Рішення

від 24.06.2015 по справі 904/3925/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.15р. Справа № 904/3925/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21", м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Локомотив", м. Київ

про стягнення 250 063,24 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Семенюк В.В., довіреність № б/н від 02.01.2013 року, представник;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви від 22.06.2015 року про зменшення позовних вимог просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Локомотив" 5000,00 грн., що складає частину основного боргу у загальній сумі 130082,90 грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Локомотив" залишок основного боргу у сумі 125 082,90 грн., пеню у сумі 25 264,80 грн., штраф у сумі 13146,89 грн., 3% річних у сумі 7 757,59 грн., інфляційні втрати у сумі 73 811,06 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Локомотив" договору № 84225-12 від 06.11.2012 року в частині своєчасної оплати поставленого йому у період з 09.11.2012 року по 26.09.2014 року товару (паперова продукція в асортименті) у зв'язку з чим позивач розрахував за вказаним договором заборгованість станом на 24.06.2015 року на загальну суму 130 082,90 грн., з яких 5000,00 грн. позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, посилаючись на обмеження саме такою сумою обсягу відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" як поручителя за договором поруки від 03.02.2015 року. Решту основного боргу за договором - 125 082,90 грн., а також:

пеню у сумі 25 264,80 грн. із заборгованості за накладними за період з 28.06.2014 року по 27.03.2015 року;

штраф у сумі 13 146,89 грн., нарахований із простроченої більш ніж на 30 днів суми за поставлений товар за накладними за період прострочки з 05.07.2014 року по 27.03.2015 року

3% річних у сумі 7 757,59 грн., нараховані за прострочку в оплаті товару за період з 10.11.2012 року по 24.06.2015 року;

інфляційні втрати у сумі 73 811,06 грн., нараховані за період з 17.06.2014 року по 27.09.2014 року на заборгованість за товар, поставлений за накладними з 16.06.2014 року по 26.09.2014 року, позивач просить стягнути з основного боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Локомотив".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" надало відзив на позов, у якому зазначає про те, що заявлена до стягнення сума обгрунтована лише власним розрахунком позивача і не підтверджена рішенням суду, а тому не може вважатися безспірною. При цьому просить розглядати справу без участі його представника за наявними матеріалами та винести рішення відповідно до чинного законодавства (а.с. 91 том 1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Локомотив" відзиву на позов не надало.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 12.05.2015 року з призначенням її до розгляду на 10.06.2015 року, після чого розгляд справи відкладався на 24.06.2015 року.

Про час та місце розгляду справи відповідачі повідомлялися належним чином відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу за адресами, зазначеними у позовній заяві, які збігаються з адресами місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.05.2015 року (а.с. 82 - 86 том 1).

Доказом належного повідомлення сторін є наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

За змістом підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 24.06.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (далі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Локомотив" (далі - Покупець, Відповідач-2) укладений договір № 84225-12 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язався поставляти, а покупець приймати та оплачувати паперову продукцію в асортименті (далі - товар).

Сторони передбачили договором умови поставки: самовивезення товару покупцем зі складу постачальника з можливою доставкою товару до складу покупця (пункт 4.1. договору.)

Моментом поставки вважається передача товару на користь покупця на складі постачальника або за реквізитами вантажоодержувача. Передача підтверджується підписом представника покупця та його печаткою/штампом (пункт 4.2. договору).

Згідно з пунктом 4.3. договору право власності на товар переходить у момент поставки товару.

Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013 року.

Якщо жодна із сторін за місяць не підтвердить про припинення договору у зазначений термін, дія договору пролонгується на наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 7.1. договору).

На підставі договору позивач поставив відповідачеві-2 товар на загальну суму 131 468,83 грн. за наступними видатковими накладними (далі - спірні накладні):

№ 84225-12/19966р від 24.06.2014 року на суму 31 627,09 грн. з терміном оплати 10 днів з моменту постачання, тобто до 05.07.2014 року (а.с. 27 том 1);

№ 84225-12/20930р від 27.06.2014 року на суму 32 093,02 грн. з терміном оплати 14 днів з моменту постачання, тобто до 12.07.2014 року (а.с. 30 том 1);

№ 84225-12/21046р від 01.07.2014 року на суму 2 940,00 грн. з терміном оплати 14 днів з моменту постачання, тобто до 16.07.2014 року (а.с. 36 том 1);

№ 84225-12/22619р від 18.07.2014 року на суму 20 149,98 грн. з терміном оплати - передоплата на момент постачання (а.с. 37 том 1);

№ 84225-12/23580р від 18.07.2014 року на суму 724,80 грн. з терміном оплати - передоплата на момент постачання (а.с. 40 том 1);

№ 84225-12/31504р від 26.09.2014 року на суму 15 238,96 грн. з терміном оплати - передоплата на момент постачання (а.с. 43 том 1);

№ 84225-12/31497р від 26.09.2014 року на суму 2 440,01 грн. з терміном оплати - передоплата на момент постачання (а.с. 47 том 1);

№ 84225-12/31495р від 26.09.2014 року на суму 26 254,97 грн. з терміном оплати - передоплата на момент постачання (а.с. 51 том 1).

Поставлений позивачем товар за накладною № 84225-12/19966р від 24.06.2014 року на суму 31 627,09 грн. оплачений відповідачем-2 частково у сумі 1 385,93 грн. із загальної суми 14 000,00 грн. за платіжним дорученням № П14753273 від 09.04.2015 року. Залишок суми до сплати за цією поставкою складає 30 241,16 грн. (31627,09 - 1385,93 = 30241,16), строк оплати якої у повному обсязі мав бути здійснений до 05.07.2014 року.

Доказів повної оплати товару за цією накладною відповідач-2 суду не надав, так само як і щодо оплати товару за усіма іншими спірними накладними.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем залишку грошових коштів у сумі 130 082,90 грн. за поставлений товар на загальну суму 131 468,83 грн. (131468,83 - 1385,93 = 130 082,90).

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом пункту 3.2. договору оплата виконується шляхом перерахування покупцем на поточний рахунок постачальника 100% суми, зазначеної в рахунках та/або накладних до договору.

За обставинами справи вбачається, що на зміну умов договору товар за накладними:

№ 84225-12/22619р від 18.07.2014 року на суму 20 149,98 грн.,

№ 84225-12/23580р від 18.07.2014 року на суму 724,80 грн.,

№ 84225-12/31504р від 26.09.2014 року на суму 15 238,96 грн.,

№ 84225-12/31497р від 26.09.2014 року на суму 2 440,01 грн.,

№ 84225-12/31495р від 26.09.2014 року на суму 26 254,97 грн., був поставлений позивачем, а відповідачем-2 фактично прийнятий без передоплати. Як наслідок сторони скасували попередні домовленості щодо строку оплати за цими накладними.

Згідно з пунктом 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок виникає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Тому строк оплати за цими накладними визначається за правилами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, згідно з якою покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З урахуванням викладеного повна оплата за отриманий відповідачем-2 товар мала бути здійснена у наступні строки:

за накладною № 84225-12/19966р від 24.06.2014 року на суму 31 627,09 грн., з яких несплачений залишок складає 30 241,16 грн. - до 05.07.2014 року;

за накладною № 84225-12/20930р від 27.06.2014 року на суму 32 093,02 грн. - до 12.07.2014 року;

за накладною № 84225-12/21046р від 01.07.2014 року на суму 2 940,00 грн. - до 16.07.2014 року;

за накладною № 84225-12/22619р від 18.07.2014 року на суму 20 149,98 грн. - до 19.07.2014 року (а.с. 37 том 1);

за накладною № 84225-12/23580р від 18.07.2014 року на суму 724,80 грн. - до 19.07.2014 року (а.с. 40 том 1);

за накладною № 84225-12/31504р від 26.09.2014 року на суму 15 238,96 грн. - до 27.09.2014 року (а.с. 43 том 1);

за накладною № 84225-12/31497р від 26.09.2014 року на суму 2 440,01 грн. - до 27.09.2014 року (а.с. 47 том 1);

за накладною № 84225-12/31495р від 26.09.2014 року на суму 26 254,97 грн. - до 27.09.2014 року (а.с. 51 том 1).

Отже, за умовами договору строк оплати є таким, що настав.

Доказів оплати товару за вказаними накладними відповідач-2 суду не надав, хоча з огляду на свої процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення заборгованість у сумі 130 082,90 грн. розрахована правильно та підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 7.2. договору за порушення терміну оплати за договором покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки з простроченої суми за період прострочки, а також штраф у розмірі 10% від простроченої до сплати більше ніж на 30 днів суми.

Заявлена позивачем до стягнення з відповідача-2 пеня у загальній сумі 25 264,80 грн. розрахована за період з 28.06.2014 року по 27.03.2015 року із заборгованості як за спірними накладними, так і за накладними, які суду позивачем не надані, а саме:

№ 84225-12/18312р від 06.06.2014 року на суму 65 978,52 грн.;

№ 84225-12/18412р від 06.06.2014 року на суму 2 730,00 грн.;

№ 84225-12/18780р від 13.06.2014 року на суму 3 309,20 грн.;

№ 84225-12/18754р від 13.06.2014 року на суму 25 450,05 грн.;

№ 84225-12/19105р від 16.06.2014 року на суму 11 510,03 грн.

Нарахована позивачем за цими накладними пеня складає 2 817,74 грн. і задоволенню не підлягає з огляду на недоведеність позивачем самого факту поставки за цими накладними.

Залишок заявленої до стягнення пені у сумі 22 447,06 грн. (25264,80 - 2 817,74 = 22447,06) за спірними накладними підлягає перерахунку, оскільки стосовно нарахування пені із заборгованості на суму 31 627,09 грн. за накладною № 84225-12/19966р від 24.06.2014 року позивачем не враховані нормативні положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України щодо обмеження строку нарахування пені шестимісячним терміном від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин пеня буде складати:

із заборгованості 31 627,09 грн. за накладною № 84225-12/19966р від 24.06.2014 року за період з 05.07.2014 року по 05.01.2015 року - 4 085,53 грн., однак з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у сумі, розрахованій за цей період позивачем - 4 085,52 грн.;

із заборгованості 32 093,02 грн. за накладною № 84225-12/20930р від 27.06.2014 року за період з 12.07.2014 року по 12.01.2015 року - 4 201,11 грн., що відповідає розрахунку позивача;

із заборгованості 2 940,00 грн. за накладною № 84225-12/21046р від 01.07.2014 року за період з 16.07.2014 року по 16.01.2015 року - 387,76 грн., що відповідає розрахунку позивача;

із заборгованості 20 149,98 грн. за накладною № 84225-12/22619р від 18.07.2014 року за період з 19.07.2014 року по 19.01.2015 року - 2 665,87 грн., що відповідає розрахунку позивача;

із заборгованості 724,80 грн. за накладною № 84225-12/23580р від 18.07.2014 року за період з 19.07.2014 року по 19.01.2015 року - 95,89 грн., що відповідає розрахунку позивача;

із заборгованості 15 238,96 грн. за накладною № 84225-12/31504р від 26.07.2014 року за період з 27.09.2014 року по 27.03.2015 року - 2 508,79 грн., що відповідає розрахунку позивача;

із заборгованості 2 440,01 грн. за накладною № 84225-12/31497р від 26.09.2014 року за період з 27.09.2014 року по 27.03.2015 року - 401,70 грн., що відповідає розрахунку позивача;

із заборгованості 26 254,97 грн. за накладною № 84225-12/31495р від 26.09.2014 року за період з 27.09.2014 року по 27.03.2015 року - 4 322,36 грн., однак з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у сумі, розрахованій позивачем - 4322,35 грн.

Таким чином, загальна сума пені, що підлягає стягненню на користь позивача складає 18 668,99 грн.

Заявлений позивачем до стягнення штраф у загальній сумі 13 146,89 грн., нарахований із простроченої більш ніж на 30 днів суми заборгованості за поставлений товар та виключно за спірними накладними за період прострочки з 05.07.2014 року по 27.03.2015 року.

За результатом перевірки розрахунку штрафу порушень не встановлено, а тому він підлягає стягненню на користь позивача повністю у сумі 13 146,89 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 7 757,59 грн. нараховані із заборгованості за товар, прострочений в оплаті за період з 10.11.2012 року по 24.06.2015 року, з яких 3 478,88 грн. - із заборгованості за спірними накладними за період прострочки з 05.07.2014 року по 24.06.2015 року.

За наслідками перевірки розрахунку 3% річних у сумі 3 478,88 грн. порушень не встановлено.

Враховуючи недоведеність позивачем самого факту поставки товару за накладними, окрім спірних, залишок нарахованих позивачем 3% річних у сумі 4 278,71 грн. (7757,59 - 3478,88 = 4278,71) за товар, прострочений в оплаті за період з 10.11.2012 року до 05.07.2014 року, задоволенню не підлягає

Таким чином, загальна сума 3%, що підлягає стягненню на користь позивача, складає 3478,88 грн.

Інфляційні втрати у сумі 73 811,06 грн., нараховані позивачем за період з 17.06.2014 року по 27.09.2014 року, з яких:

69 824,92 грн. - за прострочку в оплаті товару за спірними накладними за період з 05.07.2014 року по травень 2015 року включно;

3 986,14 грн. - за прострочку в оплаті товару за накладною № 84225-12/19105р від 16.06.2014 року на суму 11 510,03 грн. за період з 17.06.2014 року по травень 2015 року включно.

Належних та допустимих доказів поставки товару за накладною № 84225-12/19105р від 16.06.2014 року на суму 11 510,03 грн. позивач суду не надав, а тому нарахування інфляційних втрат на суму 3 986,14 грн. є необгрунтованими і позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Інфляційні втрати у загальній сумі 69 824,92 грн. за прострочку в оплаті товару за спірними накладними за період з 05.07.2014 року по травень 2015 року включно підлягають перерахунку і будуть складати фактично 69 435,64 грн.:

із заборгованості 31 627,09 грн. за накладною № 84225-12/19966р від 24.06.2014 року:

10 784,84 грн. - за період із серпня 2014 року по березень 2015 року із заборгованості 31627,09 грн. з урахуванням сукупного індексу інфляції 134,1%;

4 989,79 грн. - за період з квітня по травень 2015 року із заборгованості у сумі 30 241,16 грн. з урахуванням часткової оплати 09.04.2015 року у сумі 1385,00 грн. та сукупного індексу інфляції 116,5%;

із заборгованості 32 093,02 грн. за накладною № 84225-12/20930р від 27.06.2014 року - 18 046,53 грн. за період із серпня 2014 року по травень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 156,2%;

із заборгованості 2 940,00 грн. за накладною № 84225-12/21046р від 01.07.2014 року - 1 652,28 грн. за період із серпня 2014 року по травень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 156,2%;

із заборгованості 20 149,98 грн. за накладною № 84225-12/22619р від 18.07.2014 року - 11 324,29 грн. за період із серпня 2014 року по травень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 156,2%;

із заборгованості 724,80 грн. за накладною № 84225-12/23580р від 18.07.2014 року - 407,34 грн. за період із серпня 2014 року по травень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 156,2%;

із заборгованості 15 238,96 грн. за накладною № 84225-12/31504р від 26.07.2014 року - 7 710,91 грн. за період із жовтня 2014 року по травень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 150,6%;

із заборгованості 2 440,01 грн. за накладною № 84225-12/31497р від 26.09.2014 року - 1 234,65 грн. за період із жовтня 2014 року по травень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 150,6%;

із заборгованості 26 254,97 грн. за накладною № 84225-12/31495р від 26.09.2014 року - 13 285,01 грн. за період із жовтня 2014 року по травень 2015 року з урахуванням сукупного індексу інфляції 150,6%.

Таким чином, обгрунтовано заявленими до стягнення на користь позивача є інфляційні втрати у загальній сумі 69 435,64 грн.

Позовні вимоги до відповідача-1 в частині солідарного стягнення заборгованості у сумі 5000,00 грн. задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно з частинами першою та другою статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

03.02.2015 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" (далі - Відповідач-1, Поручитель) було укладено договір поруки (далі - Договір поруки).

Відповідно до пункту 1. договору поруки предметом поруки є надання поруки поручителем перед кредитором за часткове виконання боржником (Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Локомотив") умов договору купівлі-продажу № 84225-12 від 06.11.2012 року, укладеного між кредитором та боржником.

Відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником умов договору купівлі-продажу № 84225-12 від 06.11.2012 року (пункт 3 договору поруки).

Пунктом 4 договору поруки сторони обмежили розмір відповідальності поручителя і встановили його на рівні 5000,00 грн.

За пунктом 12 договору поруки він набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання усіх зобов'язань, забезпечених порукою.

Між тим, положення договору про дію поруки до повного виконання усіх зобов'язань, забезпечених порукою, не може розглядатися як установлення строку дії поруки у розумінні статті 252 Цивільного кодексу України, відповідно до частини першої якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Таким чином, строк дії поруки договором не встановлений.

За таких обставин та відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.09.2014 року у справі № 6-53цс14, з огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань, застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Навіть за останньою спірною накладною № 84225-12/31495р від 26.09.2014 року на суму 26 254,97 грн., за якою оплата мала бути здійснена до 27.09.2014 року, шестимісячний строк, протягом якого діяла порука відповідача-1 та протягом якого позивач мав змогу звернутися до нього з позовом, закінчився 27.03.2014 року.

Звернення позивача з позовом до суду мало місце 06.05.2015 року, тобто поза межами строку дії поруки, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову до відповідача-1 (а.с. 4 том 1).

З урахуванням викладеного з відповідача-2 на користь позивача підлягають стягненню 234 813,30 грн., з яких: основний борг у сумі 130 082,90 грн., пеня у сумі 18 668,99 грн., штраф у сумі 13 146,89 грн., 3% річних у сумі 3 478,88 грн., інфляційні втрати у сумі 69435,64 грн.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено з 1 січня 2015 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 1 218 грн.; у погодинному розмірі - 7,29 грн.

З урахуванням ціни позову після зменшення розміру позовних вимог до 250 063,24 грн. судовий збір повинен складати 5 001,26 грн. (250063,24 х 2% = 5001,26). Загальна сума сплаченого позивачем судового збору складає 5 840,35 грн., а саме 4 330,32 грн. за платіжним дорученням № 338 від 30.04.2015 року та 1 510,03 грн. за платіжним дорученням № 655 від 04.06.2015 року (а.с. 12, 94 том 1).

Отже, надмірно сплачена позивачем сума судового збору складає 840,09 грн. (5840,35 - 5001,26 = 840,09).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням викладеного, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у сумі 840,09 грн., сплачений у складі судового збору у сумі 1 510,03 грн. за платіжним дорученням № 655 від 04.06.2015 року, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи (а.с. 94 том 1).

За змістом статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у сумі 4 696,26 грн. покладається на відповідача-2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Локомотив" (03061, м. Київ, вул. Пост-Волинська, буд. 5, ідентифікаційний код 38353761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 30-А, ідентифікаційний код № 31543614) основний борг у сумі 130 082,90 грн., пеню у сумі 18 668,99 грн., штраф у сумі 13 146,89 грн., 3% річних у сумі 3 478,88 грн., інфляційні втрати у сумі 69435,64 грн., судовий збір у сумі 4 696,26 грн.

У решті позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Локомотив" відмовити.

У позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" відмовити повністю.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 30-А, ідентифікаційний код № 31543614) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 840,09 грн., сплачений у складі судового збору у сумі 1 510,03 грн. за платіжним дорученням № 655 від 04.06.2015 року, про що винести ухвалу.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.06.2015 року.

Суддя І.І. Колісник