Рішення

від 02.07.2015 по справі 908/3140/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2015 Справа № 908/3140/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦБУД» до проТовариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» стягнення 8 200,00 грн за участю представників:

від позивачаГруднистий А.В. - представник за довіреністю від відповідача Мележик О.О. - представник за довіреністю ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦБУД» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» заборгованості у розмірі 8200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № ДУ-2012/234-КП від 05.07.2012 щодо здійснення повної оплати вартості поставленого товару.

Відповідач проти позову заперечує та посилаючись на те, що позивачем неналежним чином виконано п. п. 1.3 та 4.3 договору № ДУ-2012/234-КП від 05.07.2012, а саме не надано відповідачу рахунок на оплату, а також не надано відповідачу доказів на підтвердження гарантії того, що продукція, яка поставляється по договору, належить постачальнику на праві власності, звільнена від зобов'язань перед третіми особами, треті особи не мають будь-яких прав на вказану продукцію, тому відповідач вважає, що відсутні жодні підстави для сплати грошових коштів за поставлену позивачем продукцію.

В судовому засіданні 02.07.2015 представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Клопотання мотивовано тим, що договір № ДУ-2012/234-КП від 05.07.2012 від імені відповідача був укладений Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» на підставі договору доручення № 07/1-726 від 27.06.2012, яке відповідно до умов договору доручення від імені відповідача здійснює організацію обліку придбаних товарно-матеріальних цінностей, організацію процесу руху товарно-матеріальних цінностей між підрозділами довірителя, здійснює контроль виконання контрагентами зобов'язань за угодами. Також відповідач вказує, що всі первинні документи по спірній поставці були передані відповідачем Публічному акціонерному товариству «ДТЕК Павлоградвугілля».

Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи, товар за видатковою накладною № 11 від 26.11.2012 було отримано саме представником відповідача на підставі довіреності № 277 від 23.11.2012, виданої відповідачем, а не Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля».

Відповідачем не надано доказів на підтвердження знаходження всіх первинних документів за спірною поставкою у Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля». Умовами договору № ДУ-2012/234-КП від 05.07.2012 обов'язок оплати поставленої продукції покладено саме на покупця, тобто відповідача.

З огляду на те, що відповідачем не доведено, що прийняття рішення у справі може вплинути на права і обов'язки Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» щодо однієї зі сторін, суд вважає за необхідне відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» третьою особою.

Рішення прийнято 02.07.2015, оскільки в судовому засіданні 04.06.2015 оголошувалась перерва.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

05.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦБУД» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» (покупець, відповідач) підписано договір № ДУ-2012/234-КП (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник зобов'язався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі - продукція, товар) в асортименті, кількості, в строки, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному Договорі та Специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 167984,40 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною № 11 від 26.11.2012, товарно-транспортною накладною від 26.11.2012 та податковою накладною.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видатковій накладній, підтверджується підписом його представника на зазначеній накладній та довіреністю відповідача № 277 від 23.11.2012 на отримання товару від позивача.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 5.2 Договору розрахунки за поставлену продукцію по даному Договору здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з моменту поставки відповідної партії продукції, якщо інше не обумовлено у специфікації.

Аналогічний строк оплати погоджено у специфікації від 11.10.2012 до Договору.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу продукцію на суму 167984,40 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов Договору не в повному обсязі здійснив оплату отриманої продукції, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась непогашена заборгованість в сумі 8200,00 грн, зі сплати якої відповідачем допущено прострочення.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на те, що у нього відсутні жодні підстави для сплати заборгованості за поставлену позивачем продукцію, оскільки позивачем неналежним чином виконано п. п. 1.3 та 4.3 договору № ДУ-2012/234-КП від 05.07.2012, а саме не надано відповідачу рахунок на оплату, а також не надано відповідачу доказів на підтвердження гарантії того, що продукція, яка поставляється по договору, належить постачальнику на праві власності, звільнена від зобов'язань перед третіми особами, треті особи не мають будь-яких прав на вказану продукцію, судом відхиляється з огляду на наступне.

Згідно з п. 4.3 Договору на підтвердження поставки постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні товаросупровідні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, відповідні товаросупровідні накладні, сертифікат якості та технічний паспорт, сертифікат відповідності (якщо продукція підлягає обов'язковій сертифікації), інструкцію з експлуатації (якщо даний документ передбачений), технічну документацію, передбачену п. 2.3 Договору.

Відповідно до абз. 2 п. 4.3 Договору у випадку надходження продукції без товаросупровідних документів, що потягне за собою неможливість здійснення приймання за кількістю та/або якістю та/або комплектністю, покупець вправі відмовитись від приймання поставленої партії.

Згідно з п. 14 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність, що поставляється продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідного акту про відсутність документів суду не надано.

При отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару, поставки товару неналежної якості та неналежної комплектності.

Згідно з положеннями ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження встановлення позивачу строку для передання документів, що стосуються товару, визначених умовами Договору, не надано доказів відмови від прийняття товару, відмови від договору, повернення позивачу товару, а приймання відповідачем товару підтверджується підписами та печатками відповідача у відповідних накладних, тому суд прийшов до висновку, що зобов'язання позивач виконав відповідно до умов договору поставки № ДУ-2012/234-КП від 05.07.2012.

Крім того, як зазначено в Інформаційному листі від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» (із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого господарського суду № 01-06/950/2012 від 20.07.2012), підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар у розмірі 8200,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» (85043, Донецька обл., м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1А, ідентифікаційний код 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦБУД» (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 1Б, ідентифікаційний код 34774214) основний борг у розмірі 8200 (вісім тисяч двісті) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено: 03.07.2015

Суддя М.В. Сажнева