Рішення

від 25.06.2015 по справі 621/1616/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/790/4206/15 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 621/1616/14-ц Бібік О.В.

Категорія: земельні Доповідач -Гальянова І.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого , судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Швецової Л.А.,

Кругової С.С.,

за участю секретаря: Сватенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Альянс» на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 22 квітня 2015 року у справі за позовом Фермерського господарства «Альянс» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Фермерського господарства «Золотий колос 2011» третя особа: Реєстраційна служба Зміївського районного управління юстиції Харківській області про визнання договору оренди недійсним, скасування державної реєстрації,-

ВСТАНОВИЛА :

11 червня 2014 року представник позивача звернувсь до суду позовом, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог , просив захистити його порушене право, шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_5. ОСОБА_4 та ФГ «Золотий колос-2011»: та скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, здійснене 20.03.2014 року, номер запису про інше речове право 5105169, здійснене державним реєстратором Реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 1 1901737 від 25.03.2014 року.

В обгрунтування позову зазначив, що 08.01.2008 року між ФГ «Альянс» та ОСОБА_6 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 21,3111 га строком на 10 років, тобто до 08.01.2018 року. Вказаний договір 28.03.2008 року був зареєстрований у Зміївському районному відділі Харківської регіональної філії ДЗК за номером 040869100435 , 05.06.2014 року до представника Фермерського господарства «Альянс» ( далі ФГ «Альянс» ) звернувсь представник Фермеського господарства « Золотий колос-2011» ( далі ФГ «Золотий колос -2011» ) з пропозицією звільнити вказану земельну ділянку, пославшись на те, що на теперішній час саме: ФГ «Золотий колос-2011» є орендарем спірної земельної ділянки, про що надав копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Представник позивача зазначає, що позивачу було відомо про те, що ОСОБА_6 померла, про що позивач дізнався з листа ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 16.09.2013 року. Спадкоємці після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 своїх спадкових прав не оформили та не надали до позивача будь-яких документів про свої права на земельну ділянку, однак позивач продовжував сплачувати орендну плату відповідачам. Вважає, що відповідно до положення ст. 38 Договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та ОСОБА_6 08.01.2008 року, її смерть не є підставною для припинення зазначеного договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до її спадкоємців переходять права та обов'язки за договором оренди.

Як на підставу захисту прав позивача як орендодавця зазначеної земельної ділянки, шляхом визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі та скасування його державної реєстрації, представник позивача, з посиланням на ст. 27 Закону України «Про оренду землі» , зазначає , на укладення відповідачами 20.03.2014 року договору оренди землі з порушенням вимог ст. 629 ЦК України 31, 32 Закону України «Про оренду землі» та пункту 38 умов договору оренди землі, укладеного між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_6 08.01.2008 року.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 22 квітня 2015 року в задоволенні вказаних позовних вимог позивачу відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позивні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам. Представник позивача зазначає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не врахував положення ч.3 ст. 651 ЦК України та п.37 умов укладеного між позивачем та спадкодавцем договору оренди, ,щодо неможливості розірвання договору від 08.01.2008 року в односторонньому порядку , дійсність якого відповідачами не оспорювалось, як не оспорювалась і реєстрація такого договору відповідно до чинного на час такої реєстрації законодавства .Також зазначає на необґрунтованість висновків суду щодо розірвання договору оренди від 08.01.2008 року в односторонньому порядку у зв»язку з несплатою позивачем орендної плати, а також та зазначає невідповідність такого висновку обставинам справи , а саме : наданим позивачем до суду першої інстанції відомості виплати орендної плати за землю за 2011, 2012 та 2013 рік , якими підтверджується така виплата відповідачам після смерті ОСОБА_6

В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача Фермерського господарства «Золотий колос 2011» , посилаючись на законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В запереченнях, представник відповідача також зазначає на те, що договір оренди зазначеної земельної ділянки від 08.01.2008 року є неукладеним, оскільки його державна реєстрації проведена з порушенням п.12 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073, діючого на час укладення зазначеного договору, якою встановлювалось, що факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопільської міської державної адміністрації або уповноваженою ними посадовою особою.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання суду апеляційної інстанції повторно не з»явились, при цьому знали , що вказана справа розглядається апеляційним судом, про що свідчить поштові повідомлення про вручення їм судових повісток в судове засідання на 28 травня 2015 року ( т.1 а.с. 224-225). Про виклик в судове засідання на 18 та 26 червня 2015 року відповідачі повідомлялись телеграмами , однак за повідомленням «Укрпошти» вказані телеграми їм не доставлені в зв»язку з вибуттям з місця проживання ( т.1 а.с.249, т.2 а.с.17-20).

В ч.6 ст. 74 ЦПК України встановлено, що особи. які беруть участь у справі можуть бути повідомлені про виклик в суд телеграмою .

В ч.1 ст. 77 ЦПК України також встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов»язані повідомляти суд про зміну свого місяця проживання ( перебування,знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з заявами про зміну місця проживання до апеляційного суду не звертались, однак надіслали до суду телеграми, в яких просять розглянути справу за їх відсутності та проти задоволення апеляційної скарги заперечують ( т.2 а.с.22).

Керівник Реєстраційної служба Зміївського районного управління юстиції Харківської області звернувсь до суду з заявою про розгляд зазначеної справи за відсутності представника ( т.1 а.с.228).

За таких обставин на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу за відсутності зазначених осіб.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України,під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрнутованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог.заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб. які з»явились, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи позивачу в задоволенні зазначених позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що не сплачуючи орендну плату після смерті ОСОБА_6. позивачя в односторонньому порядку розірвав договір оренди землі від 08.01.2008 року, а оспорюваний позивачем договір оренди землі від 20.03.2014 року відповідає вимогам закону та волевиявленню його сторін. Також суд першої інстанції виходив з того, що не суд не може зобов»язати третю особу : Реєстраційїну службу Зміївського районного управління юстиції у Харківській області скасувати держану реєстрації оспорюваного позивачем договору.

Однак погодитись з таким висновком суду не можна.

Так, судом встановлено, що 08.01.2008 року між орендодавцем ОСОБА_6 та ФГ «Альянс» укладено договір оренди земельної ділянки площею 21,311 га кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Таранівської сільської ради за цільовим призначенням - товарне сільськогосподарське виробництво строком на 10 років, який договір підписаний сторонами та зареєстрований у Зміївському районному відділі Харківської регіональної філії центру ДЗК 28 березня 2008 року за реєстровим № 040869100435 ( т. а.с.7-10).

Як свідчить пункт 38 умов зазначеного договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її в дієздатності за рішенням суду переходять до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем .

Відповідно на інформації, наданої начальником відділу Держземагенства у Зміївському районі від 26.01.2015 року № 01-15/127, що згідно книг державних актів на право власності, постійного користування, договорів оренди в державному реєстрі земель значиться договір оренди на земельну ділянку на гр. ОСОБА_6 з ФГ «Альянс» земельної ділянки площею 21,311 га кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Таранівської сільської ради за цільовим призначенням - товарне сільськогосподарське виробництво строком на 10 років, за реєстровим № 040869100435 ( т.1 а.с.155).

Згідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації .

В ст. 18 цього Закону встановлено, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

В пунктах 4 та 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 689 від 15 травня 2003 року «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру», який діяв на час реєстрації зазначеного договору оренди земельної ділянки від 08.01.2008 року, Державний реєстр прав на землю та нерухоме майно складається з бази даних державного реєстру земель та бази даних державного реєстру прав власності на нерухоме майно. Адміністратором бази даних державного реєстру земель є Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах. Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах вносить дані про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель.

Державному комітетові по земельних ресурсах забезпечити функціонування Державного реєстру прав на землю та нерухоме майно.

Державник комітетом України по земельним ресурсам , на виконання зазначеної постанови КМ України № 689 від 15.05.2003 року було видано наказ № 135 від 23.05.2013 року , відповідно до пункту 1 якого установлено, що реєстрація земельних ділянок ,договорів оренди землі здійснює державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» ( далі Центр ДЗК).

Таким чином, зазначені вище нормативно-правові акти свідчать про те, що на час державної реєстрації договору оренди вказаної земельної ділянки від 08.01.2008 року, Кабінет Міністрів України наділив повноваження щодо державної реєстрації договорів оренди землі саме Центр ДЗК.

При цьому, доказів, які б свідчили про те, що проведена 28 березня 2008 року Зміївським районним відділом Харківської регіональної філії центру ДЗК за реєстровим № 040869100435 державна реєстрації укладеного 08.01.2008 року між позивачем та ОСОБА_6 договору оренди вказаної земельної ділянки є скасованою чи визнана незаконною, матеріали справи не містять.

Вказані обставини справи та вимоги норм , діючих на час укладення договору оренди землі від 08.01.2008 року норми матеріального права , свідчать про безпідставність доводів, викладених представником відповідача ФГ «Золотий колос-2011» в запереченнях на апеляційну скаргу , що договір оренди зазначеної земельної ділянки від 08.01.2008 року є неукладеним, оскільки його державна реєстрації проведена з порушенням п.12 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року № 2073, діючого на час укладення зазначеного договору, якою встановлювалось, що факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопільської міської державної адміністрації або уповноваженою ними посадовою особою.

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавець ОСОБА_6 померла ( т.1 а.с.76), та після її смерті відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийняли спадщину та 04.03.2014 року отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначену вище земельну ділянку та зареєстрували на неї свої речові права ( т.1 а.с.32-39).

Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Матеріали справи також свідчать про те, що16.09.2013 року відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до позивача з заявою щодо втрати чинності укладеного між позивачем та спадкодавцем ОСОБА_6 зазначеного договору оренди землі від 08.01.2008 року, у зв»язку з її смертю ( т.1 а.с.11).

При цьому, як свідчать копії наданих позивачем відомостей виплати орендної плати за використання земельних ділянок за 2011- 2013 роки, в графі ОСОБА_6 містяться підписи про отримання орендної плати за землю у 2011 році - в сумі 8442,80 грн.; у 2012 році - в сумі 7508,81 грн. та у 2013 році - в сумі 20979,40грн. (т.1 а.с. 101-103).

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі», якою встановлено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов»язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору , в разі випадкового знищення чи пошкодження об»єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використання земельної ділянки, а також на підставах , визначених ЗК України та іншими законами України. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін, кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи -орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі .

Підстави для зміни або розірвання договору встановлені в ст.651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як свідчать умови договору оренди зазначеної земельної ділянки , при його підписанні сторони домовились, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря ( п. 35 умов договору) . Сторони також домовились, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов»язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої ділянки, яке істотно перешкоджає її виконанню, а також з інших підстав, визначених законом ( пункт 36 умов договору) Відповідно до пункту 37 умов зазначеного договору оренди звказаної земельної ділянки , розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

При цьому, матеріали справи не містять доказів , що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в межах зазначеної справи пред»являли до позивача вимогу про розірвання зазначеного договору, як і доказів , які б свідчили про його розірвання за рішенням суду чи визнання його недійсним.

Вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про те, що укладений між позивачем та ОСОБА_6 08.01.2008 року договір оренди зазначеної земельної ділянки свою дію не припинив та після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її права та обов»язки, які передбачені умовами цього договору перейшли до її спадкоємців - відповідачів у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Матеріали справи також свідчать про те, що 20 березня 2014 року , тобто в період дії зазначеного вище договору оренди земельної ділянки площею 21,3111 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої Таранівської сільської ради , відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ФГ «Золотий колос 2011» уклали договір оренди зазначеної земельної ділянки строком 15 років з правом його пролонгації ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстровано Державним реєстратором Реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції Харківської і області Пащук В.В. за № 5105169 від 20.03.2014 року ( т.2 а.с.5-8, т.1 а.с.74) .

Як свідчить відповідь на запит суду керівника Реєстраційної служба Зміївського районного управління юстиції Харківській області від 24.03.2015 року , в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація щодо зареєстрованих прав на земельну ділянку, реєстрація яких проведена до 01.01.2013 року, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав на земельну ділянку, використовує відомості про земельну ділянку, які містяться в документах поданих заявником для проведення державної реєстрації прав, так як згідно ч.2 п.6 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року відповідальність за достовірність вказаних відомостей несе заявник. ( т.1 а.с. 180).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про оренду землі, яка встановлює захист прав орендаря та орендодавця на орендовану земельну ділянку, орендареві забезпечується

Захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно до частини 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою , і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється,зокрема шляхом визнання угоди недійсною, застосування інших, передбачених законом способів.

Вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про те, що оспорюваний позивачем договір оренди земельної ділянки від 20.03.2014 року укладено відповідачами з порушенням зазначених вище норм матеріального права та з порушенням прав позивача на використання вказаної земельної ділянки згідно до умов договору її оренди від 08.01.2008 року , тобто з порушенням ч.1 ст. 203 ЦК України.

Згідно до вимог частин 1 та 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Оскільки ж укладеним між відповідачами 20.03.2014 року договором оренди земельної ділянки були порушені права позивача як її орендаря, то його права на користування зазначеною земельною ділянкою підлягають захисту, шляхом визнання зазначеного договору недійсним та скасування його державної реєстрації.

При ухваленні рішення суд першої інстанції на зазначені вище обставини справи та вимоги норм матеріального права уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку, що на час укладення відповідачами договору оренди земельної ділянки від 20.03.3014 року дія укладеного між позивачем та ОСОБА_6 договору оренди земельної ділянки від 08.01.2008 року була припинена у зв»язку з одностороннім розірванням його позивачем внаслідок невиплати орендної плати після смерті ОСОБА_6 .

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалено судом першої інстанції при неправильному застосуванні та порушенні зазначених вище норм матеріального права та при невідповідності висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам ( пункти 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України), з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог позивача з зазначених вище підстав.

Оскільки ж як позовні вимоги позивача, так і його апеляційна скарга підлягають задоволенню, то у відповідності до вимог частин 1 та 5 ст. 88 ЦПК України , з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати у справі : 243, 60 грн. витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду з зазначеним позовом (т.1 а.с.1) та121 ,80 витрат по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги (т.1 а.с.205) , а всього 365.40 грн. - по121, 80 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 309, 316, 317, 319, 209, 218 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Альянс» задовольнити.

Скасувати рішення Зміївського районного суду Харківської області від 22 квітня 2015 року.

Позовні вимоги Фермерського господарства «Альянс» задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди серії та номеру 1 земельної ділянки площею 21,3111 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розтошованої на території Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області , укладений 20 березня 2014 року між ОСОБА_5, ОСОБА_4 та Фермерським господарством «Золотий колос-2011» та зареєстрований 25 березня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 1 1901737 від 25.03.2014 року, номер запису про інше речове право 5105169 та скасувати зазначену державну реєстрацію права на оренду вказаної земельної ділянки.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Фермерського господарства «Золотий колос 2011» на користь Фермерського господарства «Альянс» витрати по сплаті судового збору при подачі позовної заяви до суду першої інстанції та при подачі апеляційної скарги по 121,80 грн. з кожного.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді :