Постанова

від 10.06.2015 по справі 804/5283/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р. Справа № 804/5283/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у скороченому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська торгово-фінансова компанія "ЮНАТ" про стягнення 311,61грн.,-

ВСТАНОВИВ :

15 квітня 2015 року Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська торгово-фінансова компанія "ЮНАТ" та просить стягнути кошти з відповідача з розрахункових рахунків підприємства, відкритих у банківських установах, до бюджету держави на суму податкового боргу по податку на прибуток в розмірі 311,61 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 22.02.2013р. відповідач перебуває на обліку у позивача як платник податків та станом на 06.04.2015р. має податковий борг по податку на прибуток у сумі 311,61грн., в т.ч. пеня у розмірі 12,68грн. Зазначений борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно визначеного відповідачем грошового зобов'язання у податковій декларації з податку на прибуток №9089692984 від 05.02.2014р. у сумі 486,00грн., який у зв'язку з переплатою у розмірі 223,59грн. зменшився та склав 262,41грн., та несплатою грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню №0003491502 від 28.10.2014р. у сумі 36,52грн. та нарахуванням пені у розмірі 12,68грн. Позивачем у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України було направлено відповідачу податкову вимогу №560-25 від 19.03.2014р., яка отримана відповідачем. У зв'язку з тим, що відповідач самостійно не погасив податковий борг з податку на прибуток, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу у судовому порядку згідно до ст.20, 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 20.04.2015р. було відкрито скорочене провадження у справі, відповідачу було запропоновано у 10-денний строк надати до суду письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову (а.с. 2).

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та її розгляд у скороченому провадженні повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 33).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

30.04.2015р. позивач надав до канцелярії суду клопотання, в якому просив замінити Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області посилаючись на припинення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 05.03.2015р. та утворення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка є правонаступником позивача (а.с.29).

Розглянувши вказане клопотання про заміну Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в порядку правонаступництва, суд не находить підстав для його задоволення з огляду на те, що позивачем на підтвердження правонаступництва будь-яких доказів не було надано, а наведені у клопотанні обставини щодо реорганізації позивача жодними доказами на які позивач посилається у клопотанні не підтверджені.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо, зокрема стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав, приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольська торгово-фінансова компанія "ЮНАТ" 20.02.2007р. зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Нікопольської міської ради за адресою: 53222, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Каштанова, буд.66 та з 22.02.2007р. знаходиться на обліку у Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.03.2015р., ідентифікаційними і реєстраційними даними, Спеціальним витягом з Єдиного з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.04.2015р. (а.с.8-10, 24-26).

Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідач 05.02.2014р. подав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №908962984 за 2013 рік, у якій відповідачем самостійно визначено до сплати податок на прибуток у сумі 486,00грн. (а.с.13-14).

Згідно розрахунку заборгованості відповідача станом на 06.04.2015р., довідки-розрахунку пені по податку на прибуток станом на 27.04.2015р. вбачається, що відповідач має заборгованість по податку на прибуток у загальній сумі у розмірі 311,61грн., зокрема, по податковій декларації з податку на прибуток №9089692984 від 05.02.2014р., з урахуванням наявної переплати у розмірі 223,59грн., у розмірі - 262,41грн., по податковому повідомленню-рішенню №0003491502 від 28.10.2014р. у сумі 36,52грн., а також нарахуванням контролюючим органом 28.08.2014р. пені у розмірі 12,68грн. за період з 12.03.2014р. по 27.08.2014р. (а.с.6, 32).

Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

П. 137.4 ст.137 Податкового кодексу України визначено, що податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Таким чином, з урахуванням зазначених норм, відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за податковою декларацією з податку на прибуток за 2013рік у строк до 11.03.2014р., отже податковий борг по податку про прибуток у відповідача виник з 12.03.2014р.

Згідно розрахунку заборгованості наведеної позивачем у позові вбачається, що податковий борг відповідача по вказаній вище податковій декларації від 05.02.2014р., з урахуванням наявної переплати у розмірі 223,59грн. зменшився та складає 262,41грн. (а.с.4).

Відповідач у вказані вище строки суму грошового зобов'язання за вказаною податковою декларацією з податку на прибуток за 2013р. у сумі 262,41грн. не сплатив.

Також, 09.10.2014р. державною податковою інспекцією було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за несвоєчасну сплату, внаслідок якої складено акт № 2902/153/34919309 від 09.10.2014р. за висновками якого встановлено порушення відповідачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: відповідачем несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013рік по строку сплати 11.03.2014р. в сумі 445грн. (а.с. 15-16).

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 29.05.2014р. було прийнято податкове повідомлення - рішення №0003491502 від 28.10.2014р. за яким відповідачеві визначено суму штрафу за платежем з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 36,52грн. (а.с. 18).

Вищевказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 01.12.2014р. у відповідності до положень п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, що підтверджується копією відповідного податкового повідомлення-рішення та копією конверту (а.с. 18-20).

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (01.12.2014р.), податковий борг за вказаним податковим повідомленням - рішенням виник у відповідача з 11.12.2014 року.

Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимоги в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено на адресу відповідача податкову вимогу №560-25 від 19.03.2014р. на суму 445,00грн., що підтверджується копією корінця відповідної податкової вимоги, копією (а.с.21).

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилися не виконана у встановлені законодавством строки.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у інформаційному листі від 23.04.2012р. № 1044/11/13а.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач доказів погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств у встановлені законом строки у загальній сумі 311,61грн. суду не надав, а також не надав і доказів оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення у встановленому законодавством порядку.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159 - 163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська торгово-фінансова компанія "ЮНАТ" про стягнення 311,61 грн. - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольська торгово-фінансова компанія "ЮНАТ" (53222, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Каштанова, буд.66, код ЄДРПОУ 34919309) на користь державного бюджету (код ЄДРПОУ 38657960, р/р 35219003013195 УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012) - податковий борг з податку на прибуток у розмірі 311грн. 61 коп. (триста одинадцять гривень 61 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1