Рішення

від 01.07.2015 по справі 916/1604/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2015 р.Справа № 916/1604/15-г Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бєлих К.В.,

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Вдовіченко В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРТШРІТТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРТІС-ГРУП" про стягнення 39482,46 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.04.2015 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРТШРІТТ", порушено провадження у справі № 916/1604/15-г, призначено її до розгляду в засіданні суду на 18.05.2015 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 18.05.2015 р. розгляд справи відкладено на 08.06.2015 р., в судовому засіданні 08.06.2015 р. - на 01.07.2015 р. о 10:00, у судовому засіданні 01.07.2015 р. о 10:00 оголошено перерву до 01.07.2015 р. о 15:30.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їх представників.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2015 р. відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням представника Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРТШРІТТ" продовжено строк розгляду спору до 01.07.2015 р.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 01.07.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ФОРТШРІТТ" (далі - ТОВ „ФОРТШРІТТ") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРТІС-ГРУП" (далі - ТОВ „ФОРТІС-ГРУП") 70390,05 грн. заборгованості, з яких 50000,00 грн. основного боргу, 7865,75 грн. пені, 575,34 грн. 3% річних, 11948,96 грн. інфляційних втрат. Крім того, позивач просить покласти на відповідача 1827,00 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В процесі розгляду справи ТОВ „ФОРТШРІТТ" двічі уточнювало ціну позову в зв'язку з частковим погашенням основного боргу, збільшенням періоду нарахування пені та 3% річних та збільшенням вартості послуг адвоката.

В останній редакції позовних вимог, поданій 30.06.2015 р., позивач просить стягнути з відповідача 39482,46 грн. заборгованості, з яких 15000,00 грн. основного боргу, 11763,28 грн. пені, 770,22 грн. 3% річних, 11948,96 грн. інфляційних втрат, а також 1827,00 грн. судового збору та 10520,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ „ФОРТШРІТТ" посилається на положення ст.ст.193,230,307 ГК України, ст.ст.10,625,901,903,909 ЦК України, ст.32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, умови договору на транспортне обслуговування від 18.07.2014 р. № 1/07/Р, заявки від 12.11.2014 р. № 29 та від 06.11.2014 р. № 27, міжнародні товарно-транспортні накладні (СМR) від 07.11.2014 р. та від 12.11.2014 р., рахунки-фактури від 06.11.2014 р. № СФ-0000390 та від 12.11.2014 р. № СФ-0000396, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.11.2014 р. та від 17.11.2014 р., докази направлення/вручення документів, які підтверджують факт перевезення, тощо та зазначає, що ТОВ „ФОРТІС-ГРУП" неналежним чином виконує умови названої вище угоди в частині оплати вартості транспортних послуг.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, однак у судовому засіданні 01.07.2015 р. його директор визнав основний борг в сумі 15000,00 грн., заперечивши при цьому проти повного задоволення вимог про стягнення 3% річних та пені, оскільки позивачем невірно визначено їх розмір.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив таке.

18.07.2014 р. між ТОВ „ФОРТІС-ГРУП" (Замовник) та ТОВ „ФОРТШРІТТ" (Перевізник) укладено договір на транспортне обслуговування № 1/07/Р (Договір), згідно умов якого Перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих Замовником, а Замовник бере на себе зобов'язання оплачувати послуги Перевізника в порядку і на умовах, викладених в Договорі (п.1.1 Договору). Конкретні умови перевезень вантажів, наданих Замовником, зазначаються в заявках на перевезення. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, вартість послуг Перевізника зазначаються в заявках на перевезення, які є невід'ємними частинами даного Договору і надаються Перевізнику перед кожним перевезенням або групою перевезень (п.1.2 Договору). Заявка на перевезення вантажу повинна бути складена в письмовій формі і скріплена печатками Перевізника і Замовника. Сторони визнають юридичну силу заявки на перевезення, переданої шляхом факсимільного зв'язку (п.1.3 Договору).

Замовник зобов'язаний оплатити Перевізникові вартість транспортних послуг, яка зазначається у заявці на перевезення вантажів (п.2.1.5 Договору).

Оплата вартості послуг Перевізника, що надаються за даним Договором, здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок Перевізника, якщо інше не обумовлено в заявці (п.4.1 Договору). Оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів - рахунку Перевізника, виставленого згідно умов даного Договору, акту виконаних робіт, податкової накладної та оригіналу СМR (п.4.2 Договору). Оплата здійснюється через 5-7 днів після отримання оригіналів документів, вказаних в п.4.2 Договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2014 р. (п.9.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками контрагентів.

На виконання Договору Перевізником надано транспортні послуги по перевезенню вантажу (натрій карбонату пероксигідрат) автомобільним транспортом за маршрутом м. Новочебоксарськ, Чувашия (Росія) - м. Орджонікідзе, Дніпропетровська обл. (Україна) вартістю 122992,13 грн., що підтверджується заявками від 06.11.2014 р. № 27 та від 12.11.2014 р. № 29, рахунками-фактурами від 06.11.2014 р. № СФ-0000390 на суму 61649,67 грн. та від 12.11.2014 р. № СФ-0000396 на суму 61342,46 грн., актами здачі-прийняття робіт (послуг) від 14.11.2014 р. та від 17.11.2014 р., міжнародними товарно-транспортними накладні (СМR) від 07.11.2014 р. та від 12.11.2014 р.

Всі вказані документи Перевізник направив Замовнику кур'єрською доставкою „НОВА ПОШТА". Останній отримав їх 24.11.2014 р., про що свідчать бланк експрес-накладної від 20.11.2014 р. № 59000083307355 з відміткою про вручення та відсутність заперечень з цього приводу директора Замовника.

Посилаючись на те, що Замовник неповністю здійснив оплату наданих йому транспортних послуг, Перевізник звернувся з уточненою позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про їх часткове задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Стаття 909 ЦК України передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Господарський суд, проаналізувавши наведені приписи матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий Договір на перевезення вантажу.

При цьому ТОВ „ФОРТШРІТТ" як Перевізником здійснено перевезення автомобільним транспортом за обумовленим маршрутом вартістю 122992,13 грн., що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення документами.

В свою чергу ТОВ „ФОРТІС-ГРУП" у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,909 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193, умов Договору не оплачено вартість перевезення в сумі 15000,00 грн. (52000,00 грн. перераховано 07.11.2014 р.; 20992,13 грн. - 10.03.2015 р., тобто до подачі позову; 10000,00 грн. - 15.05.2015 р., 13000,00 грн. - 20.05.2015 р., 12000,00 грн. - 12.06.2015 р.), не дивлячись на те, що зобов'язання відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України та домовленості, закріпленої в заявках, мало бути виконано протягом 14 банківських днів після отримання оригіналів документів, тобто не пізніше 12.12.2014 р.

Враховуючи викладене та підтвердження розміру основного боргу директором ТОВ „ФОРТІС-ГРУП", позовні вимоги про стягнення 15000,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У випадку прострочення оплати рахунків Перевізника Замовник виплачує Перевізнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (п.4.4 Договору).

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 ст.625 ЦК України закріплює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на доведення матеріалами справи факту неналежного виконання Замовником грошових зобов'язань за Договором, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „ФОРТІС-ГРУП" має сплатити:

- 10848,22 грн. пені, з яких: 9498,63 грн. нараховано на суму 50000,00 грн. за період з 13.12.2014 р. по 15.05.2015 р. (154 дні); 328,77 грн. нараховано на суму 40000,00 грн. за період з 16.05.2015 р. по 20.05.2015 р. (5 днів); 1020,82 грн. нараховано на суму 27000,00 грн. за період з 21.05.2015 р. по 12.06.2015 р. (23 дні);

- 725,02 грн. 3% річних, з яких: 632,88 грн. нараховано на суму 50000,00 грн. за період з 13.12.2014 р. по 15.05.2015 р. (154 дні); 16,44 грн. нараховано на суму 40000,00 грн. за період з 16.05.2015 р. по 20.05.2015 р. (5 днів); 51,04 грн. нараховано на суму 27000,00 грн. за період з 21.05.2015 р. по 12.06.2015 р. (23 днів); 24,66 грн. нараховано на суму 15000,00 грн. за період з 12.06.2015 р. по 01.07.2015 р. (20 днів);

- 11948,96 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму 50000,00 грн., за період з грудня 2014 р. по квітень 2015 р.

Таким чином, позов щодо стягнення інфляційних нарахувань підлягає повному задоволенню, а про стягнення 3% річних та пені - частковому, оскільки під час розрахунку їх розміру позивачем невірно визначено період прострочення, а саме не враховано передбачений заявками строк в 14 банківських днів для здійснення оплати. Крім того, пеню визначено всупереч приписам ч.6 ст.232 ГК України за період більший, ніж шість місяців (посилання в названому аспекті на зміст ст.32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів до уваги не приймаються, т.я. зазначена норма встановлює строки позовної давності, а не нарахування неустойки).

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також за правилами розділу VI ГПК України з відповідача на користь позивача стягується вартість послуг адвоката Шкуренко Л.В., понесення витрат на оплату яких підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме договором про надання правової допомоги від 07.04.2015 р. № б/н, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1192, розрахунковими квитанціями від 16.04.2015 р. на суму 5000,00 грн., від 05.06.2015 р. на суму 3520,00 грн., від 30.06.2015 р. на суму 2000,00 грн.

Визначаючи вартість адвокатських послуг, яка підлягає відшкодуванню за рахунок ТОВ „ФОРТІС-ГРУП", суд враховує фактичний обсяг роботи адвоката, який полягає в написанні позову з уточненнями до нього, попередньому збиранні доказів, участі у судових засіданнях. Крім того, суд бере до уваги незначну складність справи та часткове задоволення позову. Виходячи з названих критеріїв та принципу співмірності адвокатської винагороди та ціни позову, господарський суд вважає достатнім визначення розміру адвокатських витрат, які слід стягнути з відповідача, на рівні 10% від правомірно заявлених вимог (50000,00 грн. - первісно заявлений основний борг та 23522,20 грн. - стягнуті судом пеня, 3% річних та інфляційні втрати), що складає 7352,22 грн.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРТІС-ГРУП" (65031, м. Одеса, вул. Промислова,21, код 38351319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРТШРІТТ" (70002, Запорізька обл., м. Вільнянськ, вул. Запорізька,92, код 22122703) 15000/п'ятнадцять тисяч/грн. 00 коп. основного боргу, 10848/десять тисяч вісімсот сорок вісім/грн. 22 коп. пені, 725/сімсот двадцять п'ять/грн. 02 коп. 3% річних, 11948/одинадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім/грн. 96 коп. інфляційних втрат, 1782/одна тисяча сімсот вісімдесят дві/грн. 57 коп. судового збору, 7352/сім тисяч триста п'ятдесят дві/грн. 22 коп. вартості послуг адвоката.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 02 липня 2015 р.

Суддя Л.В. Лічман