Рішення

від 24.06.2015 по справі 910/11313/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015Справа №910/11313/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю «Буклія» про звільнення земельної ділянки

Представники сторін:

від Прокуратури: від Позивача:Чистякова Н.О. (представник за посвідченням; Багінська Г.В. (представник за довіреністю); від Відповідача:не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буклія» (надалі також - «Відповідач») про звільнення земельної ділянки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 23.01.2007 року між Київською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буклія» (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі п.18 Рішення Київської міської ради від 24.06.2004 року №339/1549 та рішення Київської міської ради від 28.09.2006 року №37/94, за Актом приймання - передачі передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, визначену цим Договором. Додатковою угодою до Договору оренди земельної ділянки термін дії договору поновлено до 03.06.2012 року. Як зазначає Прокурор, строк дії вказаного договору закінчився та не продовжувався, проте Відповідач земельну ділянку не повернув. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки біля автостанції «Полісся» у Подільському районі м. Києва, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 22.04.2015 р. №517/07. Вказаним актом встановлено, що зазначена земельна ділянка вільна від забудови, не огороджена, не охороняється Товариством з обмеженою відповідальністю «Буклія», за цільовим призначенням не використовується, на ділянці ростуть зелені насадження, ознак виконання будівельних робіт не виявлено. Таким чином, просить Суд зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Буклія» повернути земельну ділянку, розташовану по пр. Мінському (біля автостанції «Полісся») у Подільському районі м. Києва, площею 0,1772 га та вартістю 2 057 667 грн. 60 коп. (кадастровий номер 85:170:0001) Київській міській раді.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.05.2015 р. порушено провадження у справі № 910/11313/15, судове засідання призначено на 10.06.2015 р.

10.06.2015 року в судове засідання з'явились представники прокуратури та позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив. Представники сторін вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.05.2015 року не виконали.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.2015 р. відкладено розгляд справи на 24.06.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

24.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові поряснення по суті спору.

В судовому засіданні 24.06.2015 року представники Прокуратури та Позивача підтримали вимоги та доводи позовної заяви, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.06.2015 року у справі № 910/11313/15, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Буклія» є 03062, м.Київ, ПРОСП. ПЕРЕМОГИ, будинок 65.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/11313/15 направлялись на вказану адресу Товариств з обмеженою відповідальністю «Буклія».

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 24 червня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

23.01.2007 року між Київською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буклія» (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі п.18 Рішення Київської міської ради від 24.06.2004 року №339/1549 та рішення Київської міської ради від 28.09.2006 року №37/94, за Актом приймання - передачі передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, визначену цим Договором.

Відповідно до п.2.1 Договору об»єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - Мінський проспект (біля автостанції «Полісся») у Подільському районі м. Києва; розмір - 0,1772 га; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції; кадастровий номер - 8000000000:85:170:0001.

Згідно з п.3.1 Договору він укладений на 3 місяці.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п.11.3 Договору він припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 25.12.2010 року термін дії договору поновлено до 03.06.2012 року.

П.2.2 Договору оренди викладено в наступній редакції: «нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 057 667 грн. 60 коп.»

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки біля автостанції «Полісся» у Подільському районі м. Києва, про що складено акт обстеження земельної ділянки від 22.04.2015 р. №517/07. Вказаним актом встановлено, що зазначена земельна ділянка вільна від забудови, не огороджена, не охороняється Товариством з обмеженою відповідальністю «Буклія», за цільовим призначенням не використовується, на ділянці ростуть зелені насадження, ознак виконання будівельних робіт не виявлено.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Прокурор зазначає, що строк дії вказаного договору закінчився та не продовжувався, проте Відповідач земельну ділянку не повернув. Таким чином, просить Суд зобов»язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Буклія» повернути земельну ділянку, розташовану по пр. Мінському (біля автостанції «Полісся») у Подільському районі м. Києва, площею 0,1772 га та вартістю 2 057 667 грн. 60 коп. (кадастровий номер 8000000000:85:170:0001) Київській міській раді.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положенням статті 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки-це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи права постійного користування земельною ділянкою, та його державною реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом, тощо.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди земельної ділянки припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено, що кореспондується також з п. 11.3 Договору оренди земельної ділянки від 23.01.2007 року .

Відповідно до п.7.1 договору, після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно з ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на матеріали справи, Судом встановлено, що Відповідачем не було повернуто земельну ділянку, розташовану по пр. Мінському (біля автостанції «Полісся») у Подільському районі м. Києва, площею 0,1772 га та вартістю 2 057 667 грн. 60 коп. (кадастровий номер 8000000000:85:170:0001) Київській міській раді після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 23.01.2007 року, строк дії якого не продовжувався.

За таких підстав, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України, оскільки Позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради - задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Буклія» (03062, м.Київ, ПРОСП. ПЕРЕМОГИ, будинок 65, Ідентифікаційний код юридичної особи 31282993) повернути Київській міській раді (01044, м.Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36, Ідентифікаційний код юридичної особи 22883141) земельну ділянку площею 0,1772 га (кадастровий номер 8000000000:85:170:0001), нормативно-грошовою оцінкою 2 057 667 грн. 60 коп., розташовану по пр. Мінському (біля автостанції «Полісся») у Подільському районі м. Києва.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буклія» (03062, м.Київ, ПРОСП. ПЕРЕМОГИ, будинок 65, Ідентифікаційний код юридичної особи 31282993) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 червня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин