Постанова

від 19.05.2015 по справі 804/2472/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 р. справа № 804/2472/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Квасові В.П.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Рембудсервіс" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу № 1211 від 28.11.2014 року, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 січня 2014 року № НОМЕР_1 на суму 297104,47 грн., -

ВСТАНОВИВ :

09 лютого 2015 року Приватне підприємство «Рембудсервіс» (далі - ПП «Рембудсервіс», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 1211 від 28.11.2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Рембудсервіс» (код ЄДРПОУ 13418907), виданого Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області;

- визнати протиправними дії Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Рембудсервіс» згідно наказу №1211 від 28.11.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Лівобережної ОДП м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 21 січня 2015 року № НОМЕР_1 на суму 297104, 47 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.11.2014 року Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі наказу від 28.11.2014 року № 1211 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Рембудсервіс» з питань правильності нарахування орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Індустріального району м. Дніпропетровська за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року. За результатами перевірки був складений акт № 4589/15-04-13418907 від 28.11.2014 року. Позивач вважає, що наказ про проведення перевірки, дії податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, встановлення висновків щодо заниження підприємством орендної плати за землю, а також, повідомлення-рішення, винесене за результатами перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання 19.05.2015 р. прибув представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У наданих до суду запереченнях зазначив, що податковим органом у відповідності до положень податкового законодавства було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Рембудсервіс», за результатами якої складено акт № 4589/15-04-13418907 від 28.11.2014 року, та винесено податкове повідомлення-рішення від № НОМЕР_1 на суму 297104, 47 грн. Також, відповідач у своїх запереченнях наголошує, що у законодавчому порядку визначено мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, тому, зазначена у податкових деклараціях за період 01.11.2011 року по 01.11.2014 року ПП «Рембудсервіс» орендна плата за землю є невірно розрахованою, у зв'язку із чим просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи наведені у запереченнях відповідача на позовну заяву, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, матеріалами справи підтверджено, що приватне підприємство «Рембудсервіс» (код ЄДРПОУ 13418907) зареєстроване, як суб'єкт господарської діяльності 17.05.1991 року за № 222.4 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п.п.20.1.6. п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.16.1.5 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Також, відповідно до Постанови КМУ від 27.12.10 № 1245 затверджений Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок). Відповідно до п. 10 вказаного Порядку запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформлюється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: є

- посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

- підстави для надіслання запиту;

- опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Пунктом 12 Порядку визначено, що письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки;в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до абз. 2 п. 14 Порядку, у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Згідно п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Однією з підстав для направлення письмового запиту про подання інформації є результати аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на вказані норми, у чинному законодавстві чітко визначено порядок дій податкового органу на етапі встановлення підстав для проведення позапланової перевірки з мотивів можливого порушення платником податків вимог податкового законодавства.

Водночас, судом встановлено, що Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська не було дотримано вищенаведених норм, та на адресу платника податків відповідний запит не було направлено.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.11.2014 року за № 1211 виконуючим обов'язки начальника Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було видано наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Рембудсервіс» (код ЄДРПОУ 13418907) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з орендної плати за землю за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року.

На підставі вказаного наказу, та з посиланням на норми п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), посадовими особами Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Рембудсервіс» з питань правильності нарахування орендної плати за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 рік, за результатом якої складено акт № 4589/15-04-13418907 від 28.11.2014 року. Відповідно до висновків вказаного акту податковим органом встановлено:

- порушення пп. 16.1.4, п. 16.1 ст. 16 та пп. 288.5.1, п. 288.5 ст. 288 ПК України, внаслідок чого занижена орендна плата за землю за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року за земельні ділянки, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 7-А, та вул. Каштанова, 1, на суму 237 683, 57 грн.

21 січня 2015 року податковим органом, на підставі висновків відображених в акті перевірки було прийняте податкове повідомлення - рішення від № НОМЕР_1 на суму 297 104, 47 грн. (237 683, 57 грн. - за основним платежем; 59 420, 90 грн. - за штрафними санкціями).

Так, згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї обставини, зокрема, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, обов'язковою умовою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є направлення письмового запиту.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Як визначено п.п. 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Крім того, абз. 2 п.п. 79.2 ст. 79 ПК України визначено, що саме виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу ПП «Рембудсервіс» не направлявся письмовий запит щодо отримання інформації стосовно предмету перевірки, крім того, в запереченнях Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська жодних посилань щодо наявності та направлення такого запиту не міститься, у зв'язку із чим суд приходить до висновку щодо порушень норм Податкового кодексу України та не дотримання податковим органом процедури допуску до документальної невиїзної перевірки. Тобто, Лівобережна ОДПІ м. Дніпропетровська не набула права на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Рембудсервіс».

У зв'язку з наведеним, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу №1211 від 28.11.2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Рембудсервіс» та визнання протиправними дій Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Рембудсервіс» згідно наказу № 1211 від 28.11.2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до наявних матеріалів справи судом встановлено, що 25 березня 2004 року між Приватним підприємством «Рембудсервіс» та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 7-А, площею 0, 2255 га (кадастровий номер 1210100000:04:019:0046), який посвідчено приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 за реєстровним № 1852 (зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі згідно запису від 20.04.2004 року № 5087).

Крім того, 01 квітня 2014 року між Приватним підприємством «Рембудсервіс» та Дніпропетровською міською радою було укладено додаткову угоду до вищезазначеного договору оренди від 25.03.2004 року, який посвідчено приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 1086. Строк дії договору оренди від 25.03.2004 року поновлено додатковою угодою від 01.04.2014 року починаючи з 09.10.2013 року.

Відповідно до п.п. 3.8. зазначеного Договору оренди, на час укладання цього договору (тобто станом на 25.03.2004 року) грошова оцінка земельної ділянки становила 1737560,48 грн. згідно з довідкою про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.12.2003 за № 1381.

Згідно п.п. 3.2. Додаткової угоди від 01.04.2014 року, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється на підставі цільового призначення, категорії та функціонального використання з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Відповідно до п.п. 3.12. Додаткової угоди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена у довідці про нормативну грошову оцінку (витяг із технічної документації із землеустрою щодо нормативної грошової оцінки, далі Витяг), що додається до договору. Ця довідка є невід'ємною частиною договору та підставою вирахування державного мита та розрахунку орендної плати за землю. Довідка (Витяг) надається згідно з чинним законодавством територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:04:019:0046), нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 7-А (станом на 21.02.2014 року) становить 1662597,57 грн.

25 березня 2004 року між Приватним підприємством «Рембудсервіс» та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, 1, площею 0, 0365 га (кадастровий номер 1210100000:04:016:0076), який посвідчено приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 за реєстровним № 1851 (зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі згідно запису від 20.04.2004 року № 5086).

Відповідно до п.п. 3.8. зазначеного Договору оренди, на час укладання цього договору (тобто, станом на 25.03.2004 року) грошова оцінка земельної ділянки становить 225861,09 грн. згідно з довідкою про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.12.2003 за № 1379.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:04:016:0076), нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, буд. 1 (станом на 21.02.2014 року) становить 693805, 01 грн.

25 березня 2004 року між Приватним підприємством «Рембудсервіс» та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, 1, площею 0, 0243 га (кадастровий номер 1210100000:04:016:0075), який посвідчено приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 за реєстровним № 1853 (зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі згідно запису від 20.04.2004 року № 5085).

Відповідно до п.п. 3.8. зазначеного Договору оренди, на час укладання цього договору (тобто станом на 25.03.2004 року) грошова оцінка земельної ділянки становить 150367,80 грн. згідно з довідкою про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.12.2003 за № 1380.

З урахуванням положень договорів оренди та норм податкового законодавства, ПП «Рембудсервіс» було подано до Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів Дніпропетровської області наступні податкові декларації з орендної плати за землю:

- за період 01.11.2011 року по 31.12.2011 року на суму 8853,78 грн.;

- за період 01.01.2012 року по 31.12.2012 року на суму 53122,88 грн.;

- за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року на суму 53122,88 грн.

Відповідно до п.п. 61.1 ст. 61 Податкового Кодексу України, контролюючі органи здійснюють податковий контроль, що становить собою систему заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

На підставі наведених норм, у разі наявності розбіжностей між задекларованою сумою орендної плати та її розміром, розрахованим податковим органом, такий орган повинен повідомити платника податку про ці розбіжності. Однак, всупереч положенням п.п. 61.1 ст. 61 ПК України, що вбачається із відповідей Лівобережної міжрайонної податкової інспекції м. Дніпропетровська від 01.03.2013 року та 24.12.2013 року, на запити платника податку - ПП «Рембудсервіс» Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська було повідомлено про відсутність заборгованості по орендній платі станом на 01.03.2013 року та 24.12.2013 року відповідно, за земельну ділянку площею 0,2255 га, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богдана Хмельницького, 7-а.

Крім того, відповідно до вимог чинного законодавства України, земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю з 01 січня 2011 року - Податковим Кодексом України. При цьому статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.73, 14.147 пункту 14.1 статті 14, підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України, плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Справляння плати за землю, в тому числі розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі ХІІІ «Плата за землю».

Так, згідно статей 269, 270 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі (яким в даному випадку виступає позивач). Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України «Про оренду землі» статтею 1 визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статей 13, 48, 15 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Згідно статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Стосовно наведених у запереченнях посилань податкового органу що розмір земельного податку встановлений на законодавчому рівні, суд наводить наступні висновки.

Відповідно до вимог п. 288.1 та п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, в якому встановлюється розмір та умови внесення орендної плати.

Згідно п.п.288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Таким чином, саме договір оренди земельної ділянки є підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 11.06.2013 року по справі № 21-443а12, договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, тобто зазначене не тягне автоматичні зміни орендної плати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі та визнання протиправним також податкового повідомлення-рішення від 21.01.2015 року №0000471503 на суму 297104,47 грн. (237683, 57 грн. - за основним платежем; 59420,90 грн. - за штрафними санкціями), що винесене за результатами перевірки, призначеної наказом Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська від 28.11.2014 року за № 1211 з огляду на наступне.

В разі призначення камеральної або невиїзної документальної перевірки платник податків має право оскаржувати відповідні рішення ( в тому числі накази про призначення перевірки), дії або бездіяльність контролюючого органу незалежно від того, чи фактично здійснено таку перевірку, навіть після оформлення її результатів у вигляді акту (довідки).

За результатами розгляду відповідних позовів платників податків адміністративний суд має оцінити правомірність призначення та проведення камеральної або невиїзної документальної перевірки та прийняти рішення щодо правомірності або протиправності наказу про призначення перевірки, або дій щодо її проведення.

Юридичним наслідком прийняття такого судового рішення відповідно до розглядуваної позиції має бути визнання відсутнім податкової перевірки як юридичного факту. Відповідно, необхідно автоматично визнавати протиправними будь-які податкові повідомлення-рішення, що прийняті з урахуванням результатів відповідної камеральної або невиїзної перевірки.

Зазначене пояснюється тим, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковим органом. Тому, за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв'язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Варто зауважити, що позиція стосовно відсутності компетенції контролюючого органу на винесення податкового повідомлення-рішення не може поширюватися на виїзні перевірки, за якими мав місце допуск посадових осіб до їх проведення. В такому разі перевірка вважається проведеною як юридичний факт в силу самого допуску до її проведення.

Водночас, у разі визнання камеральної або невиїзної перевірки протиправної з процедурних підстав, така перевірка відсутня як юридичний факт, а отже, контролюючий орган не позбавлений повноважень провести нову перевірку будь-якого виду ( в тому числі ще одну невиїзну або камеральну перевірку), але вже за належною процедурою. При цьому висновки, викладені в акті перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом по суті.

Крім того, у разі якщо судом на момент розгляду справи встановлено існування податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами проведення спірної невиїзної або камеральної перевірки, суд може визнати протиправним не лише проведення перевірки, а й відповідне податкове повідомлення-рішення.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ПП «Рембудсервіс» при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 487,20 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 09022015155201 від 09.02.2015 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 487,20 грн. підлягає поверненню.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 травня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25 травня 2015 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Приватного підприємства "Рембудсервіс" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу № 1211 від 28.11.2014 року, визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 січня 2014 року № НОМЕР_1 на суму 297104,47 грн. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 1211 від 28.11.2014 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "РЕМБУДСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 13418907), виданого Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Визнати протиправними дії Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Рембудсервіс" згідно наказу № 1211 від 28.11.2014 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21 січня 2014 року № НОМЕР_1 на суму 297104,47 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Рембудсервіс" (код ЄДРПОУ 13418907, індекс 49051, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Індустріальний район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6-А) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25 травня 2015 року.

Суддя ОСОБА_4