Постанова

від 30.06.2015 по справі 817/1440/15

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1440/15

30 червня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід - Млин"

про накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться в банку , -

ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до "Захід-Млин" про накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться в банку.

Так, за відповідачем рахується заборгованість у сумі 4136080,35 грн. по штрафним санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки, яка виникла на підставі Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.02.2008 року №0000412342/0/23-121.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість у сумі 4136080,35 грн. На забезпечення виконання податкових зобов'язань податковим органом прийнято рішення від 09.10.2014 року №196 про опис майна у податкову заставу. Актом опису майна від 24.04.2015 року №16 встановлено відсутність майна відповідача, що може бути описано у податкову заставу. Тому, податковий орган, посилаючись на підпункт 20.1.33 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, звернувся до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться в банку.

Ухвалою від 25.05.2015 року судом відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 17.06.2015 року.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час сторони до суду не з'явились.

Позивач в позовній заяві вказав про розгляд справи без участі представника податкового органу, але при цьому 17.06.2015 року через відділ документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду №10303/15 надіслав засобами факсимільного зв'язку клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з необхідністю підготовки необхідних доказів.

Відповідач на електронну пошту суду 17.06.2015 року надіслав письмові пояснення з запереченнями на адміністративний позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень вказав про неправомірність прийнятого податковим органом Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.02.2008 року №0000412342/0/23-121 та Рішення Рівненського окружного адміністративного суду по справі 817/120/15, що призвело до знищення підприємства. В письмових поясненнях вказав про розгляд справи без участі його представника.

Судовий розгляд справи було відкладено на 22.06.2015 року.

В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, надіслав суду пояснення від 22.06.2015 року №10524/15. Зміст пояснень ідентичний змісту пояснень від 17.06.2015 року. Просив здійснити розгляд справи за його відсутності.

Під час судового розгляду 22.06.2015 року суд зобов'язав представника позивача надати суду додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, в судовому засіданні було оголошено перерву до 30.06.2015 року.

30.06.2015 року представник позивача в судове засідання не з'явився, витребувані судом докази суду не надав, будь яких заяв чи клопотань не надіслав.

На підставі частини четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою від 30.06.2014 року суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами і доказами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід - Млин" зареєстроване як юридична особа 14 січня 2005 року та перебуває на обліку як платник податків у Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області з 19.01.2005 року.

09.10.2014 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області виставлено податкову вимогу Ю №4282-25, яку направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано представником відповідача 17.10.2014 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи.

В жовтні 2014 року податковим органом прийнято рішення від 09.10.2014 року №196 про опис майна в податкову заставу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 року по справі 817/120/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Млин" (код ЄДРПОУ 33335067), яке має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника, суму податкового боргу в розмірі 4136080 (чотири мільйони сто тридцять шість тисяч вісімдесят) грн. 35 коп.

Згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість у сумі 4136080,35 грн. по штрафним санкціям за порушення норм регулювання обігу готівки, яка виникла на підставі Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.02.2008 року №0000412342/0/23-121.

Актом від 24.04.2015 року №16 податковим керуючим підтверджено відсутність на день складення акта майна, що може бути описано у податкову заставу.

Відтак, податковий орган звернувся до суду з адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника, що знаходяться у банку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 56.17. статті 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI визначено податковий борг як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 88.1. статті 88 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу (пункт 89.1 статті 89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI).

Згідно пункту 89.3. статті 89 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до підпункту 20.1.33. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, наявність податкового боргу повинна бути встановлена та підтверджена наявними матеріалами справи, а відсутність відповідного майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу та передати у податкову заставу, встановлено відповідним актом, складеного податковим керуючим.

Однак, судом встановлено, що до доданого до матеріалів справи позивачем рішення про опис майна у податкову заставу від 09.10.2014 року №196 та акту опису майна від 24.04.2015 року №16 податковим органом не доведено в судовому засіданні та не надано доказів надсилання такого рішення та акту на адресу відповідача та їх отримання ним.

При цьому, відповідно до п. 89.1, 89.2, 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Тобто, законодавством передбачено, що майно, яке потрапило в податкову заставу, залишається у боржника. Боржник має право користуватися таким майном, продавати або передавати в оренду, правда, за узгодженням з податковою.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Однак, як вбачається з акту опису майна, що наданий позивачем до позову, він підписаний тільки податковим керуючим, в строчці «платник податків (представник платника податків)» відсутній підпис та будь-які примітки що їх наявності чи відсутності.

Відтак, якщо акт опису майна складався без дозволу платника податків, то він має містити підписи понятих, їх повинно бути не менше двох (і не з числа працівників податкового органу), однак в строчці «інші залучені особи» відомості щодо наявності таких осіб та їх підписи відсутні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що прохальна частина позовних вимог сформована податковим органом про накладення арешту на кошти та ініші цінності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Млин", що знаходяться в банку. При цьому, позивачем не вказано на яку саме суму накласти арешт та не вказано в якому саме банку.

Позивачем надано суду відомості про банківські рахунки відповідача. Так, згідно даних про банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Млин", два рахунки позивача з наведених в таблиці - закриті ще в кінці 2013 року, один рахунок в АТ «Банк» Фінанси та Кредит» - зазначено як відкритий. Але, надані податковим органом відомості про наявні чи відсутні рахунки не містять даних станом на який час така інформація взята податковим органом. Тобто, операції по рахунках відбувались ще у 2013 році і чи є такі відомості достовірними на час розгляду справи суду встановити з наданих матеріалів неможливо.

Під час судового розгляду представнику позивачу було поставлено питання про уточнення суми на яку він просить накласти арешт, оскільки накладення арешту на кошти повинно відбуватися тільки в межах певної суми. Та крім того, суд зобов'язав уточнити наявність чи відсутність відкритих та закритих банківських рахунків саме станом на день розгляду та вирішення справи, оскільки позивач в прохальній частині просить накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків в банківський установі, але не зазначаючи яка це саме банківська установа. До того ж в запереченнях на адміністративний позов відповідач вказав на відсутність на рахунках жодної суми коштів.

Крім того, судом було поставлено запитання представнику позивача чи вживались податковим органом заходи щодо обстеження території відповідача щодо наявності у відповідача іншого рухомого чи нерухомого майна та встановлення його балансової вартості, що може бути стягнуто у погашення такого боргу.

Представник відповідача пояснив, що йому треба уточнити це питання та просив оголосити перерву в судовому засіданні, про що і було ухвалено судом.

Але в судове засідання 30.06.2015 року після оголошеної перерви представник позивача не з'явився, будь-яких витребуваних судом доказів суду не надіслав.

З огляду на викладене, суд вважає. що позивач не довів суду належними доказами обґрунтованість позовних вимог, а тому такі не підлягають до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідачем не надано суду доказів понесення судових та інших витрат.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                         Кравчук Т.О.