Рішення

від 22.06.2015 по справі 910/11944/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015№910/11944/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц Хотел Менеджмент"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайме"

про: стягнення 96 447,38 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Богославська Н.Г.- представ. за дов.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 22.06.2015, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц Хотел Менеджмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайме" про стягнення 96 447,38 грн. на підставі Договору поставки обладнання № 28/10/2014-1 від 28.10.2014 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2015 порушено провадження у справі №910/11944/15, розгляд справи призначений на 08.06.2015.

Ухвалою від 08.06.2015 розгляд справи відкладено на 22.06.2015.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, заяв, клопотань суду не подав.

В судовому засіданні 22.06.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

28.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайме" (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейкарц Хотел Менеджмент" (покупцем) був укладений договір поставки обладнання № 28/10/2014-1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця торгово-технологічне обладнання для підприємств торгівлі/громадського харчування, а покупець зобов'язується оплатити вартість товару й прийняти товар у постачальника.

Згідно із п. 1.1 договору асортимент, кількість і вартість товару (ціна за одиницю товару), що постачається за даним договором, визначаються в специфікації товару, підписаній сторонами, що є невід'ємною частиною даного договору - додаток 1.

Згідно із п. 3.1 договору ціна товару є договірною, та встановлюється в національній валюті України - гривні. Оплата товару за даним договором здійснюється покупцем на підставі рахунку - фактури, виставленого постачальником, шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

Пунктом 3.1.1 договору визначено, перший етап- платіж у розмірі 51 055,00 грн., покупець зобов'язаний сплатити постачальнику протягом 3 банківських днів з дати підписання цього договору.

Пунктом 3.1.2 договору визначено, другий етап - платіж у розмірі 62929,88 грн., покупець зобов'язаний сплатити постачальнику протягом 3 банківські днів з дати надходження повідомлення від постачальника про можливість здійснити відвантаження товару покупцю згідно п.4.2 договору.

Як обумовлено сторонами у п. 4.1 договору, постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (ІНКОТЕРМС в редакції 2000), у частині, що не суперечить умовам даного договору - склад покупця, за адресою: Україна, вул. Жовтнева, 25, Поляна, Свалявський р-н, Закарпатська обл. Строк поставки - 20 робочих днів з дати платежу.

Згідно із п. 7.1 договору даний договір набуває чинності з дати його підписання сторонами й діє до 31 грудня 2014р., однак у жодному разі до повного виконання сторонами усіх зобов'язань за договором.

Доказів продовження строку дії договору матеріали справи не містять.

Специфікацією №б/н від б/д до договору поставки сторони визначили найменування товару, що підлягав поставці, його кількість, ціну за одиницю, та загальну вартість.

Позивачем платіжним дорученням №14582 від 03.11.2014 були перераховані грошові кошти в сумі 51 055 грн., платіжним дорученням № 16276 від 02.12.2014 - 62 929,89 грн.

Відповідачем в свою чергу було поставлено відповідно до товарно-транспортної накладної №Р944 від 09.12.2014 товар на суму 17 537,50 грн.

Як вказує позивач в позовній заяві, відповідач не здійснив поставку товару на суму здійсненої позивачем передоплати у розмірі 96447,38 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою №13/01 від 13.01.2015 повернути грошові кошти в сумі 96 447,38 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки товар на грошові кошти у розмірі 96447,38 грн. так і не був поставлений, грошові кошти у вказаному розмірі не повернуті, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Предметом даного позову є стягнення з відповідача суми коштів у розмірі 96 447,38 грн., на які поставка товару, обумовленого договором № 28/10/2014-1 від 28.10.2014 та Специфікації №б/н від б/д до нього відповідачем не здійснена.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Договір поставки №28/10/2014-1 від 28.10.2014, є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки, підпадає під правове регулювання норм ст. 712 ЦК України та ст.ст. 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

На підставі укладеного між сторонами договору поставки №28/10/2014-1 від 28.10.2014р., у відповідача виник обов'язок здійснити поставку товару, а у позивача прийняти товар та оплатити його вартість.

Як вбачається із умов укладеного між сторонами договору поставки №28/10/2014-1 від 28.10.2014 сторони визначили порядок розрахунків та на умовах попередньої оплати.

Як вже встановлено судом, позивачем 03.11.2014 та 02.12.2014 з посиланням на виставлений відповідачем рахунок №ПРИ-271014-1 були перераховані відповідачу грошові кошти у сумі 113 984,88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Оскільки відповідач отримав грошові кошти у сумі 113 984,88 грн. без жодних зауважень та заперечень, то суд дійшов висновку, що відповідач в свою чергу прийняв на себе зустрічні зобов'язання здійснити поставку товару в на всю суму перерахованої позивачем попередньої оплати.

Матеріали справи містять товарно-транспортну накладну №Р944 від 09.12.2014 з якої вбачається що відповідачем було поставлено товар на суму 17537,50 грн.

Відповідно ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунктом 4.1 договору, постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (ІНКОТЕРМС в редакції 2000р.), у частині, що не суперечить умовам даного договору - склад покупця, за адресою: Україна, вул. Жовтнева, 25, Поляна, Свалявський р-н, Закарпатська обл. Строк поставки - 20 робочих днів з дати платежу.

Враховуючи викладене, станом на день звернення позивача до суду з позовом строк поставки товару покупцю вже наступив, проте, як свідчать наявні в матеріалах справи докази, товар, обумовлений специфікацією до договору на суму перерахованих позивачем коштів в розмірі 96 447,38 грн. так і не був поставлений відповідачем, як і не повернуті кошти у вказаному розмірі.

Позивач наполягає на поверненні сплачених в якості попередньої оплати грошових коштів.

Враховуючи, що товар на суму перерахованої позивачем попередньої оплати в розмірі 96 447,38 грн. поставлений не був, надіслана відповідачу 13.01.2015 вимога повернути грошові кошти в сумі 96 447,38 грн. залишена без задоволення, беручи до уваги закінчення строку дії договору - 31.12.2014р. (п. 7.1 договору), суд дійшов до висновку, що строк виконання відповідачем зобов'язання з повернення попередньої оплати вже наступив, що в свою чергу відповідачем не зроблено.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Суду не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 96 447,38 грн. або поставки товару на перераховані позивачем кошти у розмірі 96 447,38 грн., як і доказів продовження сторонами договірних стосунків з поставки продукції на залишок грошових коштів, отриманих від позивача.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми в розмірі 96 447,38 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з повним задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у передбаченому законодавством розмірі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайме" (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 21, оф. 404, код 38952224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц Хотел менеджмент" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, код 35850930) суму основного боргу у розмірі 96 447,38 грн. (дев'яносто шість тисяч чотириста сорок сім гривень 38 коп.) та 2 067,00 грн. (дві тисячі шістдесят сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 30.06.2015.

Суддя М.Є. Літвінова