ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 червня 2015 р. Справа № 923/432/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Івлевій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1
про визнання недійсним договору оренди комунального майна та повернення приміщення
за участю прокурора м. Херсона Іванчук Ю.О. посвідчення № 027806 від 29.07.2014р.
представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - ОСОБА_1 посвідчення НОМЕР_1
Каховський міжрайонний прокурор Херсонської області в інтересах держави в особі Відділу культури Каховської міської ради Херсонської області (далі-позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про визнання недійсним договору оренди комунального майна територіальної громади м. Каховка НОМЕР_2 від 02.08.2011, укладеного між Відділом культури Каховської міської ради Херсонської області та ФОП ОСОБА_1 та просить зобов'язати ФОП ОСОБА_1 повернути Відділу культури Каховської міської ради Херсонської області приміщення будівлі Каховської школи мистецтв площею 23 кв.м, вартістю 60528,17 грн., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
В судових засіданнях прокурор підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи їх порушенням ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 63 Закону України "Про освіту", ст. 9 Закону України "Про позашкільну освіту", ст. ст. 203, 215 ЦК України при укладенні оспорюваної угоди, ст. 216 ЦК України.
Позивач - Відділ культури Каховської міської ради Херсонської області - повідомив суд про розірвання оспорюваної угоди та повернення орендованого приміщення, звернувся із заявою про відмову від позову. Заява позивача судом не задоволена, оскільки позов заявлений прокурором і прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди комунального майна, в частині вимог про зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення провадження у справі просив припинити за відсутністю предмета спору. Позивач заявив клопотання про розгляд справи без його участі, яке судом задоволене.
Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що вона арбітражний керуючий і, відповідно до законодавства, має статус фізичної особи яка здійснює незалежну професійну діяльність, отже цей спір не підвідомчий господарському суду. Також, відповідач вважає позов прокурора безпідставним та необґрунтованим, оскільки останнім не зазначено які права позивача порушено. Відповідачем суду подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.
Справу розглянуто в судових засіданнях 02.04.2015, 16.04.2015, 24.04.2015, 11.06.2015 та 16.06.2015 за межами строків, передбачених ч. 1 ст. 69 ГПК України.
Статтями 4-2, 4-3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, яка дає змогу встановити достовірність документу.
Враховуючи викладене суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.
Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та відповідача в судових засіданнях, суд
в с т а н о в и в:
Рішенням Каховської міської ради народних депутатів № 85/8 від 02.10.1991 року будівля міському партії України передана школі мистецтв.
Рішенням Каховської міської ради народних депутатів № 26 від 25.03.1993 року приміщення передано на баланс Відділу культури виконавчого комітету Каховської міської ради (а.с. 129-131).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивача, довідки АБ № 500760 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, Каховська школа мистецтв є підрозділом Відділу культури Каховської міської ради Херсонської області, що розташований за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 41-46).
Відповідно до Положення про початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад системи Міністерства культури України Каховську школу мистецтв відділу культури Каховської міської ради, затвердженого наказом відділу культури Каховської міської ради № 14-од від 28.01.2014 року, Каховська школа мистецтв - початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад (школа естетичного виховання) - знаходиться у комунальній власності, є підрозділом відділу культури та початковою ланкою спеціальної мистецької освіти, належить до системи позашкільної освіти (а.с. 41-42, 76-83).
Рішенням Каховської міської ради Херсонської області № 951/51 від 26.12.2013 року відділ культури і туризму перейменовано на відділ культури Каховської міської ради, затверджено Положення про відділ культури Каховської міської ради (а.с. 73-75).
Відділ культури Каховської міської ради відповідно до Положення є виконавчим органом міської ради, підзвітним та підконтрольним міській раді та підпорядковується в своїй діяльності міському голові та виконавчому комітету, а з питань здійснення повноважень органів виконавчої влади - підконтрольний управлінню культури Херсонської облдержадміністрації.
Згідно із розділом 2 Положення до завдань відділу культури віднесено реалізацію державної політики в галузі культури мистецтва, сприяння захисту прав і законних інтересів творчих працівників і їх спілок, а також закладів і організацій культури, що діють на території міста, збереження і подальший розвиток культурної інфраструктури міста та покращення матеріально-технічного стану закладів культури, здійснення відповідно до законодавства, управління і контролю в сфері культури і мистецтва, сприяння створенню умов для розвитку культури в місті. Пунктом 40 розділу 2 Положення відділу культури надано право в установленому законодавством порядку надавати в оренду комунальне нерухоме та індивідуально визначене майно закладів культури.
02.08.2011 року між відділом культури і туризму Каховської міської ради (далі - орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар) укладено договір оренди комунального майна територіальної громади міста Каховка НОМЕР_2 (далі - Договір) (а.с. 86-88).
Відповідно до п.1.1., 1.2. Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування комунальне майно, що знаходиться на балансі орендодавця за адресою: АДРЕСА_2, площею 23 кв.м, вартістю 60528,17 грн., яке необхідне йому для розміщення офісу.
Відповідно до п. 10.1 договір укладено строком з 02.08.2011 року по 02.07.2014 року.
Орендоване майно - частина приміщення Каховської школи мистецтв, що знаходиться на балансі орендодавця за адресою: АДРЕСА_2, площею 23 кв.м., вартістю 60528,17 грн. передано в користування ФОП ОСОБА_1 за актом приймання-передачі від 02.08.2011 року для розміщення офісу (а.с. 89).
Додатковою угодою НОМЕР_3 від 01.10.2013 до договору оренди комунального майна територіальної громади міста Каховка №3 від 02.08.2011 змінено назву орендаря на арбітражний керуючий ОСОБА_1, в зв'язку з чим вступну частину договору викладено в новій редакції (а.с. 107).
Додатковою угодою НОМЕР_4 від 03.02.2014 до договору оренди комунального майна територіальної громади міста Каховка №3 від 02.08.2011 вступну частину договору викладено в новій редакції, а саме орендодавцем зазначено відділ культури Каховської міської ради, який є правонаступником відділу культури і туризму Каховської міської ради, реквізити орендодавця викладено в новій редакції (а.с. 106).
Додатковими угодами НОМЕР_5 від 02.07.2014 та 3/4 від 01.09.2014 до договору оренди комунального майна територіальної громади міста Каховка НОМЕР_2 від 02.08.2011 договір оренди переукладено на новий строк, змінено розмір орендної плати (а.с. 104-105).
Додатковою угодою №3/5 від 15.05.2015 розірвано договір оренди комунального майна територіальної громади міста Каховка №3 від 02.08.2011, орендоване приміщення повернуто орендодавцю за актом прийому-передачі (а.с. 159-160).
Предметом даного спору стали вимоги про визнання недійсним договору НОМЕР_2 оренди комунального майна територіальної громади міста Каховка від 02.08.2011 року та зобов'язання орендаря повернути майно, передане в користування.
В силу статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (п. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).
Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності врегульовані Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Цим Законом, зокрема, визначаються об'єкти оренди, органи, яким надано право бути орендодавцями державного та комунального майна, порядок укладення договору оренди, його істотні умови, тощо.
На підтвердження обставин дотримання вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо порядку укладення договору оренди відповідачем подано суду копію заяви про участь у конкурсі та тендерної пропозиції (а.с. 227-228).
Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Статтею 53 Конституції України передбачено, що держава забезпечує розвиток позашкільної освіти.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про освіту" структура освіти включає, зокрема, позашкільну освіту.
Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. (ст.. 4 Закону України "Про позашкільну освіту").
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України "Про освіту" до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.
Відповідно до Положення, Каховська школа мистецтв є початковим спеціалізованим мистецьким навчальним закладом (школою естетичного виховання), що належить до системи позашкільної освіти та є початковою ланкою спеціальної мистецької освіти.
Також у Положенні визначено, що Каховська школа мистецтв є неприбутковою бюджетною організацією, що знаходиться у комунальній власності і є підрозділом відділу культури Каховської міської ради. Фінансування закладу здійснюється за кошти міського бюджету. Матеріально-технічна база закладу включає приміщення, споруди, обладнання, транспортні засоби, земельні ділянки, рухоме і нерухоме майно, що перебувають у його користуванні.
Статтями 14 Закону України "Про освіту" та 10 Закону України "Про позашкільну освіту" встановлено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при здійсненні державної політики в галузі освіти в межах їх компетенції повинні забезпечувати збереження і зміцнення матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, розвиток їх мережі.
Ст. 9 Закону України "Про позашкільну освіту", визначено, що державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на збереження та розвиток мережі державних та комунальних позашкільних навчальних закладів без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду.
За ч. 2, 3 ст. 26 Закону України "Про позашкільну освіту" фінансування державних і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, приватних позашкільних навчальних закладів - за рахунок коштів засновників (власників).
Фінансування державних, комунальних і приватних позашкільних навчальних закладів може здійснюватися також за рахунок додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством України.
Додатковими джерелами фінансування позашкільного навчального закладу, зокрема, є доходи від реалізації власної продукції, від надання в оренду приміщень, обладнання.
Частиною 2 статті 27 Закону України "Про позашкільну освіту" передбачено, що до матеріально-технічної бази позашкільного навчального закладу належать приміщення, споруди, обладнання та інше рухоме і нерухоме майно.
Наявність необхідної навчально-методичної та матеріально-технічної бази є однією з обов'язкових умов для функціонування позашкільних навчальні закладів, що закріплено ч. 5 ст. 14 Закону України "Про позашкільну освіту".
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про культуру" законодавство про культуру України поряд з іншим регулює діяльність у сфері художньо-естетичної освіти, спеціальної культурно-мистецької освіти, позашкільної освіти сфери культури, педагогічної діяльності у закладах освіти сфери культури тощо.
Відповідно до ст.. 3 Закону України "Про культуру" основними засадами державної політики у сфері культури, зокрема, визначено: створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, доступності освіти у сфері культури для дітей та юнацтва, задоволення культурних потреб Українського народу, розвитку закладів культури незалежно від форми власності, залучення до сфери культури інвестицій, коштів від надання платних послуг, благодійництва, інших не заборонених законодавством джерел; визначення естетичного виховання дітей та юнацтва пріоритетом розвитку культури; забезпечення діяльності базової мережі закладів культури, закладів освіти сфери культури.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про культуру" держава сприяє забезпеченню закладів освіти сфери культури будівлями, спорудами, приміщеннями, збудованими за спеціальними проектами, або іншими упорядженими приміщеннями, що відповідають потребам закладу культури.
Приміщення, яке здається в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 для розміщення офісу, знаходиться в будівлі Каховської школи мистецтв, що підтверджується матеріалами справи: актом приймання-передачі орендованого майна від 02.08.2011, схемою-планом ділянки з будівлею, планом будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_2, витягом про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (а.с. 84-85, 89, 133-135).
Факт перебування об'єкту оренди на балансі Відділу культури Каховської міської ради підтверджено позивачем (а.с. 129).
Об'єкт оренди розміщений на земельній ділянці, право постійного користування якою на підставі Державного акту серії ЯЯ № 322681 від 19.10.2011 року належить Відділу культури і туризму Каховської міської ради (а.с. 128).
Відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про освіту" визначено, що навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.
Відповідно до частини п'ятої статті 63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.
Як вже зазначалось вище, за частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, оспорюваний договір НОМЕР_2 оренди комунального майна територіальної громади міста Каховка від 02.08.2011 року укладений з порушенням чинного законодавства, оскільки передача приміщення Каховської школи мистецтв відбулась всупереч законодавчо визначеного виключно цільового використання приміщень закладів освіти, приміщення надано в оренду під розміщення офісу з метою здійснення діяльності для отримання прибутку і ця діяльність не пов'язана з навчально-виховним процесом.
Оскільки на підставі ст. 236 ЦК України недійсним є правочин з моменту його вчинення, судом до уваги не беруться посилання відповідача на зміну статусу відповідача в спірних правовідносинах з фізичної особи - підприємця на арбітражного керуючого - фізичну особу, що здійснює незалежну професійну діяльність, яка відбулась на підставі законодавчих змін, а саме: арбітражного керуючого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.12.2011) визначено як фізичну особу, призначену господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (а.с. 179-188, 190-197). Також, додатковою угодою НОМЕР_3 від 01.10.2013 до договору оренди НОМЕР_2 від 02.08.2011 оформлена зміна назви орендаря, але не змінено сторону у зобов'язанні.
Заперечення відповідача, що орендоване приміщення використовується для розміщення офісу арбітражного керуючого не виключає здійснення ФОП ОСОБА_1 в цьому приміщенні і інших видів діяльності, зазначених у витягу з ЄДРЮО та ФОП (а.с. 38-40). Також, витяг з ЄДРЮО та ФОП ОСОБА_1 не містить даних про припинення фізичної особи - підприємця.
Щодо посилання відповідача на порушення прокурором здійснення представництва інтересів держави в суді в спірних правовідносинах, суб'єктний склад спору суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
В останньому абзаці пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року N 3-рп/99 у справі N 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) наведено таке: із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини названого Рішення під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (нині це частина друга статті 2 ГПК) потрібно розуміти, зокрема, орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно до пп..2 п. б ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування» до делегованих повноважень у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту виконавчих органів міських рад, зокрема, належить забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту.
Статтею 16 Закону України "Про культуру" передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують функціонування і розвиток мережі музеїв, архівів, бібліотек, початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання та студій), клубів, кінотеатрів, кіно -, відеопрокатних підприємств, об'єднань, заповідників, реставраційних закладів державної та комунальної власності.
Відповідно до п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" прокурор, звертаючись до господарського суду із заявою про визнання правочину недійсним, виступає позивачем або зазначає у ній позивачем державний чи інший орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, наприклад, управляти майном, що є предметом цього правочину, і визначає відповідачами, як правило, сторони за правочином (договором). Виняток можуть становити випадки, коли однією з сторін є названий орган (установа, організація); у такому разі відповідачем визначається друга сторона.
Наведене спростовує заперечення відповідача щодо відсутності інтересів держави у спірних правовідносинах та складу учасників спору.
Щодо заперечень відповідача про порушення прав позивача, то суд зазначає, що укладення оспорюваного правочину з порушенням чинного законодавства суперечить інтересам держави, якою повноваження з функціонування і розвитку освітніх закладів, зокрема початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання та студій) делеговані на підставі закону виконавчому органу міської ради - Відділу культури Каховської міської ради Херсонської області.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання недійсним зазначеного договору заявлені прокурором обґрунтовано.
Разом з тим, відповідачем подано заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності. Прокурором поважні причини пропуску позовної давності суду не наведені.
Відповідно до приписів ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст.. 257 ЦК України). Частина 1 статті 261 ЦК України містить загальне правило, відповідно до якого перебіг позовної давності починається з дня виникнення права на позов у матеріальному розумінні з урахуванням об'єктивних і суб'єктивних умов, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.
Суд не бере до уваги заперечення прокурора про відсутність пропуску позовної давності, оскільки відповідно до п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.
Враховуючи, що оспорювана угода укладена 02.08.2011, строк позовної давності за вимогами про визнання недійсним договору оренди комунального майна територіальної громади м. Каховка НОМЕР_2 сплив, що є підставою для відмови у позові в цій частині за приписами ст. 267 ЦК України.
Щодо позовних вимог про зобов'язання орендаря повернути майно, передане в користування, суд зазначає, що в процесі розгляду спору сторонами укладено угоду про розірвання договору оренди НОМЕР_2 від 02.08.2011 року, орендоване приміщення Каховської школи мистецтв повернуто орендодавцю за актом прийняття-передачі від 15.05.2015 року (а.с. 159-160).
Отже, в частині позовних вимог про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути Відділу культури Каховської міської ради Херсонської області частину приміщення будівлі Каховської школи мистецтв, площею 23 кв.м., вартістю 60528,17 грн., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.
Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно із Законом України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позову немайнового характеру справляється судовий збір у сумі одного розміру мінімальної заробітної плати. В пункті 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2015 р. встановлений ст. 8 Закону України від 28.12.2014 р. № 80-VIII та становить 1218 грн.
Прокурор звернувся до суду з позовом по даній справі 17.03.2015, в якому заявлено дві вимоги немайнового характеру і кожна з зазначених вимог підлягає оплаті згідно ставок судового збору. В той же час, у відповідності до норм п.11 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.
Згідно із ст.49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Для посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування правомірними є лише ті дії, які прямо вказані у законі як дозволені їм.
Оскільки суд відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання договору оренди комунального майна недійсним, а в іншій частині - провадження у справі припинив на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, сума судового збору становить 1218 грн.
Враховуючи положення ст. 19 Конституції України, на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, п.п 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1 Відмовити у задоволені позовних вимог про визнання недійсним договору оренди комунального майна територіальної громади міста Каховка НОМЕР_2 від 02.08.2011, укладеного між Відділом культури Каховської міської ради Херсонської області та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
2. В частині позовних вимог про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 повернути Відділу культури Каховської міської ради Херсонської області приміщення будівлі Каховської школи мистецтв, площею 23 кв.м, вартістю 60528,17 грн., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, провадження у справі припинити.
3. Стягнути з Відділу культури Каховської міської ради Херсонської області (місцезнаходження: 74800, Херсонська область м. Каховка, вул. К. Лібкнехта, 6; ідентифікаційний код 02231086) в доход спеціального фонду Державного бюджету України на р/р № 31215206783002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, призначення платежу - судовий збір, код 03500045 - 1218 (тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 02.07.2015
Суддя Т.А. Остапенко
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2015 |
Оприлюднено | 07.07.2015 |
Номер документу | 46038933 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Остапенко Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні