Рішення

від 17.06.2015 по справі 911/2084/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2015 р. Справа № 911/2084/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротракс", м. Чернігів

до Фізичної особи-підприємця Хоренка Олексія Олександровича, Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 10009,15 грн.

за участю представників:

від позивача: Конотопець П.І. - директор;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю "Євротракс" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця Хоренка Олексія Олександровича (далі - відповідач) про стягнення 10009,15 грн., з яких 8000,00 грн. заборгованості за договором № 13/01/04 від 21.01.2013 р., 1911,83 грн. інфляційних втрат та 97,32 грн. 3 % річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 13/01/04 від 21.01.2013 р. в частині зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 8000,00 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 1911,83 грн. інфляційних втрат та 97,32 грн. 3 % річних.

Представник позивача в судове засідання 02.06.2015 р. не з'явився, хоча про час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 48845400, а в судовому засіданні 17.06.2015 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 02.06.2015 р. та 17.06.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки кореспонденція направлялась на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг № 1000036660 від 16.04.2015р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

Встановив:

21.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Євротракс" (Перевізник) та фізичною особою-підприємцем Хоренком Олексієм Олександровичем (експедитор) було укладено договір доручення № 13/01/04 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору експедитор, який є довіреною особою перевізника і діє по його дорученню, по даному договору здійснює пошук і підбір вантажовласників (вантажовідправників / вантажоодержувачів чи їхніх довірених осіб) з метою забезпечення транспортних засобів перевізника експортно-імпортними вантажами для виконання перевезень в міжнародних сполученнях.

По кожному перевезенню обумовлюються конкретні умови в разовій заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору. Заявка, передана шляхом факсимільного зв'язку, має юридичну силу нарівні з оригіналом (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 3.1. договору експедитор зобов'язаний надавати перевізнику повну інформацію про передбачуване перевезення у вигляді транспортної заявки.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що сума фрахту кожного конкретного перевезення встановлюється за домовленістю між перевізником і експедитором і обумовлюється в заявці. Сума фрахту не включає в себе суму винагороди експедитора.

Згідно з п. 5.4. договору оплата послуг перевізника проводиться експедитором на розрахунковий рахунок перевізника в строки, встановлені разовою заявкою, на підставі належним чином оформлених оригіналів CMR з відмітками вантажоодержувача про отримання вантажу, рахунку, податкової накладної, акта виконаних робіт.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків відповідно до умов даного договору, законодавства України та міжнародних договорів.

Відповідно до п. 9.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до кінця календарного року і проведення всіх розрахунків по даному договору.

21.01.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано заявку № 4 на перевезення за маршрутом Україна (м. Біла Церква) - Росія (Уфа) вантажу - РТІ до 20т., згідно з якою датою завантаження є 29.01.2013 р.; адреса завантаження - м. Біла Церква, вул. П. Запорожця, 361; сума фрахту становить 20000,00 грн.; адреса митного очищення - Башкортостанська митниця (м. Уфа); автомобіль, яким буде здійснюватись перевезення - Рено СВ 8013 АХ/СВ 5165 ХТ. В заявці зазначено, що оплата проводиться на протязі 5 банківських днів при наданні оригіналів CMR, рахунку-фактури, акта виконаних робіт, податкової накладної.

На виконання умов заявки, позивачем було здійснено міжнародне перевезення за маршрутом м. Біла Церква (Україна) - м. Уфа (Росія), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією міжнародної товарно-транспортної накладної CMR A № 0513410, яка містить штампи: штамп ТОВ "Євротракс", як перевізника за даним перевезенням, штамп Чернігівської митниці про перетин митного кордону 30.01.2013 р. та штамп, з якого вбачається, що товар поступив на Башкортостанську митницю та був одержаний 04.02.2013 р. З накладної також вбачається, що перевезення було здійснено автомобілем Рено СВ 8013 АХ/СВ 5165 ХТ.

Відповідно до п. 5.4. договору позивачем було виставлено відповідачу акт надання послуг № 17 від 04.02.2013 р. та рахунок на оплату № 19 від 04.02.2013 р. на суму 20000,00 грн.

Як зазначає позивач, відповідно до п. 5.4. договору та заявки № 4 від 21.01.2013 р. для належної оплати наданих послуг позивачем 14.02.2013 р. рекомендованим листом було направлено відповідачу міжнародну товарно-транспортну накладну CMR A № 0513410, акт надання послуг № 17 від 04.02.2013 р. та рахунок на оплату № 19 від 04.02.2013 р. на суму 20000,00 грн., проте доказів надсилання зазначених документів матеріали справи не містять.

Відповідач частково оплатив послуги з перевезення у сумі 12000,00 грн. за договором доручення № 13/01/04 від 21.01.2013р., а саме 24.04.2013 р. - 5000,00 грн., 31.05.2013 р. - 5000,00 грн. та 03.12.2013 р. - 2000,00 грн. з призначенням платежу «оплата за транспорті послуги згідно рахунку № 19 від 04.02.2013 р.», що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 8000,00 грн.

20.11.2014 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію на суму 8000,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 20.11.2014 р. та описом вкладення у цінний лист від 20.11.2014 р., в якій позивач просив відповідача протягом трьох банківських днів після отримання даної претензії сплатити заборгованість в повному обсязі. Разом з зазначеною претензією відповідачу було направлено міжнародну товарно-транспортну накладну CMR A № 0513410, акт надання послуг № 17 від 04.02.2013 р. та рахунок на оплату № 19 від 04.02.2013 р. Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 13/01/04 від 21.01.2013 р. у сумі 8000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, заявка від 21.01.2013 р., яка підписана позивачем та відповідачем, та міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А № 0513410 за своїм правовим змістом є договором перевезення, укладеним на виконання договору доручення № 13/01/04 від 21.01.2013 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женеві, яка набирала чинності для України 17 травня 2007р. (Конвенція), ця конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Відповідно до ст. 4 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Згідно з ч.1 ст.9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Згідно ч. 1. ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за послуги з перевезення, отримані на підставі заявки від 21.01.2013 р., міжнародної товарно-транспортної накладної CMR А № 0513410 та договору доручення № 13/01/04 від 21.01.2013 р., у сумі 8000,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8000,00 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 97,32 грн. 3% річних та 1911,83 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 97,32 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.12.2014 р. по 27.04.2015 р. на заборгованість відповідача у сумі 8000,00 грн.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 97,32 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1911,83 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.12.2014 р. по 27.04.2015 р. на заборгованість відповідача у сумі 8000,00 грн.

Проте, наданий розрахунок інфляційних втрат є невірним, оскільки позивачем не враховано, що найменший період визначення індексу інфляції складає місяць.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, розмір інфляційних втрат за період грудень 2014р. - березень 2015р. на заборгованість відповідача у сумі 8000,00 грн. становить 1912,00 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1911,83 грн. інфляційних втрат в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Хоренка Олексія Олександровича (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Тімірязєва, буд. 2, кв. 128, код 3231818895) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євротракс" (14005, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Самострова, буд. 11, кв. 149, код 38054230) 8000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.) заборгованості, 1911,83 грн. (одну тисячу дев'ятсот одинадцять грн. 83 коп.) інфляційних втрат, 97,32 грн. (дев'яносто сім грн. 32 коп.) 3% річних та 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 02.07.2015 р.