Постанова

від 15.06.2015 по справі 808/7658/14, до/808/820/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року (09 год. 55 хв.) Справа № 808/7658/14 Провадження № ДО/808/820/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландгут Україна», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландгут Україна» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати майбутніх капіталізованих платежів у розмірі 1 206 780,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем отримано від УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька інформацію про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландгут Україна» в результаті її ліквідації. Посилаючись на положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (зі змінами та доповненнями, далі - Закон України № 1105-XIV), Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року за № 765 (далі - Порядок № 765) стверджує, що у відповідача виник обов'язок зі сплати майбутніх капіталізованих платежів у розмірі 1 206 780,45 грн. Вказує, що позивачем доводилась до відома ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландгут Україна» кредиторська вимога від 15.09.2014 № 05-11/1804 щодо суми платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що отримали ушкодження здоров'я, працюючи на підприємстві відповідача, в розмірі 1 206 780,45 грн. Вказує, що відповіді відносно відмови у задоволенні кредиторських вимог відділення Фонду по капіталізації від ліквідаційної комісії не надходило, але вимоги залишились без виконання. З урахуванням викладеного просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 15.06.2015, представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні документальні підтвердження.

Від позивача у справі до суду надійшло клопотання (вх. № 48392) про розгляд справи без участі представника Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька у зв'язку із проведенням антитерористичної операції та відсутності належного фінансування.

Рекомендоване повідомлення, направлене на адресу відповідача, повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

ОСОБА_6 того, в матеріалах справи містяться телефонограми щодо повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду адміністративної справи.

Причини неявки в судове засідання представника відповідача суду невідомі. Будь-яких клопотань, заяв або змістовних заперечень/відзиву на адміністративний позов від відповідача до суду також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ландгут Україна» (код ЄДРПОУ 33221432) зареєстроване як юридична особа 08.10.2004, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 1 266 102 0000 001619, за адресою: 83000, Донецька область, вул. Челюскінців, буд. 105.

Відповідно до Закону України № 1105-XIV відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Судом встановлено, що станом на час розгляду адміністративної справи у суді відповідач з 02.09.2014 знаходиться у стані припинення, головою ліквідаційної комісії (голова комісії з припинення або ліквідатор) призначено ОСОБА_6, а також визначено строк для заявлення кредиторами своїх вимог - до 11.11.2014.

29.03.2013 позивачем винесено Постанову про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2013 № 0531/50579/50579/8, з якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_1 перебуває на обліку з 01.06.2006, має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що сталося 15.11.2005; за висновком МСЕК від 12.01.2006 серія ДОН-04 № 075882 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 10% з повторним оглядом безстроково (група інвалідності не встановлена), а також призначено перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 466,23 грн. з 01.03.2013 безстроково.

29.03.2013 позивачем винесено Постанову про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2013 № 0543/64398/64398/13, з якої вбачається, що потерпіла ОСОБА_2 перебуває на обліку з 21.11.2005, має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що сталося 25.07.2005.2005; за висновком МСЕК від 27.11.2012 серія 10 ААА № 135645 потерпілій встановлена стійка втрата професійної працездатності 30% та 3 група інвалідності з повторним оглядом 21.11.2014, а також призначено перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 1 241,92 грн. (виплати проводити з 01.03.2013 по 30.11.2014).

Також, 29.03.2013 позивачем винесено Постанову про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2013 № 0543/64412/64412/10, з якої вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 перебуває на обліку з 27.02.2006, має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що сталося 10.11.2005; за висновком МСЕК від 28.02.2012 серія 10 ААА № 034881 потерпілій встановлена стійка втрата професійної працездатності 25% з повторним оглядом безстроково (група інвалідності не встановлена), а також призначено перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 1 341,25 грн. з 01.03.2013 безстроково.

29.03.2013 позивачем винесено Постанову про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2013 № 0543/44467/44467/22, з якої вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 перебуває на обліку з 01.07.2007, має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що сталося 30.05.2006; за висновком МСЕК від 30.01.2007 серія ДОН-04 № 029119 потерпілій встановлена стійка втрата професійної працездатності 50% т а3 група інвалідності з повторним оглядом безстроково, а також призначено перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 2 555,16 грн. з 01.03.2013 безстроково.

11.07.2013 позивачем винесено Постанову про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати № 0524/6899/6899/39, з якої вбачається, що потерпіла ОСОБА_5 перебуває на обліку з 01.11.2007, має зареєстрований страховий випадок - трудове каліцтво, що сталося 23.12.2006; за висновком МСЕК від 03.07.2013 серія 10 ААА № 230137 потерпілій встановлена стійка втрата професійної працездатності 30% та 3 група інвалідності з повторним оглядом 03.07.2015, а також продовжено призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 2 702,82 грн. (виплати проводити з 01.07.2013 по 31.07.2015 включно).

Відповідно до Розрахунку потреби в капіталізації коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландгут Україна» потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 становить 1 206 780,45 грн.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України № 1105-ХІV та Порядку № 765.

Відповідно до ст. 21 Закону України № 1105-ХІV, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, серед іншого, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Частиною 2 ст. 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст. 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України № 1105-ХІV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 ст. 34 Закону України № 1105-ХІV, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК. Позивачем були надані до матеріалів справи копії довідок МСЕК потерпілих, які отримали виробничу травму, працюючи на підприємстві відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України № 1105-ХІV, роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом ст. 46 Закону України № 1105-ХІV, фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведеними нормами Цивільного кодексу України та Закону України № 1105-ХІV передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства - банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 06.05.2000 № 765.

Відповідно до абзацу другого п. 1 Порядку № 765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом п. 3 Порядку № 765, капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Щомісячні страхові виплати щодо кожного потерпілого розраховуються відповідно до Тимчасових рекомендацій щодо порядку розрахунку та сплати капіталізованих платежів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України за наступною формулою: ПКПРПвш(грн.) = РЩВвш (грн.) х 12 місяців х СОТЖ (років), де:

ПКПРПвш - потреба в капіталізації платежів для розрахунку з потерпілим по відшкодуванню шкоди;

РЩВвш -розмір щомісячної виплати по відшкодуванню шкоди;

СОТЖ - середня очікувана тривалість життя, яка визначається за таблицею смертності та середньої очікуваної тривалості життя Держкомстату.

Судом досліджені розрахунок потреби в капіталізації коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландгут Україна» для розрахунку з потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, копії виписок з актів огляду МСЕК, копії постанов Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька про призначення (продовження) щомісячних страхових виплат тощо.

Отже, згідно наявного у матеріалах справи розрахунку, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими, вказаними в адміністративному позові складає 1 206 780,45 грн.

Судом з'ясовано, що позивачем на адресу відповідача направлялась заява кредитора від 15.09.2014 № 05-11/1804 щодо визнання кредиторських вимог Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька в сумі 1 206 780,45 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку.

Як зазначив позивач в адміністративному позові, відповіді на адресу фонду не надходило.

Отже, враховуючи викладені обставини, суд вважає правомірним проведення позивачем капіталізації платежів для продовження страхових виплат ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які отримали виробничі травми, працюючи на підприємстві відповідача. Відповідачем не надано суду контррозрахунку, який би свідчив про неправомірність проведення позивачем капіталізації платежів потерпілим у розмірі 1 206 780,45 грн., або будь-яких інших доказів, які б спростовували доводи позивача.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивчем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись 41, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландгут Україна» про стягнення заборгованості зі сплати капіталізованих платежів, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландгут Україна» (83000, Донецька область, вул. Челюскінців, буд. 105, код ЄДРПОУ 33221432) на користь Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька (код ЄДРПОУ 25968688) заборгованість зі сплати майбутніх капіталізованих платежів у розмірі 1 206 780,45 (один мільйон двісті шість тисяч сімсот вісімдесят гривень 45 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко