КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Епель О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2015 року Справа: № 810/6655/14
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Жигіля Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» ( далі - позивач ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 22.05.2014 р. № 0001292204.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про задоволення позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» ( далі - ТОВ «Укрпідводтрубопровідбуд» ) є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області ( далі - Ірпінська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області ) як платник податку на додану вартість ( далі - ПДВ ).
Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Укрпідводтрубопровідбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт від 29.04.2014 р. № 440/22-4/33272196.
Згідно з висновками вказаного акту перевірки, позивачем порушено вимоги податкового законодавства, зокрема, п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, 138.2, 138.8 ст. 138, п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.4 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 697688,00 грн. та до заниження ПДВ на суму 1032943,00 грн.
На підставі акту перевірки від 29.04.2014 р. № 440/22-4/33272196 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22.05.2014 р. №0000502204, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 697688,00 грн. - за основним платежем та 174422,00 грн. - за штрафними санкціями, та від 22.05.2014 р. № 0000512204, яким позивачу визначено зобов'язання з ПДВ на суму 1 032 943,00 грн. - за основним платежем та 258 235,75 грн. - за штрафними санкціями.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному досудовому порядку до ГУ Міндоходів у Київській області, а потім до ДФС України.
За результатами розгляду скарги позивача ГУ Міндоходів у Київській області її було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Рішенням ДФС України від 17.10.2014 р. № 5283/6/99-99-10-01-15 скаргу ТОВ «Укрпідводтрубопровідбуд» було задоволено частково: податкове повідомлення-рішення від 22.05.2014 р. № 0000512204 - скасовано повністю, податкове повідомлення-рішення від 22.05.2014 р. № 0000502204 скасовано в частині взаємовідносин з ТОВ «Южбуд-ТД», ТОВ «Группа НЖК», ТОВ «Спец-Техно-Ресурс», ТОВ «К.А.М. Трейд Macтep».
На підставі зазначеного рішення ДФС України відповідачем стосовно позивача в частині його взаємовідносин з ТОВ «Ес.Де.Ер», ТОВ «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект», ТОВ «Акрос-Україна» було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 22.05.2014 р. № 0001292204, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 374 828,00 грн. - за основним платежем та 93707,00 грн. - за штрафними ( фінансовими ) санкціями.
Судова колегія встановила, що відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з ТОВ «Ес.Де.Ер», ТОВ «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект», ТОВ «Акрос-Україна» у період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. не мають реального характеру та не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( далі - Закон № 996-XIV ), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 ( далі - Положення № 88 ).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.
Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до п. 2.4 Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми ), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції ( у натуральному та/або вартісному виразі ), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що для встановлення правомірності обчислення платником податків його податкових зобов'язань з ПДВ і формування податкового кредиту належить з'ясовувати реальність руху активів та коштів у процесі здійснення відповідних господарських операцій і використання придбаних товарів/послуг у його господарській діяльності.
При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися первинною документацією, складеною з дотриманням вимог Закону № 996-XIV та Положення № 88.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що між позивачем і ТОВ «ЕС.ДЕ.ЕР» були укладені договори підряду від 05.10.2012 р. №0510/12П, від 12.09.2012 р., № 1209/12П, від 04.06.2013 р. № 0406/13П щодо виконання будівельно-монтажних робіт та улаштування трубопроводу, реальність господарських операцій за якими, на думку апелянта, підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними, картками рахунку, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, а також наданими до суду апеляційної інстанції платіжними дорученнями.
Крім того, між позивачем і ТОВ «Акрос-Україна» були укладені договори підряду від 21.08.2013 р. № 21018/1ЗП, № 21018/13-П, від 28.08.2013 р. №2828/13СП щодо виконання субпідрядних робіт з улаштування мереж побутової каналізації, прокладення зовнішніх інженерних мереж водопроводу та тепломереж, товарність господарських операцій за якими, на думку апелянта, підтверджується картками рахунку, актами приймання виконаних будівельних робіт, оборотно-сальдовими відомостями, податковими накладними і наданими до суду апеляційної інстанції платіжними дорученнями.
Також між позивачем і ТОВ «Виробничо-будівельне підприємство «Укргазкомплект» було укладено договори підряду від 20.09.2011 р. №2009/1, від 17.10.2013 р. № 17-10/13-1, від 05.08.2013 р. № 0508/2, від 19.06.2013 р. № 3005/1, від 12.02.2013 р. № 218/1, від 30.07.2012 р. № 30/07, від 20.07.2012 р. № 20/07/12 щодо прокладення поза майданчикових мереж водопостачання, газоводу та каналізації, інженерних мереж, договори поставки від 25.09.2012 р. № 2509/4, від 27.08.2013 р. № 2708, від 05.08.2013 р. № 05/08/13-1, від 27.06.2013 р. № 2706/4, договори субпідряду від 25.09.2012 р. № 2509, від 13.08.2013 р. № 1308-13/1, від 09.08.2013 р. № 253/1, від 27.06.2013 р. № 2706/1, від 14.01.2013 р. № 1401, від 05.10.2012 р. № СП-227/1 щодо виконання будівельно-монтажних робіт, прокладення зовнішніх мереж газопроводу. Реальність здійснення господарських операцій за цими договорами, на думку апелянта, підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, картками рахунку, актами приймання виконаних будівельних робіт, обороно-сальдовими відомостями та наданими суду апеляційної інстанції платіжними дорученнями.
Водночас, дослідивши всі зазначені первинні документи по операціям між позивачем і ТОВ «Ес.Де.Ер», ТОВ «Акрос-Україна», ТОВ «ВБП «Укргазкомплект» судова колегія встановила, що в більшості з актів приймання виконаних будівельних робіт та в довідках про вартість робіт не зазначено прізвище, ім'я та по батькові осіб, які затвердили їх своїми підписами / Т.1 а.с. 81-111, Т. 4 а.с. 142-154, 156-165 /, у деяких актах приймання виконаних будівельних робіт та в довідка про вартість відсутній підпис замовника / Т.1 а.с. 194, 210, 220, Т.4 а.с. 173, 178-181 / або дата його підписання ( складання ) / Т.2 а.с. 210, 236, Т.3 а.с. 9, 15, 27, 31, 42, 49, 56 /, у видаткових накладних не вказано імені, прізвища, по батькові та посади особи, яка отримала за ними товарно-матеріальні цінності, а також не зазначено номеру і дати довіреності, на підставі якої ця особа діяла / Т. 3 а.с. 65-232, Т. 5 а.с. 38-199 /, платіжні доручення, які були надані позивачем до суду апеляційної інстанції, взагалі представляють собою роздруківки, що не містять ані печатки банку, ані підписів та відомостей про осіб, що їх склали / Т. 6 2-220 /.
При цьому, апелянту під час розгляду справи в порядку апеляційного провадження надавався час для подачі додаткових доказів у справі та ухвалою суду апеляційної інстанції в нього, між іншим, витребувались банківські виписки по розрахунковим операціям з ТОВ «Ес.Де.Ер», ТОВ «Акрос-Україна», ТОВ «Укргазкомплект», однак, жодних банківських документів суду надано не було, а не завірені банком платіжні доручення /Т.6/ не є належними доказами, у розумінні ст. 70 КАС України, які б підтверджували дійсність розрахунків між сторонами за спірними господарськими операціями.
Викладене переконує колегію суддів у тому, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави вважати господарські операції між позивачем і ТОВ «Ес.Де.Ер», ТОВ «Акрос-Україна», ТОВ «ВБТ «Укргазкомплект» за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. такими, що реально відбулись.
Доводи апелянта про те, що сума заниження податкового зобов'язання позивача з ПДВ, вказана в акті перевірки від 29.04.2014 р. № 440/22-4/33272196, не відповідає сумі, зазначеній в податковому повідомленні-рішенні № 0000512204, колегія суддів вважає такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки, вказане податкове повідомлення-рішення було скасовано ДФС України при розгляді скарги ТОВ «Укрпідводтрубопровідбуд» в позасудовому порядку, до моменту звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом і не підлягає судовому розгляду в межах цієї адміністративної справи, предметом якої є вирішення спору щодо визнання протиправним і скасування зовсім іншого податкового повідомлення-рішення - № 0001292204, що було прийнято відповідачем вже після того, як позивач оскаржив в досудовому порядку до ДФС України податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту-перевірки від 29.04.2014 р. № 440/22-4/33272196 і на підставі рішення ДФС України від 17.10.2014 р. № 5283/6/99-99-10-01-15, яким адміністративна скарга ТОВ «Укрпідводтрубопровідбуд» була частково задоволена і ДФС частково погодилось з доводами товариства щодо неправомірності нарахування йому окремих сум податкових зобов'язань.
Крім того, відповідач, на підставі та на виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2015 року надав суду розрахунок складових оскаржуваного податкового повідомлення-рішення / Т. 6 а.с. 222 /.
Посилання апелянта на те, що перевірка була проведена з порушенням вимог законодавства щодо її тривалості, колегія суддів вважає такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема, самим актом перевірки, в якому зазначено, що її термін було продовжено на 10 робочих днів на підставі наказу від 07.04.2014 р. № 293, що повністю відповідає вимогам ст. 82 ПК України.
Таким чином, дослідивши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вони є не обґрунтованими, безпідставними і не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Натомість, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України, довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та переконав судову колегію у своїй правоті.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності жодних правових підстав для задоволення адміністративного позову та приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у відповідності з вимогами ст. 159 КАС України.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст рішення виготовлено 03.07.2015 р.
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2015 |
Оприлюднено | 07.07.2015 |
Номер документу | 46052887 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Епель О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні