Постанова

від 17.06.2015 по справі 814/1913/15

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.06.2015 р.                                                                                 Справа № 814/1913/15

          Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за поданням державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ДИПРИС ГРУП» про стягнення податкового боргу в сумі 25 368,83 грн, -

В С Т А Н О В И В:

           15 червня 2015 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшло подання державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ДИПРИС ГРУП» про стягнення податкового боргу в сумі 25 368,83 грн.                                                                       В обґрунтування подання заявник зазначив, що за товариством рахується податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 25 368,83грн. Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області було вжито заходів для погашення податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДИПРИС ГРУП» шляхом направлення на адресу відповідача податкові вимоги від 09.04.2015 року № 741-25. Однак товариством у добровільному порядку податковий борг погашено не було. З урахуванням зазначених обставин та на підставі ст. 95 Податкового кодексу України, ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області звернулась до суду з поданням про стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю «ДИПРИС ГРУП».                                                                                Заявник у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд подання без участі представника заявника.                                                                                                                        Представник відповідача до судового засідання не з'явився. Згідно ч.3 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.                                                                                                     В матеріалах справи, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в податковій декларації відсутні засоби зв'язку з відповідачем.

          Для отримання інформації стосовно номеру телефону для повідомлення відповідача про розгляд справи, секретар судового засідання Дворник Г.Г. телефонувала до довідкової служби за телефоном 15-57, що підтверджується довідкою від 17.06.2015 року, відповідно до якої інформація стосовно засобу зв'язку з ТОВ «ДИПРИС ГРУП» відсутня.

          Згідно ч.8 ст. 183-3 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

          Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обов'язків.                                                                                                              При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України» зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.                                                                                                                                            Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.                                                                                          Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, на тому, що саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа «Мороз та інші проти України»).

          З огляду на викладене суд вважає, що справу можливо розглянути без участі відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

          Відповідно до частини 8 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його виніс, та платника податків, стосовно якого його винесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.          

          Таким чином, відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України та зважаючи на положення ч.8 ст. 183-3 КАС України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність перешкод для розгляду справи за відсутності учасників процесу, суд розглядав подання в порядку письмового провадження, на підставі наявних доказів.

          Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «ДИПРИС ГРУП» 19.09.2007 року зареєстровано як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.                                                                                          Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «ДИПРИС ГРУП» має податкову заборгованість в сумі 25 368,83 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком податкового боргу.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          Питання щодо плати за землю, в тому числі стосовно орендної плати, з 01.01.2011 року врегульовано Податковим кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі”.

Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі-ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

          Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

          Згідно п.36.1. ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5, ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків.

          Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та ст.19 Закону України “Про оренду землі” використання земель в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

          Згідно п. 288.2 та п. 288.3 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

          Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

          Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

          Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

          Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

          Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача по податку з орендної плати за землю з юридичних осіб виникла на підставі наданої відповідачем декларації від 28.01.2013 року №585 з терміном сплати – 30.12.2013 року в сумі 1460,26 грн.; за декларацією від 28.01.2013 року №585 з терміном сплати – 30.01.2014 року в сумі 1837,97 грн. та податкового розрахунку земельного податку №1400009651 від 20.02.2014 року з терміном сплати – 02.03.2014 року в сумі 1837,97 грн.; податкового розрахунку земельного податку №1400009651 від 20.02.2014 року з терміном сплати – 30.03.2014 року в сумі 1837,97 грн.; податкового розрахунку земельного податку №1400009651 від 20.02.2014 року з терміном сплати – 30.04.2014 року в сумі 1837,97 грн.; податкового розрахунку земельного податку №1400009651 від 20.02.2014 року з терміном сплати – 30.05.2014 року в сумі 1837,97 грн.; податкового розрахунку земельного податку №1400009651 від 20.02.2014 року з терміном сплати – 30.06.2014 року в сумі 1837,97 грн.; податкового розрахунку земельного податку №1400009651 від 20.02.2014 року з терміном сплати – 30.07.2014 року в сумі 1837,97 грн.; податкового розрахунку земельного податку №1400009651 від 20.02.2014 року з терміном сплати – 30.08.2014 року в сумі 1837,97 грн.; податкового розрахунку земельного податку №1400009651 від 20.02.2014 року з терміном сплати – 30.09.2014 року в сумі 1837,97 грн.; податкового розрахунку земельного податку №1400009651 від 20.02.2014 року з терміном сплати – 30.10.2014 року в сумі 1837,97 грн.; податкового розрахунку земельного податку №1400009651 від 20.02.2014 року з терміном сплати – 30.11.2014 року в сумі 1837,97 грн.; податкового розрахунку земельного податку №1400009651 від 20.02.2014 року з терміном сплати – 30.12.2014 року в сумі 1837,97 грн.; податкового розрахунку земельного податку №1400009651 від 20.02.2014 року з терміном сплати – 30.01.2015 року в сумі 1837,97 грн.

Проте, в порушення вимог ПК України відповідачем не сплачено суму самостійно задекларованого податкового зобов'язання з орендної плати за землю.

          Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

          Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

          Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

          Відповідно до приписів підпункту 129.1.1 пункту 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

          За несвоєчасну сплату податків в період з 02.12.2013 року по 15.01.2014 року державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області відповідачу була нарахована пеня у розмірі 13,72 грн. та за період з 31.12.2013 року по 15.01.2014 року в сумі 1,21 грн.

          Як вбачається з матеріалів справи, заявником була складена податкова вимога форми "Ю" від 09.04.2015 року № 741-25 на загальну суму податкового боргу платника податків у розмірі 23515,98 грн. за основним платежем та пені в сумі 14,93 грн., яка 16.04.2015 року була направлена на адресу товариства та отримана ним 18.04.2015 року, про що свідчить підпис про отримання на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, але заборгованість у добровільному порядку погашена не була, а тому сума податкового боргу збільшилась.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

          Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у загальній сумі 25368,83 грн. на дату розгляду справи суду не надані. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості.

          Відповідно до п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

          Відповідно до п. 20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

          Згідно з п.95.2 та п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

          Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.

          З матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявні відкриті рахунки у банківській установі: ПАТ «КБ «НАДРА» Мик. РУ м. Миколаїв, рах.№26001000685001, рах.№26000170272001 (українська гривня), МФО 326803.           

          Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

          Таким чином, оскільки відповідач не сплатив суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, суд вважає вимоги державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення податкового боргу з товариства з обмеженою відповідальністю «ДИПРИС ГРУП» в сумі 25 368,83 грн. обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2,812,69,71,128,158,163,183-3, 256 КАС України, суд,-                                                                                 П О С Т А Н О В И В:

Подання державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ДИПРИС ГРУП» про стягнення податкового боргу в сумі 25 368,83 грн. - задовольнити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДИПРИС ГРУП» (код ЄДРПОУ 35403175) з відкритих у банківських установах рахунках: ПАТ «КБ «НАДРА» Мик. РУ м. Миколаїв, рах.№26001000685001, рах.№26000170272001 (українська гривня), МФО 326803 на користь держави податковий борг у сумі 25 368,83 грн. (двадцять п'ять тисяч триста шістдесят п'ять гривень вісімдесят три копійки).                                                                      Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя                                                                                           Г. В. Лебедєва