Постанова

від 16.06.2015 по справі 808/2725/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року 10:00Справа № 808/2725/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Чернової Ж.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Стат-ПілігрімВ»

про: стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Стат-ПілігрімВ» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році в загальному розмірі 7216,84грн. В своєму позові позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю В«Стат-ПілігрімВ» використовує найману працю працівників та відповідно до вимог Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» повинно забезпечувати працевлаштування інвалідів в установлених законодавством нормативах. Відповідно до В«ОСОБА_1 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рікВ» , наданого підприємством, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів на підприємстві відповідача повинна складати 1 особу, фактично складає 0 осіб, тобто є меншою ніж установлено нормативом (не працевлаштовано інвалідів), у зв'язку з чим, відповідачу було нараховано адміністративно-господарські санкції у сумі 11671,43 грн., у зв'язку з частковою сплатою відповідачем адміністративно - господарських санкцій залишок несплаченої суми складає 7216,84 грн., в т.ч. пені у розмірі 237,32 грн. Зазначену суму адміністративно-господарських санкцій та пені позивач просить стягнути її з відповідача у примусовому порядку.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача прибув у судове засідання, заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю В«Стат-ПілігрімВ» здійснює господарську діяльність на умовах використання найманої праці, та має у штаті 21 працівника.

Судом встановлено, що на виконання вимог Закону 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» відповідачем було подано позивачу ОСОБА_1 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма № 10-ПІ). У вказаному звіті відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за звітний період складає 14 осіб, таким чином, середньооблікова кількість інвалідів, відповідно до нормативу встановленого ч.1 ст.19 Закону, на підприємстві відповідача повинна складати - 1 особу, середньооблікова кількість інвалідів у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, обов'язковою передумовою виконання з боку суб'єктів господарювання усіх умов чинного законодавства щодо працевлаштування інвалідів є: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів (в т.ч. спеціальні робочі місця); надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування до Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.

Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженим постановою Кабінету міністрів України В«Про реалізацію статей 19 і 20 закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» від 31.01.2007 №70.

Відповідачем не надано доказів подання інформації про наявність вакансій для інвалідів за формою №3-ПН.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність доказів, якими б підтверджувався факт вжиття відповідачем усіх визначених законодавством доказів щодо фактичного створення робочих місць для інвалідів.

Згідно ст. 20 Закону встановлено, що підприємства, установи , організації, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, що за 2014 рік на даному підприємстві складає 11671,43 грн.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом (ст.20 Закону №875 -ХІІ).

Сума адміністративнивно-господарських санкцій на даному підприємстві складає 11671,43 грн. = (1-0) х 11671,43грн.

Згідно з ч.2 ст.20 Закону України, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до виписок з ГУДКСУ у Запорізькій області 14.04.2015 відповідачем сплачено адміністративнивно-господарських санкцій у розмірі 4691,91 грн.

Пунктом 4 Постанови КМУ від 31.01.2007 №70 В«Про порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідівВ» зазначено, що порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджується Мінпраці.

На виконання зазначеного положення Постанови КМУ №70 Наказом Мінпраці від 15.05.2007 №223 було затверджено В«Порядок нарахування пені та її сплатиВ» .

Згідно п. 3.4 зазначеного Порядку нарахування пені здійснюється з наступного дня граничного строку сплати АГС (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу). Пеня у поданій до суду позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів відділення Фонду відповідно до п. 3.7. Порядку розраховує суму пені на дату її подання.

Відповідачем здійснено розрахунок пені з урахуванням часткової сплати адміністративнивно-господарських санкцій, а також ставки НБУ 30% з 04.03.2015.

Загальний розмір пені склав 237,32 грн., та з урахуванням несплаченої суми у розмірі 6979,52 грн. заборгованість ТОВ В«Стат-ПілігрімВ» становить 7216,84 грн.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У частині другої зазначеної статті визначено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського порушення.

Враховуючи обставини справи, що підтверджується долученими до справи доказами суд приходить до висновку, що відповідачем не було вжито всі залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення, а тому є правові підстави (склад господарського правопорушення) для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені є обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 7-12, 69-71, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Стат-ПілігрімВ» (код ЄДРПОУ 32765339) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 7216,84 (сім тисяч двісті шістнадцять гривень 84 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова