Постанова

від 01.07.2015 по справі 814/78/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2015 р. Справа № 814/78/13

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області до Публічного акціонерного товариства "Виноградівський" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області звернулося до суду з позовом до ПАТ "Виноградівський" про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2012 в сумі 3007,07 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФ України в Баштанському районі Миколаївської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що з 01.09.2008 року відповідач є платником фіксованого сільськогосподарського податку, тобто не відшкодовує витрати, передбачені ст. 2 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

20.12.2011 рішенням № 8 Баштанської МДПІ було виключено відповідача з реєстру суб'єктів спеціального реєстру оподаткування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року (справа № 2а-2235/12/1470) визнано протиправним і скасовано рішення №8 Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області від 20.12.2011 року про виключення сільськогосподарського підприємства (ВАТ "Виноградівський") з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2014 р. постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 р. - залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не повинен відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки в 2012 році був платником фіксованого сільськогосподарського податку, а відтак не повинен сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за грудень 2012 року в розмірі 3007,07 грн.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.2, ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"для відповідача як платника збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об'єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст.1 цього Закону крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із довідки Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області №297/10/147-11-15-15 від 29.01.2015 року, ПАТ "Виноградівський" з січня 2012 року по грудень 2013 року знаходився на загальній системі оподаткування.

Наведене свідчить, що відповідач в 2012 році не був платником фіксованого сільськогосподарського податку.

При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасного дійшов висновку, що відповідач був платником фіксованого сільськогосподарського податку у період 2012 року, з посиланням на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 року (справа № 2а-2235/12/1470), якою визнано протиправним і скасовано рішення №8 Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області від 20.12.2011 року про виключення сільськогосподарського підприємства (ВАТ "Виноградівський") з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2014 р., оскільки поза увагою суду першої інстанції лишилося те, що предметом спору у зазначеній справі виступав період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, що в свою чергу не може слугувати беззаперечним доказом, що протягом 2012 року підприємство було платником фіксованого сільськогосподарського податку.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, стосовно того, що відповідач не повинен відшкодовувати зазначені витрати, оскільки відповідач у 2012 році перебував як суб'єкт спеціального режиму оподаткування , був платником фіксованого сільськогосподарського податку, не знайшли підтвердження в матеріалах справи, що помилково не було з'ясовано та враховано судом першої інстанції.

Згідно з абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

Відповідно до пп.6.1 п.6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, з наведених норм законодавства слідує, що починаючи з 2012 року платники, зазначені у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (а саме - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру) повинні 100-відсотково відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач зобов'язаний в установленому порядку вносити до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з"ст.13 Закону України "Пенсійне забезпечення" на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2012 рік.

Правомірність призначення пенсій відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не заперечується відповідачем.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог УПФ України в Баштанському районі Миколаївської області і, відповідно, необхідності їх задоволення.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не були встановлені всі фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а встановленим обставинам не надана належна правова оцінка, тому постанова Миколаївського окружного адміністративного суду підлягає скасуванню.

Враховуючи, що судом першої інстанції, при вирішенні справи, порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст.202; ч.2 ст. 205; ст.207; ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Башитанському районі Миколаївської області задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Башитанському районі Миколаївської області задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Виноградівський", код ЄДРПОУ 00413920, (56175, Миколаївська область, Баштанський район, с. Виноградівка, вул. Миру, буд. 14) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за грудень 2012 року у сумі 3007,07 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області,.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко