УХВАЛА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28
травня 2009 року
м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського
апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
судді:
Баранник
Н.П. (доповідач),
суддів:
при секретарі:
Кожана
М.П., Коршуна А.О., Гулій О.Г.,
за
участю представника: позивача: розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_1,
Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької
області
на постанову господарського суду Запорізької
області від 04.09.2008 р. у справі № 11/458/08-АП (категорія статобліку 2.11.11)
за позовом
ОСОБА_2
до про
Бердянської
об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
01.07.08р. ОСОБА_2 (далі позивач) звернулося до суду з
позовом про скасування рішення Бердянської об'єднаної державної податкової
інспекції Запорізької області від 22.05.2008р.
№0000342200/2.
Постановою господарського суду Запорізької області від
04.09.2008 року у справі № 11/458/08-АП адміністративний
позов задоволено повністю, скасовано
спірне рішення відповідача.
Постанова мотивована, необґрунтованістю та незаконністю
застосування до позивача санкцій, оскільки існування порушень останнім вимог
Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»
відповідачем належним чином не доведено.
Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на те, що постанова
прийнята з невірним застосуванням норм матеріального права, відповідач просить
постанову від 04.09.2008 р. у
даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних
вимог відмовити.
Позивачем на апеляційну скаргу відповідача подано
письмове заперечення.
В запереченні позивача зазначає, що висновки суду першої інстанції
відповідають фактичним обставинам справи, а рішення прийнято на підставі
повного дослідження всіх доказів, з дотриманням норм матеріального та
процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної
скарги повідомлялися належним чином, свого представника для участі в судовому
засіданні відповідач не направив,
про поважність причин неявки представника суд не повідомив.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував
проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційну
скаргу відповідача залишити
без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів вважає можливим справу розглянути без
участі представника відповідача.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали
справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, та заперечень на неї, колегія
суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не
підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що
уповноваженими працівниками податкового органу була проведена виїзна
позапланова перевірка з питань дотримання позивачем вимог валютного
законодавства по контракту №244/2007 від 13.03.2007р. за
період з 13.03.07р. по 12.07.07р., за результатами якої складено акт від 12.12.07 р. №
246/220/33086027.
Перевіркою встановлено, що 03.08.07р. на адресу
податкової інспекції надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про порушення позивачем
термінів розрахунків в іноземній валюті по двом зовнішньоекономічним
контрактам.
В зв'язку з отриманням вказаного листа, 03.10.07р.
позивачу був направлений запит на
підставі ч. 6 п. 5 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову
службу" про надання документів по факту порушення.
Перевіряючими з'ясовано, що у перевіряємому періоді
позивачем укладено два імпортних контракти.
Контракт №244/2007 від 13.03.2007р. з фірмою
"ОСОБА_3
ОСОБА_4", Норбер ОСОБА_3Гез.м.б.Х." Австрія,
вид товару
- обладнання для промислового приготування або
виробництво харчових
продуктів з риби. На виконання зазначеного контракту
позивач здійснив передплату
на загальну суму 167322 EUR, згідно платіжних доручень №131 від
10.04.2007р., на суму 107322 ЕUR та №293 від 17.07.2007р. на суму 60 000 ЕUR.
Валютні кошти перераховано на банківський рахунок нерезидента, зазначений у
договорі.
В порушення ст. 2 Закону України "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортний товар від
нерезидента, згідно вантажної митної декларації типу ІМ -40 № 2557 від 12.07.2007р.
на суму 214564 ЕUR, надійшов з перевищенням законодавчо встановлених термінів
(90 днів).
Станом на 12.07.2007р. у позивача по розрахункам з
фірмою "ОСОБА_3
ОСОБА_4" існувала кредиторська заборгованість в
сумі 47242 ЕUR. Сума нарахованої позивачу пені по вказаному контракту склала 6644,03 грн..
Договір на поставку обладнання №ОБ-013/07 від
11.04.2007р.
ОСОБА_5, м. Санкт-Петербург. Вид товару - спіральна
конвеєрна система для заморозки філе риби. На виконання
зазначеного контракту позивачем було здійснено передплату на загальну суму
86120 ЕUR, згідно платіжних доручень №149 від 17.04.2007р. на суму 54400 ЕUR, №
278 від 09.07.2007р. на суму
31720 ЕUR.
В порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" імпортний товар від нерезидента згідно
вантажної митної декларації типу ІМ - 40 № 3731 від 27.09.2007р. на суму 97000
ЕUR, надійшов з перевищенням законодавчо встановлених термінів.
Станом на 27.09.2007р. у позивача по розрахункам з
ОСОБА_5 існувала кредиторська заборгованість в сумі 10880 ЕUR. Сума нарахованої
позивачу пені по
вказаному договору склала 82911,57 грн..
На підставі акта перевірки відповідачем було прийняте
рішення № 0000342200/2
від 22.05.2008р., яким до позивача, згідно ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті", за виявлені порушення
застосовані санкції на загальну суму 89 555,60 грн..
Оскарження зазначеного рішення відповідача та його
скасування і стало предметом даного адміністративного позову.
Суд, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне
рішення, виходив з того, що
10.07.2007р. вантаж за договором №ОБ-013/07 від 11.04.2007р. був переданий від нерезидента представнику позивача,
був завантажений на українські автомобілі, які з товаром перетнули кордон
України 13.07.2007р., про що свідчить штамп «під митним контролем».
Стосовно контракту №244/2007 від 13.03.2007р., вантаж
перетнув кордон, маючи штамп ПТК 09.07.2007р., і на підставі вантажно-митної
декларації форми ПП був допущений під митний контроль до митниці у м. Бердянськ
того ж дня. При цьому, суд вказав, що перебування під митним контролем товарів
не можливо без їх фактичного ввезення в Україну, а датою імпорту є не дата
оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої
інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, яка діяла на
момент виникнення спірних правовідносин), імпортні операції резидентів, які
здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення
перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або
виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що
імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Згідно абзацу чотирнадцятого ст. 1
Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (в редакції, яка
діяла на момент виникнення спірних правовідносин) імпорт (імпорт товарів) -
купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами
зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності
товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України,
включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями
України, розташованими за її межами.
Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину
товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений
товар, що експортується чи імпортується,
від продавця до покупця (абзац тридцять восьмий ст. 1 вищезазначеного Закону).
Частиною другою ст. 43 Митного
кодексу України передбачено, що у разі ввезення
на митну територію України товарів і транспортних засобів митний
контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Як вже зазначалося, судом було встановлено і це
підтверджується матеріалами справи, що на виконання умов договору №ОБ-013/07
від 11.04.2007р., вантаж був переданий від нерезидента представнику позивача
10.07.2007р., був завантажений на українські
автомобілі, які з товаром перетнули
кордон України 13.07.2007р..
На виконання умов контракту №244/2007 від 13.03.2007р.,
вантаж перетнув кордон, маючи штамп ПМК 09.07.2007р..
Таким чином, на користь позивача була
здійснена поставка в рамках імпортних операцій в розумінні Закону України
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в межах 90
календарних днів з моменту здійснення авансового платежу позивачем на користь
фірм- нерезидентів, а тому висновки відповідача про порушення позивачем вимог
ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" є
безпідставними, що свідчить про неправомірність оспорюваного рішення.
При цьому, колегія суддів визнає, що посилання
відповідача на визначення імпорту, наведеному в Митному кодексі України, є
помилковим з урахуванням того, що в Митному кодексі Україні під терміном
"імпорт" розуміється один із видів митного режиму.
Не приймає колегія суддів за належні доводи і докази
правомірності прийнятого рішення посилання відповідача на неналежне оформлення
вантажно-митних декларацій.
Так, засвідчення митним органом прийняття товарів,
транспортних засобів
та документів на них до митного контролю та митного оформлення
здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та
товаросупровідних документах (ч. 2 ст. 72 Митного кодексу України).
Відповідно до п. 1.8 Інструкції про порядок заповнення
вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби
України від 09 липня 1997 року № 307, моментом перетину кордону при
перевезеннях іншими видами транспорту (у тому числі залізничним та
автомобільним) при імпорті вважається початок або здійснення митного оформлення
в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.
Згідно із положеннями п. 2 Положення про вантажну митну
декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня
1997 року № 574, вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми,
що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні
засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який
вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного
контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів
та інших платежів.
Положеннями п. 8 Положення про вантажну митну
декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня
1997 року № 574, передбачено,
що оформлена вантажна митна декларація, тобто заповнена у звичайному
порядку вантажна митна декларація, яка містить на всіх її аркушах відбиток
особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне
оформлення товарів і транспортних засобів, є підтвердженням надання особі права
на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і
прав та обов'язків зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо
здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.
Таким чином, аналіз вищевикладених положень свідчить, що
моментом імпорту товару визначається момент перетину товаром митного кордону
України, тобто моментом фактичного переміщення товару через митний кордон
України, що підтверджується відтиском штампу "Під митним контролем" з
відповідною датою на товаросупровідному документі. При цьому, визначення
моменту імпорту в залежності від оформлення вантажної митної декларації є
помилковим в даному випадку, оскільки оформлення вантажної митної декларації
відбувається за результатами митного оформлення вже після фактичного переміщення
товару через митний кордон .
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що
судом першої інстанції об'єктивно, повно, та всебічно досліджені усі обставини,
які мають суттєве значення для правильного вирішення даної справи, висновки
суду відповідають фактичним обставинам справи, і судом прийнято законне рішення
з дотриманням норм матеріального і процесуального
права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наявними у
справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови
суду, а тому апеляційну скаргу
відповідача необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ч.3 ст. 160, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.
200,205,206 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної
державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької
області від 04.09.2008р. у справі
№ 11/458/08-АП залишити без
змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту
проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого
адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
В повному обсязі ухвалу виготовлено 08.09.2009 року
Головуючий суддя: Н.П. Баранник
Судді:
А.О. Коршун
М.П. Кожан
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2009 |
Оприлюднено | 16.09.2009 |
Номер документу | 4605288 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Баранник Н.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні