Постанова

від 28.05.2015 по справі 826/3333/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 травня 2015 року 14 год. 00 хв. № 826/3333/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель" про надання дозволу на погашення податкового боргу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - позивач, ДПІ у Подільському районі) до товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель" (далі - відповідач, ТОВ "Рігель") про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача у розмірі 4100016,58 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю. До суду 30 березня 2015 року через канцелярію надійшло письмове клопотання про подальший розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач, з урахуванням ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 30 березня 2015 року судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, податковий борг у відповідача виник у зв'язку з несплатою ним узгодженого грошового зобов'язання.

Зокрема, позивачем проведено перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства, за результатами якої 22 червня 2011 року складено акт № 0223/26/56/23/31454975, на підставі якого, у свою чергу, 05 липня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001562305, яким відповідачу нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4100016,58 грн. (далі - повідомлення-рішення).

Повідомлення-рішення відповідачем оскаржено у судовому порядку, у результаті чого постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року у справі № 2а-10579/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Рігель" до ДПІ у Подільському районі про визнання нечинним повідомлення-рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2012 року залишено без змін.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У матеріалах справи міститься копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року у справі № 2а-7944/12/2670, якою задоволено повністю позов ДПІ у Подільському районі до ТОВ "Рігель" про стягнення коштів, а саме стягнуто з ТОВ "Рігель" суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4100016,58 грн.

10 грудня 2012 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі № 2а-7944/12/2670.

З урахуванням викладеного, позивачем направлено інкасові доручення до банківських установ, у яких відкриті розрахункові рахунки відповідача. Разом з тим, інкасові доручення повернуті позивачу без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках та їх закриттям.

Позивачем здійснено опис майна відповідача у податкову заставу від 12 січня 2015 року № 88/10/26-56-25-05 та складено акт опису майна від 06 лютого 2015 року № 11.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

На час прийняття у справі судового рішення по суті доказів погашення відповідачем податкового боргу у розмірі 4100016,58 грн. суду не надано.

Відповідно до п.п. 88.1, 88. 2 ст. 88, п.п. 89.1-89.3 ст. 89 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно.

Згідно з п.п. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, підсумовуючи викладене та зважаючи, що на час прийняття у справі судового рішення по суті податковий борг відповідачем не погашено, суд прийшов до висновку про доцільність надання позивачу дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель" про надання дозволу на погашення податкового боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Надати державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель" (код ЄДРПОУ: 31454975) за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 06 лютого 2015 року № 11, у межах податкового боргу у розмірі 4100016,58 грн. (Чотири мільйони сто тисяч шістнадцять гривень п'ятдесят вісім копійок).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин