Постанова

від 02.07.2015 по справі 802/1744/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 липня 2015 р. Справа № 802/1744/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Клімат Сервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ:

В червні 2015 року Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Клімат Сервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1811,88 грн. та пені в розмірі 158,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що в порушення статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в кількості 1 особи, в зв'язку з чим зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі, встановленому чинним законодавством, що підтверджується поданим відповідачем ОСОБА_1 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с.17).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та клопотав про розгляд справи за його відсутності (а.с.17).

Відповідно до вимог статті 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи, а тому дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі сторін, відповідно до положень ст.128 КАС України, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази із врахуванням заяви представника відповідача про визнання позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

ПП «Клімат Сервіс» як роботодавець, що використовує найману працю, зобов'язане виконувати соціальні програми щодо охорони прав малозахищених верств населення, в тому числі інвалідів, зокрема шляхом створення чи виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно законодавства України.

Судом встановлено, що на виконання встановленого обов'язку відповідач 12 березня 2015 року (підприємство порушило термін подачі) подав до відділення Фонду ОСОБА_1 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік форми №10-ПІ, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства становить 8 осіб (рядок 1), штатні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність на підприємстві відсутні (рядок 2), сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів 2511,88 грн. (рядок 6). Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" 1 особа (рядок 3) (а.с.5).

Крім того, за порушення термінів сплати зазначених санкцій ПП «Клімат-Сервіс» зобов'язане сплатити пеню у розмірі 158,54 грн., яка розрахована починаючи з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій, тобто з 16.04.2015 по 18.06.2015 (день звернення до суду з цим позовом).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Водночас статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості. ОСОБА_1 про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Клімат-Сервіс» подало до Фонду звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік, згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників становить 8 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб. Крім того, кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", також самостійно розрахована відповідачем становить 1 особа. Фонд оплати праці штатних працівників становить 40,19 тис. грн. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 5023,75 грн., при цьому самостійно визначивши в рядку 6 звіту, суму коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 2511,88 грн. (а.с.5).

Таким чином, відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості одного робочого місця.

Відповідно до положень статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для роботодавців у яких працює від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій дорівнює половині середньорічної заробітної плати штатного працівника за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці України № 223 від 15.05.2007 року (далі - Порядок), порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В силу положень п. 3.4, 3.7 Порядку орган контролю нараховує пеню з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день подання позовної заяви за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивачем правомірно нараховано ПП «Клімат-Сервіс» пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 158,54 грн. за період з 16.04.2015 року по 18.06.2015 року (дата подання позовної заяви).

Крім того, суд бере до уваги те, що згідно з п.4 ч.3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Отже, на відповідача покладено не лише обов'язок створити робоче місце інваліда, але й інформувати про це органи зайнятості в порядку, встановленому вищезазначеним нормативно-правовим актом.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що згідно листа Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці від 02.06.2015 року №01-31/869 повідомлено, що до Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці від ПП «Клімат-Сервіс» за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року звітів за формою 3-ПН «ОСОБА_1 про наявність вакансій» не надходило (а.с.8).

У зв'язку з чим, листом від 18.05.2015 року №/01-10/62/31-509 позивач повідомив ПП «Клімат- Сервіс», що згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік на підприємстві не виконаний норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, який встановлений ч. 1 ст. 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» . Відповідно ст. 20 Закону та В«Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідівВ» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, підприємству необхідно самостійно в строк до 15 квітня 2015 року сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 2511,88 грн. та пеню станом на 18.05.2015 року в розмірі 82,83 грн. (а.с.6).

Таким чином, станом на 15.06.2015 року відповідачем частково сплачено існуючу заборгованість по адміністративно-господарським санкціям у сумі 700,00 грн., про що свідчить копія виписки Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області в матеріалах справи (а.с.9). Таким чином, розмір існуючої заборгованості відповідача по сплаті адміністративно-господарських санкцій становить 1970,42 грн.

При цьому судом враховується правова позиція Верховного Суду України, наведена у постанові від 08.04.2014 року, відповідно до якої неподання звітності форми 3-ПН розглядається як невжиття відповідачем необхідних заходів, направлених на працевлаштування інвалідів. Аналогічна позиція неодноразово висвітлювалася й у інших судових рішеннях, прийнятих Верховним Судом України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач у 2014 року не виконав вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та не забезпечив виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статті 238 цього кодексу за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 04.07.2011 року (справа № 21-159а11) (Постанова № 21-159а11), 11.06.2013 року (справа № 21-63а13) (Постанова № 21-63а13) та від 11.02.2014 року (справа № 21-485а13) (Постанова № 21-485а13).

Наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що відповідач ПП «Клімат-Сервіс» не вжив передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році та недопущення правопорушення у сфері господарювання.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Клімат-Сервіс (вул. 600-річчя, 58/92, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 32102037, банківські реквізити: р/р 26009001006519 у ПАТ КБ «Преміум» м. Київ, МФО 339555) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: держбюджет м. Вінниці, р/р 31214230700002, код ЄДРПОУ 38054707, банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області, м. Вінниці, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: «платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2014 рік») залишок адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1811 (одна тисяча вісімсот одинадцять) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок та пеню в розмірі 158 (сто п'ятдесят вісім) гривень 54 (п'ятдесят чотири) копійки.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Згідно з оригіналом

Суддя Секретар