Постанова

від 01.07.2015 по справі 820/5007/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"01" липня 2015 р. № 820/5007/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Сайко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРОЛДІ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у м. Києві про скасування рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРОЛДІ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1.Визнати дії працівників Головного управління ДФС у м. Києві, які проводили перевірку та склали Акт № 26/189/21/37460036 від 19.11.2014р. протиправними;

2.Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про застосування до ТОВ В«БаролдіВ» (Код ЄДРПОУ 37460036) фінансових санкцій № 23 /20-30-21-27/38876793 від 16.12.2014р.;

3.Судові витрати покласти на Відповідача.

В обґрунтування позову вказано, що 17.11.2014 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено фактичну перевірку ТОВ "БАРОЛДІ" з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами перевірки було складено Акт № 26/189/21/37460036 від 19.11.2014 року.

26.12.2014 року позивачем отримано рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 23/20-30-21-27/38876793 від 16.12.2014 року про застосування фінансових санкцій.

Позивач не погоджується з зазначеним Актом № 26/189/21/37460036 від 19.11.2014 року та рішенням № 23/20-30-21-27/38876793 від 16.12.2014 року, вважає їх незаконними, та таким, що підлягають скасуванню.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що рішенням № 23/20-30-21-27/38876793 від 16.12.2014 року є законним та винесено в межах чинного законодавства України.

Представник відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у м. Києві, в судове засідання не з'явився. Надав до суду письмові заперечення, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував, та просив суд розгляд справи провести за його відсутності.

Судом встановлено, що працівниками Головного управління ДФС у м. Києві, відповідно до направлень на проведення перевірки від 17.11.2014 № 27/26-15-21-1-29, №28/26-15-21-1-29 та наказу «Про проведення фактичної перевірки» від 12.11.2014 №27 проведено фактичну перевірку кафе, розташованого за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144-А та належить суб'єкту господарювання - ТОВ «Баролді» (код ЄДРПОУ 37460036), що перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області за юридичною адресою: 61052, м. Харків, вул. Римарська, 30, з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатом перевірки складено Акт № 26/189/21/37460036 від 19.11.2014р. про результати фактичної перевірки ТОВ «БАРОЛДІ» з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, в якому встановлено порушення:

- п. 226.9. ст. 226 Податкового кодексу України, п. 20 Постанови КМУ від 27.12.2010 №1251 «Про затвердження положення про виготовлення, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , а саме: встановлено зберігання алкогольних напоїв обклеєних марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції місткості тари, чим порушено п. 20 Постанови КМУ від 27.12.2010 №1251 «Про затвердження положення про виготовлення, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст. 11 від 19.12.1995 № 4814/95-ВР Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» а саме:

ОСОБА_1 настоянка «Бехеровка» об'єм 1,0л., 38 об %, дата виробництва 30.2014 маркований марками акцизного податку з наступними реквізитами:

Тип АІ серії ААБР № 000227, сума акцизного податку 26,801 грн., дата 07/14.

Станом на дату виробництва вермут (03.2014) діяла ставка акцизного податку 56,42 за 1 л. 100% спирту* 1,0л. *38 % об. = 21,439 грн.

З 01.07.2014 почала діяти нова ставка акцизного податку 70,53 грн. за 1л. 100% спирту * 1,0л. *38% об./100+26,801 грн.

Беручи до уваги, що дата виробництва ОСОБА_1 «Бехеровка» 03.2014, то сума акцизного податку на марці акцизного податку повинна бути у розмірі 21,4,39грн.,

Відповідно до абз.3 п.4 ст. 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно із абз.1 п.2 Указу президента України від 18.09.1995 №849/95 «Про запровадження марок акцизного податку на алкогольні напої та тютюнові вироби» марка акцизного податку - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного податку або належне оформлення векселя в порядку, визначеному цим Положенням, у разі здійснення операцій із зазначеними товарами на території України.

Оскільки, в даному випадку, сума акцизного податку, зазначена на марці акцизного податку, не відповідає ставці податку, яка була чинна на момент розливу продукції, то відповідно така марка видана з порушенням норм чинного законодавства та не може вважатися саме маркою акцизного податку, а відповідно продукції, на якій вона наклеєна є немаркованою, тобто фактично такою, що немає марок акцизного податку.

Згідно з абз.17 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразку або з підробленими марками акцизного податку -200 відсотків товару, але не менше 17 000,00гривень.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято рішення про застосування до ТОВ «Баролді» (Код ЄДРПОУ 37460036) фінансових санкцій № 23 /20-30-21-27/38876793 від 16.12.2014р. у розмірі 17 000 грн.

З висновками Акту № 26/189/21/37460036 від 19.11.2014р. ТОВ «БАРОЛДІ» не погодилось та 09 грудня 2014 р. подало відповідне заперечення на даний акт до Головного управління ДФС у м. Києві.

Не отримавши відповідь на своє Заперечення, 26.12.2014 р. ТОВ «Баролді» отримало від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова рішення про застосування фінансових санкцій № 23 /20-30-21-27/38876793 від 16.12.2014р.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог, а саме: визнання дій працівників Головного управління ДФС у м. Києві, які проводили перевірку та склали Акт № 26/189/21/37460036 від 19.11.2014р. протиправними то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенцію. Контролюючих органів, повноваження і обов'язки іх посадовими осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Порядок підстави та особливості проведення перевірок платників податків щодо достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням сплатою податків та зборів, виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків встановлені главою 8 ПКУ.

Відповідно до п.86,6 статті 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Згідно пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), випливає, що складення акта за результатами проведення перевірки платника є службовою діяльністю контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації стосовно вчинених платником порушень податкової дисципліни. Тому як власна акт перевірки, так і дії посадових осіб контролюючого органу із складення цього акта не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав платника податків.

Отже, такий акт не підпадає під дію ст.2 КАС України, а отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог, а саме: скасування рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баролді" фінансових санкцій № 23/20-30-21-27/38876793 від 16.12.2014 року то в цій частині позов підлягає задоволенню, оскільки, як було встановлено судом вище, що відповідні санкції у розмірі 17 000 грн. застосовані за порушення ст. 11 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами і доповненнями) відповідно до якого: «алкогольні напої та тютюнові вироби, що виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством», а саме як зазначено у тексті спірного рішення - «зберігання алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари».

Згідно із 4.4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.95 р. №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.226.5 ст.226 Податкового кодексу України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до положень Постанови КМУ від 27.12.2010р. №1251 вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими мірками;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом, через горловину».

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Судом встановлено та зазначений факт не заперечувався сторонами по справі, що продукція, зазначена у Додатку 1 до Акту перевірки, є імпортованою і акцизні марки, якими оклеєні алкогольні напої, видаються безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Пунктом 5.2. ст. 5 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Судом встановлено, що фактичний огляд продукції, переліченої у додатку № 1 до акту перевірки свідчить про її належне маркування, - у спосіб, встановлений п. 222.2 ст. 222 ПК України. Крім того, вся продукція (пляшка), яка вказана у додатку № 1 до акту перевірки була відкрита та використовувалась, тому твердження податківці про те, що продукція була не маркірована є хибними та не відповідає реальним обставинам справи.

Ставки, база оподаткування, умови нарахування та сплати акцизного податку визначені р. VI Податкового кодексу України.

Норми даного розділу поділяються на загальні та спеціальні. Спеціальні норми - це норми, що регулюють сплату акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, та норми, що регулюють сплату податку з підакцизних товарів, що ввозяться на митну територію України. Загальні норми - це норми, що підлягають застосуванню до всіх підакцизних товарів, за виключенням випадків наявності спеціальних норм, що повинні застосовуватись відносно певних видів підакцизних товарів.

Спеціальні норми передбачені ст. 222 ПКУ, п. 222.1 якої визначає строк сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України.

У свою чергу, п. 222.2 містить спеціальні норми щодо сплати податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України.

Зокрема, у пп. 222.2.2 ПКУ зазначено, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Таким чином, суд зазначає, що для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу.

Отже, дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.

Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів збігається з правилом для всієї імпортованої продукції, визначеним у п. 216.4 ПКУ, яким встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань, у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Натомість, положення пп. 222.1.2-222.1.3 передбачають строк сплати акцизного податку з вітчизняних алкогольних виробів лише при придбанні марок акцизного податку. Тобто встановлено єдиний строк сплати акцизного податку для алкогольної продукції, виробленої на митній території України, та не передбачено його коригування (доплати) у майбутньому, а тому і ставка податку застосовується на дату розливу такої продукції.

З метою встановлення відповідності між визначеною ставкою акцизного податку на час виробництва певної алкогольної продукції та фактично сплаченим розміром податку з такої продукції законодавець встановив певні правила.

Зокрема, в абз. 4 п. 226.9 ПКУ визначено, що вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Суд аналізуючи вище зазначені норми зазначає, що гадана норма є загальною, оскільки в ній йдеться про алкогольні напої без їх поділу на вітчизняні та імпортовані.

У свою чергу, відносно імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку.

Так, згідно з пп. 222.2.2 ПКУ ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день подання митної декларації.

«п. 222.2. Сплата податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України

222.2.1. Податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

222.2.2. У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації».

Таким чином, суд приходить до висновку, що положення абз. 4 п. 226.9 ПКУ повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, тому що для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Як було встановлено судом, що згідно відповіді компанії ТОВ «Санте- Алко» (контрагент позивача який продав позивачу ОСОБА_1 настійку на травах Becherovka 38%, емністю 1 літр, у кількості 1 пляшка) від 30.06.2015 року за № 156/1 наданої на адресу позивача зазначив, що на спірній пляшці дата виготовлення повинна бути 09.2014 року, що підтверджується сертифікатом якості від виробника партії, яка ввозилась на терторію України 01.07.2014 року.

Відтак, лікер настійку на травах Becherovka 38%, емністю 1 літр з маркою акцизного податку, на якій зазначена сума акцизного податку 26,801 грн., сплачена за одиницю маркованої продукції, відповідає сумі визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції 09.2014 року, ставок акцизного податку.

Крім цього суд зазначає, що легальність ввезення, правильність маркування та сплату податку у повному обсязі щодо спірної пляшки підтверджується митними деклараціями та сертифікатами виробника які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що продукція описана в Додатку №1 до Акту перевірки є такою, що маркована марками акцизного податку встановленого зразка та у відповідності до вимог чинного законодавства, на яких зазначена сума сплаченого акцизного податку повністю відповідає сумі акцизного податку, визначеній з урахуванням чинних ставок на дату подання митної декларації, податковим органом невірно застосовано положення Податкового кодексу щодо належного маркування імпортної продукції.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що рішення про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баролді" фінансових санкцій № 23/20-30-21-27/38876793 від 16.12.2014 року винесено ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з порушенням норм чинного законодавства України.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БАРОЛДІ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у м. Києві про скасування рішення - задовольнити частково.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баролді" фінансових санкцій № 23/20-30-21-27/38876793 від 16.12.2014 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баролді", код ЄДРПОУ 37460036, частину сплачених судових витрат, в відповідності до задоволення позовних вимог, у сумі 127 (сто двадцять сім) грн. 89 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 03 липня 2015 року.

Суддя Спірідонов М.О.