Постанова

від 03.06.2015 по справі 804/6068/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 р. Справа № 804/6068/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Формат Д" про стягнення 3 565,71 грн., -

ВСТАНОВИВ :

08.05.2015р. Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Формат Д" та просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість в сумі 3 565,71 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач станом на 25.02.2015р. має податкову заборгованість у розмірі 3565,71грн., яка виникла у відповідача у зв'язку з нарахуванням пені на податок на додану вартість по податкових деклараціях з ПДВ №9014762661 від 20.03.2014р., №9022197378 від 22.04.2014р., №1400042991 від 20.08.2014р., № НОМЕР_1 від 20.10.2014р. у відповідності до п.п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України. Податковою інспекцією вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була направлена засобами поштового зв'язку податкова вимога №994-25 від 07.05.2014р. У зв'язку з тим, що податковий борг відповідача по нарахованій пені з податку на додану вартість залишається непогашеним, позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак у позові та у клопотанні від 03.06.2015р. просив здійснювати розгляд справи без участі представника ДПІ, при цьому, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 4, 34).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 27.05.2015р. у відповідності до вимог ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с. 33).

Згідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи вищенаведене, клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами та у письмовому провадженні відповідно до ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Формат Д» зареєстроване як юридична особа 10.11.2011р. за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Красна, буд.15 та з 11.11.2011р. знаходиться на податковому обліку як платник податків у Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.02.2015р. та Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.05.2015р. (а.с. 6-8, 26-28).

Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач подав до податкової інспекції податкові декларації з ПДВ, а саме:

- № НОМЕР_2 від 19.03.2014р. за лютий 2014р. на суму ПДВ 14907,00грн. (а.с.14-15);

- № НОМЕР_3 від 18.04.2014р. за березень 2014р. на суму ПДВ 18188,00грн. (а.с. 16-17);

- № НОМЕР_4 від 20.08.2014р. за квітень 2014р. на суму ПДВ 12671,00грн. (а.с.18-19);

- № НОМЕР_1 від 20.10.2014р. за вересень 2014р. на суму ПДВ 690,00грн. (а.с.20-21).

За п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

П.203.2 ст.203 Податкового кодексу України передбачає, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Таким чином, з урахуванням зазначених норм відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за податковою декларацією з ПДВ № НОМЕР_2 від 19.03.2014р. за лютий 2014р. - у строк до 30.03.2014р., отже, податковий борг виник - 31.03.2014р.; за податковою декларацією з ПДВ № НОМЕР_3 від 18.04.2014р. за березень 2014р - у строк до 30.04.2014р., отже, податковий борг виник - 05.05.2014р.; за податковою декларацією з ПДВ № НОМЕР_4 від 20.08.2014р. за квітень 2014р. - у строк до 30.05.2014р., отже, податковий борг виник - 21.08.2014р.; за податковою декларацією з ПДВ № НОМЕР_1 від 20.10.2014р. за вересень 2014р. - у строк до 30.10.2014р., отже, податковий борг виник - 31.10.2014р.

Відповідач у вказані строки суму узгодженого грошового зобов'язання з ПДВ не сплатив.

Між тим, із наявної в матеріалах справи облікової картки платника податків було встановлено, що відповідач сплатив податковий борг по податковій декларації з ПДВ №9014762661 від 19.03.2014р. - 11.06.2014р. у сумі 7095,13грн. та 19.12.2014р. у сумі 7811,87грн., по податковій декларації з ПДВ № НОМЕР_3 від 18.04.2014р. 19.12.2014р. у сумі 18188,00грн., по податковій декларації з ПДВ № НОМЕР_4 від 20.08.2014р.- 19.12.2014р. та по податковій декларації з ПДВ № НОМЕР_1 від 20.10.2014р. - 30.12.2014р. (а.с. 11-13).

Відповідно до п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

За приписами п.129.1, п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, та закінчується нарахування пені, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Так, виходячи із вищенаведених норм ст.129 Податкового кодексу України, контролюючим органом було нараховано пеню у загальній сумі 3565,71грн., а саме:

- 19.12.2014р. нарахована пеня у сумі 1908,69грн. по декларації з ПДВ №9022197378 від 22.04.2014р. за період з 05.05.2014р. по 18.12.2014р.;

- 19.12.2014р. нарахована пеня у розмірі 945,64грн. по декларації з ПДВ №9014762661 від 20.03.2014р. за період з 31.03.2014р. по 18.12.2014р.;

- 19.12.2014р. нарахована пеня у сумі 695,82грн. по декларації з ПДВ №1400042991 від 20.08.2014р. за період з 21.08.2014р. по 18.12.2014р.;

- 19.12.2014р. - нарахована пеня у розмірі 15,55грн. по декларації з ПДВ №1400048285 від 20.10.2014р. за період з 31.10.2014р. по 18.12.2014р.;

- 30.12.2014р. - нарахована пеня у розмірі 0,01 грн. по податковій декларації з ПДВ №1400048285 від 20.10.2014р. за період з 31.10.2014р. по 29.12.2014р., що

підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком стягуваної суми (а.с. 36).

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» № 994-25 від 07.05.2014р. на суму 14907,00грн., що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 23-24).

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у інформаційному листі від 23.04.2012р. № 1044/11/13а.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважної причини, доказів погашення податкового боргу по нарахованій пені у встановлені законом строки в сумі 3565,71грн. суду не надав.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства доведений належними доказами, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Формат Д" про стягнення 3 565,71 грн.- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат Д» (49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Красна, буд.15; код ЄДРПОУ 37959023) на користь Державного бюджету України (р/р 31118029700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 14010100) - податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 3565грн. 71 коп. (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень 71 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1