Постанова

від 15.06.2015 по справі 808/2752/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року (15 год. 00 хв.) Справа № 808/2752/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Істочник», м. Запоріжжя

про: стягнення капіталізованих платежів, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істочник» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача капіталізовані платежі у розмірі 5 006,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Істочник» перебуває в стані припинення з 08.04.2015. Посилаючись на положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (зі змінами та доповненнями, далі - Закон України № 1105-XIV), Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року за № 765 (далі - Порядок № 765) стверджує, що у відповідача виник обов'язок зі сплати майбутніх капіталізованих платежів у розмірі 5 006,59 грн. Вказує, що 08.05.2015 позивач звернувся до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Істочник» із заявою № 04/1123 щодо визнання грошових вимог по капіталізації відносно громадянина ОСОБА_1 в сумі 5 006,59 грн. Зазначає, що 15.05.2015 поштовий конверт із заявою про грошові вимоги повернувся до відділення фонду без вручення адресату та станом на 19.05.2015 кошти до відділення фонду не надходили. З урахуванням викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/2752/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15.06.2015.

У судове засідання, призначене на 15.06.2015, представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні документальні підтвердження.

15.06.2015 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання (вх. № 24724) про розгляд справи без участі представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі в порядку письмового провадження. На задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Судом з'ясовано, що рекомендоване поштове відправлення, яке містило ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2015, повістку про виклик у судове засідання та направлене за місцем реєстрації відповідача, було повернуто до суду 05.06.2015 з відміткою відділення поштового зв'язку - «організація не значиться».

Частиною 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Причини неявки в судове засідання представника відповідача суду невідомі. Будь-яких клопотань, заяв або змістовних заперечень/відзиву на адміністративний позов від відповідача до суду також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Істочник» (код ЄДРПОУ 13609719) зареєстроване як юридична особа 19.08.1993, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про державну реєстрацію юридичної особи - 1 103 176 0000 032541.

Відповідно до Закону України № 1105-XIV відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Судом встановлено, що станом на час розгляду адміністративної справи у суді відповідач з 08.04.2015 знаходиться у стані припинення за рішенням суду, головою ліквідаційної комісії (голова комісії з припинення або ліквідатор) призначено ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.07.1993 потерпілий ОСОБА_3, який працював на підприємстві відповідача, внаслідок нещасного випадку помер, про що складено акт від 15.07.1997 № 2.

23.01.2015 позивачем винесено ОСОБА_4 про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати особі, яка має на це право у разі смерті потерпілого № 0809/1991.1/1991.1/20, з якої вбачається, що ОСОБА_1 (син потерпілого) перебуває на обліку з 01.10.2001, має зареєстрований страховий випадок - втрата годувальника з датою початку виплат - 31.03.2001. ОСОБА_4 ОСОБА_1 (номер справи 1991.1, номер випадку 1991.1) продовжено раніше призначену щомісячну страхову виплату, як такому, який має на це право в разі смерті потерпілого (вид виплати 307, КЕКВ 2730.06) в розмірі 434,60 грн. Виплати проводяться з 01.09.2014 по 30.06.2015 включно.

Відповідно до Розрахунку потреби в капіталізації коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Істочник» потреба в капіталізації коштів для розрахунку з громадянином ОСОБА_1 становить 5 006,59 грн.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України № 1105-ХІV та Порядку № 765.

Відповідно до ст. 21 Закону України № 1105-ХІV, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, серед іншого, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Частиною 2 ст. 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним ст. 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України № 1105-ХІV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України № 1105-ХІV, роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

За змістом ст. 46 Закону України № 1105-ХІV, фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведеними нормами Цивільного кодексу України та Закону України № 1105-ХІV передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства - банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 06.05.2000 № 765.

Відповідно до абзацу другого п. 1 Порядку № 765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом п. 3 Порядку № 765, капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Щомісячні страхові виплати щодо кожного потерпілого розраховуються відповідно до Тимчасових рекомендацій щодо порядку розрахунку та сплати капіталізованих платежів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України за наступною формулою: ПКПРПвш(грн.) = РЩВвш (грн.) х 12 місяців х СОТЖ (років), де:

ПКПРПвш - потреба в капіталізації платежів для розрахунку з потерпілим по відшкодуванню шкоди;

РЩВвш -розмір щомісячної виплати по відшкодуванню шкоди;

СОТЖ - середня очікувана тривалість життя, яка визначається за таблицею смертності та середньої очікуваної тривалості життя Держкомстату.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів відносно громадянина ОСОБА_1 використано дані середньої очікуваної тривалості життя осіб, надані Головним управлінням статистики у Запорізькій області згідно листа від 18.07.2014 № 13-10/254 разом з таблицею смертності та середньої очікуваної тривалості життя чоловіків та жінок в Україні за 2013 рік.

Судом досліджені розрахунок потреби в капіталізації коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Істочник» для розрахунку з ОСОБА_1, копії листа Головного управління статистики у Запорізькій області від 18.07.2014 № 13-10/254 та таблиці смертності та середньої очікуваної тривалості життя чоловіків та жінок в Україні за 2013 рік, копія акту про нещасний випадок на виробництві від 15.07.1993 № 2, копія постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі від 23.01.2015 № 0809/1991.1/1991.1/20 про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати особі, яка має на це право у разі смерті потерпілого тощо.

Отже, згідно наявного у матеріалах справи розрахунку, загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з ОСОБА_1 складає 5 006,59 грн.

Судом з'ясовано, що позивачем на адресу відповідача направлялась заява про грошові вимоги по капіталізації від 08.05.2015 № 1123 щодо визнання грошових вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі в сумі 5 006,59 грн. та внесення до реєстру вимог кредиторів дані вимоги.

Як зазначив позивач в адміністративному позові, коштів до відділення фонду не надходило.

Отже, враховуючи викладені обставини, суд вважає правомірним проведення позивачем капіталізації платежів для продовження страхових виплат ОСОБА_1 у зв'язку із втратою годувальника. Відповідачем не надано суду контррозрахунку, який би свідчив про неправомірність проведення позивачем капіталізації платежів даній особі у розмірі 5 006,59 грн., або будь-яких інших доказів, які б спростовували доводи позивача.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивчем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись 41, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Істочник» про стягнення капіталізованих платежів, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Істочник» (69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, селище 13, ЗТМК, код ЄДРПОУ 13609719) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі (69001, Запорізька область, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 23, код ЄДРПОУ 25919750, р/р 37174403900007, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) заборгованість зі сплати капіталізованих платежів у розмірі 5 006,59 (п'ять тисяч шість гривень 59 коп.) грн.

ОСОБА_4 набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

ОСОБА_4 може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко