Рішення

від 24.06.2015 по справі 910/11415/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2015Справа №910/11415/15 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Талинс ЛТД» стягнення заборгованості в розмірі 90 524 грн. 07 коп. Представники:

від Прокуратури: Тимко В.В. (представник за посвідченням);

від Позивача: Дворниченко В.О. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Заступник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Талинс ЛТД» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 90 524 грн. 07 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 29.11.2011 року між Державним підприємством «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Талинс ЛТД» (Новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Шархінський кар'єр» (Боржник) було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) №4111111, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає та набуває права вимоги за договором на вибухові роботи №2/09 від 26.10.2008 р., укладеного між філією «Кримвибухпром» та Відкритим акціонерним товариством «Шархінський кар'єр». Як зазначає Прокурор, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 65 941 грн. 46 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Прокурор просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Талинс ЛТД» пеню у розмірі 65 грн. 04 коп., інфляційні у розмірі 19 584 грн. 61 коп. та 3% річних у розмірі 4 932 грн. 06 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.05.2015 р. порушено провадження у справі № 910/11415/15, судове засідання призначено на 03.06.2015 р.

03.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.05.2015 року.

03.06.2015 року в судове засідання з'явився представник прокуратури та представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 06.05.2015 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження сплати заборгованості в розмірі 65 941,46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 р. відкладено розгляд справи на 24.06.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 24 червня 2015 року Прокурор та представник Позивача надали усні пояснення по суті спору, якими підтримали позовні вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Талинс ЛТД» є 99014, м.Севастополь, ВУЛИЦЯ ПАВЛА КОРЧАГІНА, будинок 6, квартира 10.

Як вбачається з листа Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 30-626 від 23.06.2014 року, приймання поштових відправлень до Автономної Республіки Крим та міста Севастополя об'єктами поштового зв'язку не здійснюється у зв'язку із силовим захопленням АР Крим та м. Севастополя та блокування усіх об'єктів поштового зв'язку Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на території півострову.

Відповідно до п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 05.06.2014 року № 01-06/745/2014, учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 N 01-06/2052/14). Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК.

Згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. № 01-06/2052/14, за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Суд зазначає, що на офіційному веб-порталі "Судова влада в Україні" у мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) знаходиться інформація про те, що розгляд справи № 910/11415/15 за позовом Заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Талинс ЛТД» про стягнення заборгованості в розмірі 90 524 грн. 07 коп. відбудеться 24.06.2015 р. Крім того, ухвала про порушення провадження у справі від 06.05.2015 р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 03.06.2015 р. знаходяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим та загальним відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень".

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 24 червня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

29.11.2011 року між Державним підприємством «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Талинс ЛТД» (Новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Шархінський кар'єр» (Боржник) було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) №4111111, відповідно до умов якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор приймає та набуває права вимоги за договором на вибухові роботи №2/09 від 26.10.2008 р., укладеного між філією «Кримвибухпром» та Відкритим акціонерним товариством «Шархінський кар'єр».

Відповідно до п.3 Договору за цим Договором Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника сплати заборгованості в сумі 65 941 грн. 46 коп.

Згідно з п.11 Договору Новий кредитор зобов»язаний перерахувати вказану суму боргу в розмірі 65 941 грн. 46 коп. на розрахунковий рахунок Первісного кредитора до 31.08.2012 р.

Пунктом 12 Договору передбачено, що у випадку порушення п.11 цього Договору, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору пеню у розмірі 0,1% суми боргу, що зазначена в п.3 цього Договору.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Прокурор зазначає, що заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 65 941 грн. 46 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Прокурор просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Талинс ЛТД» пеню у розмірі 65 грн. 04 коп., інфляційні у розмірі 19 584 грн. 61 коп. та 3% річних у розмірі 4 932 грн. 06 коп.

12.04.2013 року Позивачем була направлена на адресу Відповідача претензія №25/247-18 з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 67 221 грн. 45 коп., що підтверджується поверненням рекомендованого повідомлення про вручення уповноваженій особі підприємства, яка залишена Відповідачем без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору відступлення права вимоги (цесії) №4111111 від 29.11.2011 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 11 Договору відступлення права вимоги (цесії) №4111111 від 29.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Талинс ЛТД» зобов»язалось сплатити Державному підприємству «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» борг у розмірі 65 941 грн. 46 коп. у строк до 31.08.2012 року.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Державним підприємством «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» на суму 65 941 грн. 46 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату заборгованості в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 65 941 грн. 46 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Прокурор також просив стягнути з Відповідача 3% річних за загальний період прострочки з 01.09.2012 р. по 27.02.2015 р. у розмірі 4 932 грн. 06 коп. та інфляційні у розмірі 19 584 грн. 61 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати заборгованості за загальний період прострочки з 01.09.2012 р. по 27.02.2015 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню та до стягнення з Відповідача підлягає 3% річних у розмірі 4 932 грн. 06 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 01.09.2012 р. по 27.02.2015 р.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

Листом Верховного Суду України від 03.04.97 р. № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, вважає, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних за загальний період вересень 2012 р. - січень 2015 р. у розмірі 19 584 грн. 61 коп. підлягають задоволенню у заявленому Прокурором розмірі, оскільки відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог.

Також Прокурор просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 01.09.2012 р. по 27.02.2015 р. у розмірі 65 грн. 94 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, Суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійну обліковую ставку НБУ.

Пунктом 12 Договору передбачено, що у випадку порушення п.11 цього Договору, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору пеню у розмірі 0,1% суми боргу, що зазначена в п.3 цього Договору.

Суд, перевіривши розрахунок пені, наданий Позивачем, дійшов висновку, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Прокурором розмірі та до стягнення з Відповідача підлягає пеня у розмірі 65 грн. 94 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 01.09.2012 р. по 28.02.2013 року.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Талинс ЛТД» на користь Державного підприємства «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 65 941 грн. 46 коп., інфляційні в розмірі 19 584 грн. 61 коп., 3% річних в розмірі 4 932 грн. 06 коп. та пеня в розмірі 65 грн. 94 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача та підлягають стягненню в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Талинс ЛТД» (99014, м.Севастополь, ВУЛИЦЯ ПАВЛА КОРЧАГІНА, будинок 6, квартира 10, Ідентифікаційний код юридичної особи 22232805) на користь Державного підприємства «Науково - виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, ЗАВОДСЬКА, будинок 44, Ідентифікаційний код юридичної особи 14310112) заборгованість у розмірі 65 941 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 46 (сорок шість) коп., 3% річних у розмірі 4 932 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн. 06 (шість) коп., інфляційні у розмірі 19 584 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 61 (шістдесят одна) коп. та пеню у розмірі 65 (шістдесят п'ять) грн. 94 (дев'яносто чотири) коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Талинс ЛТД» (99014, м.Севастополь, ВУЛИЦЯ ПАВЛА КОРЧАГІНА, будинок 6, квартира 10, Ідентифікаційний код юридичної особи 22232805) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 26 червня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин