органу податкової служби заяву про реєстрацію платником податку на додану

вартість, не  може застосовуватися. Така

ж правова позиція   зазначена у    листі  

ДПА України    від 14.01.2009р. N

513/7/16-1517-08. Тому  спірне  податкове повідомлення -рішення відповідача

№0002281701/0 від 26.05.08  в

частині  визначення податкового  зобов'язання 

в сумі 3910 грн.  штрафних санкцій

по ПДВ  підлягає скасуванню  із задоволенням позову   в  

цій частині .     

Доводи

позивача про порушення при проведені перевірки 

свого підтвердження  не знайшли,

оскільки перевірка проведена на підставі належним  чином 

оформлених  наказу № 128 від

25.04.08 , повідомлення № 3  від 19.02.08

,  направлень на проведення

перевірки  № 117 від 25.04.08 та №

78  від 4.03.08.

Доводи

позивача з посиланням на  Постанову

господарського суду Хмельницької області по справі №  21/48-НА 

судом до уваги не приймаються , оскільки 

предметом розгляду  по

останній  справі  були 

інші рішення     відповідача  по ПДВ . 

За  таких обставин у  позові 

належить відмовити у зв'язку з безпідставністю, крім  частини позову про  скасування 

податкового повідомлення-рішення про  

визначення податкового 

зобов'язання  в сумі 3910

грн.  штрафних санкцій по ПДВ.     

 Враховуючи 

часткове  задоволення позову,    згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ  судові   

витрати, здійснені позивачем у 

розмірі 3, 40 грн. підлягають покладенню на сторони в  рівних частинах , враховуючи немайновий  характер спору. При    цьому   

згідно     ч. 1 ст. 94 цього

Кодексу    судові   витрати 

на користь позивача присуджуються 

йому   з Державного  бюджету   

України.    У решті   сплачене квитанцією № 60 від 29.05.08

держмито та  сплачені  квитанцією № 62 від 29.05.08 витрати на

інформаційно-технічне забезпечення   

судового  процесу є зайво

сплаченими, тому згідно ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „ Про державне

мито”  підлягає поверненню позивачу з

Державного бюджету України.

       Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86,  104, 

158-163, 167, 254-259, п. 6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні

положення” Кодексу адміністративного судочинства України , СУД 

ПОСТАНОВИВ  :

     Позов Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1смт. Чемерівці до Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі

смт. Чемерівці про скасування податкових повідомлень-рішень №0002281701/0,

№0002291701/0 від 26.05.08  задовольнити

частково.

Скасувати  частково податкове повідомлення-рішення

Державної податкової інспекції у Чемеровецькому районі смт. Чемерівці

№0002281701/0 від 26.05.08 про визначення податкових зобов'язань відповідачу  у   

частині  визначення  податкових зобов'язань по штрафних санкцій по

ПДВ за неподання  Декларацій в сумі 3910

грн.

У

решті    позову     відмовити.

  Стягнути з Державного бюджету України на

користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1смт. Чемерівці ( АДРЕСА_1, код  НОМЕР_1) 

1,70 грн. (одну гривню 70 коп.) відшкодування сплаченого державного

мита.

Повернути

з Державного бюджету України Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1смт. Чемерівці (

АДРЕСА_1, код  НОМЕР_1)  81,60 грн. ( вісімдесят одну гривню 60 коп. )  зайво сплаченого квитанцією №60 від

29.05.08  державного  мита та  

118,00 грн. ( сто вісімнадцять гривень 00 коп. ) зайво сплачених

квитанцією № 62 від 29.05.08  витрат на

інформаційно-технічне забезпечення   

судового  процесу. Видати довідки.

Згідно

ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі

мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення,

апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Подаються  до Львівського

апеляційного адміністративного  суду

через суд першої інстанції.

Згідно

ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає

законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої

інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання

апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                     

Ю.П. Олійник

Віддрук.  прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.