Рішення

від 25.06.2015 по справі 925/684/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2015 р. Справа № 925/684/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шокобум"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лекро"

про стягнення 67002 грн. 11 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Хелис Н.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шокобум" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лекро" про стягнення 67002 грн. 11 коп., у тому числі: 51884 грн. 20 коп. боргу за поставлений товар, 51 грн. пені, 12918 грн. 91 коп. інфляційних нарахувань та 2148 грн. три проценти річних.

Також позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача 1827 грн. витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за дистрибуційним договором від 19.03.2014 №19-03/ЗБ-08/14 щодо оплати поставленого йому позивачем товару.

Ухвалою від 15.04.2015 господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Шокобум " до розгляду, порушив провадження у даній справі, призначив її розгляд у судовому засіданні на 11 годину 30 хвилин 14.05.2015 в приміщенні господарського суду Черкаської області, визнав явку для участі у засіданні суду представників обох сторін обов'язковою і витребував від позивача докази часткової оплати відповідачем боргу ; докладний розрахунок стягуваних сум пені і трьох відсотків річних із зазначенням періоду прострочення, за який вони нараховані; докладний розрахунок стягуваної суми інфляційних нарахувань із урахуванням настання строку платежу по кожній із трьох видаткових накладних.

Ухвалою від 14.05.2015 господарський суд Черкаської області у зв'язку з нез'явленням представників сторін у судове засідання, призначене на 14.05.2015, та неподанням позивачем витребуваних ухвалою від 15.04.2015 доказів, відклав розгляд справи на 12 годину 15 хвилин 09.06.2015 у приміщенні господарського суду Черкаської області і знову витребував від позивача докази часткової оплати відповідачем боргу; докладний розрахунок стягуваних сум пені і трьох відсотків річних із зазначенням періоду прострочення, за який вони нараховані; докладний розрахунок стягуваної суми інфляційних нарахувань із урахуванням настання строку платежу по кожній із трьох видаткових накладних.

Ухвалою від 09.06.2015 господарський суд Черкаської області у зв'язку з нез'явленням представників сторін у судове засідання, призначене на 09.06.2015, та неподанням позивачем витребуваних ухвалою від 14.05.2015 доказів, відклав розгляд справи на 12 годину 25.06.2015 у приміщенні господарського суду Черкаської області і знову витребував від позивача докази часткової оплати відповідачем боргу; докладний розрахунок стягуваних сум пені і трьох відсотків річних із зазначенням періоду прострочення, за який вони нараховані; докладний розрахунок стягуваної суми інфляційних нарахувань із урахуванням настання строку платежу по кожній із трьох видаткових накладних.

Ухвалою від 25.06.2015 господарський суд Черкаської області за клопотанням представника позивача продовжив строк розгляду спору на одинадцять днів по 25.06.2015.

Сторони були належним чином повідомлені про дату час і місце засідання суду, призначеного ухвалою від 09.06.2015 на 12 годину 25.06.2015, проте їх представники у це судове засідання не з'явилися і не повідомили господарський суд про причини нез'явлення.

Позивач витребувані ухвалами від 15.04.2015, від 14.05.2015 і від 09.06.2015 докази господарському суду не надав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Нез'явлення представників сторін у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Шокобум" як постачальник і товариство з обмеженою відповідальністю "Лекро" як дистриб'ютор уклали дистрибуцій ний договір №19-03/ЗБ-08/14 (далі - договір №19-03/ЗБ-08/14), згідно з розділом 1 якого постачальник зобов'язався поставити та продати дистриб'ютору товари, а дистриб'ютор - прийняти, оплатити і продати ці товари.

Відповідно до п. 3.1 договору №19-03/ЗБ-08/14 вартість товару для покупця встановлюється постачальником в прайс-листах. Вартість товару для дистриб'юторів визначається дистриб'юторською знижкою, узгодженою сторонами в додатку до цього договору.

Пунктом 4.1 договору №19-03/ЗБ-08/14 встановлено, що дистриб'ютор здійснює оплату отриманого товару на підставі виставленого постачальником рахунку на протязі 28 календарних днів з моменту отримання товару.

У пункті 6.2 договору №19-03/ЗБ-08/14 сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату отриманого товару дистриб'ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми несплати.

На виконання договору №19-03/ЗБ-08/14 товариство з обмеженою відповідальністю "Шокобум" за видатковими накладними від 18.09.2014 №264, від 07.10.2014 №297, від 24.10.2014 №337 передало товариству з обмеженою відповідальністю "Лекро" через його представника Ковальову В.П., яка діяла на підставі довіреностей від 18.09.2014 №49, від 06.10.2014 №51 і від 24.10.2014 №53, товар на загальну суму 51883 грн. 95 коп.

Відповідно до п. 4.1 договору №19-03/ЗБ-08/14 відповідач мав оплатити товари, поставлені позивачем за видатковою накладною від 18.09.2014 №264 у строк до 16.10.2014, за видатковою накладною від 07.10.2014 №297 у строк до 04.11.2014 і за видатковою накладною від 24.10.2014 №337 у строк до 21.11.2014.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекро" в порушення договору №19-03/ЗБ-08/14 отриманий за видатковими накладними від 18.09.2014 №264, від 07.10.2014 №297, від 24.10.2014 №337 від товариства з обмеженою відповідальністю "Шокобум" товар на суму 51883 грн. 95 коп. не оплатило.

Доказів на підтвердження решти заявленої у позові суми основного боргу - 25 коп. (51884 грн. 20 коп. - 51883 грн. 95 коп.) позивач у позовній заяві не вказав і господарському суду не надав.

За прострочення оплати поставленого за договором №19-03/ЗБ-08/14 товару позивач на вказану ним у позові прострочену суму боргу в розмірі 51884 грн. 20 коп. нарахував відповідачу до сплати:

- 51 грн. передбаченого п. 6.2 договору №19-03/ЗБ-08/14 пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за 138 днів прострочення;

- 2148 грн. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України три проценти річних за 138 днів прострочення;

- 12918 грн. 91 коп. передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань за період прострочення з жовтня 2014 року по квітень 2015 року.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд дійшов таких висновків.

Відповідач не виконав грошове зобов'язання за договором №19-03/ЗБ-08/14, строк виконання якого настав, щодо оплати проданого йому позивачем на виконання цього договору товару на суму 51883 грн. 95 коп., чим порушив права позивача на своєчасне одержання вказаної суми коштів за поставлений відповідачу товар.

Відтак позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати від відповідача виконання вказаного грошового зобов'язання в натурі шляхом стягнення з відповідача на свою користь боргу у сумі 51883 грн. 95 коп., а також передбаченої п. 6.2 договору №19-03/ЗБ-08/14 пені та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.

Позивач у позові не вказав період прострочення, за який він вирахував 138 днів прострочення і без поважних причин не надав господарському суду витребуваний ухвалами від 15.04.2015, від 14.05.2015 і від 09.06.2015 докладний розрахунок стягуваних сум пені і трьох відсотків річних із зазначенням періоду прострочення, за який вони нараховані, що унеможливлює перевірку господарським судом правильності визначення періоду прострочення, за який нараховані пеня і 3% річних та правильності самого розрахунку пені і 3% річних.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Отже в частині стягнення 51 грн. пені та 2148 грн. трьох процентів річних позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неподанням позивачем без поважних причин витребуваного господарським судом докладного розрахунку стягуваних сум пені та 3% річних.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Таким чином, у зв'язку із залишенням позову без розгляду в частині позовних вимог про стягнення 51 грн. пені та 2148 грн. 3% річних через неподанням позивачем без поважних причин витребуваного господарським судом докладного розрахунку цих сум позивачу підлягає поверненню із Державного бюджету України 59 грн. 96 коп. судового збору, сплаченого ним за платіжним дорученням від 03.04.2015 №71.

З вказаний позивачем у позовній заяві період прострочення з жовтня 2014 року по квітень 2015 року фактична сума інфляційних нарахувань від простроченої суму боргу, на стягнення якої з відповідача позивач має право, перевищує заявлену позивачем до стягнення суму - 12918 грн. 91 коп.

За таких обставин позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 51883 грн. 95 грн. боргу та 12918 грн. 91 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату судового збору у сумі 1767 грн. 03 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лекро" (вул. Ярослава Галана, буд. 13/2, м. Черкаси, 18034, ідентифікаційний код 30200857) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Шокобум" (вул. Грушевського, буд. 9, смт. Колки, Маневицький район, Волинська область, 44661, ідентифікаційний код 38378456) - 51883 грн. 95 коп. боргу, 12918 грн. 91 коп. інфляційних нарахувань та 1767 грн. 03 коп. витрат на сплату судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 51 грн. пені та 2148 грн. трьох процентів річних залишити позов без розгляду.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Шокобум" (вул. Грушевського, буд. 9, смт. Колки, Маневицький район, Волинська область, 44661, ідентифікаційний код 38378456) із Державного бюджету України 59 грн. 96 коп. судового збору, сплаченого ним за платіжним дорученням від 03.04.2015 №71.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 01.07.2015

СУДДЯ М.В. Дорошенко