Ухвала

від 24.06.2015 по справі 2а-6163/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року м. Львів № 9104/171558/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Улицького В.З.., ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника апелянта: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Азов Тур» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

10.07.2012 року позивач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Азов Тур» (надалі ОСОБА_5 «Азов Тур») звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 16.03.2012 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2012року позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішень № НОМЕР_1 від 16.03.2012 року.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права

Апелянт, просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2012року скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.

Представник апелянта ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Як видно із матеріалів справи, податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_5 «Азов Тур»з питань господарських взаємовідносин з ОСОБА_5 «Цайпер-Україна» за лютий, березень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 176/23-2/31074140 від 28.02.2012 р. яким встановлено порушення:

- пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 11 867 грн. 00 коп., в тому числі за лютий 7 000 грн. 00 коп., за березень 4 867 грн. 00 коп.

На підставі вказаного акту перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16.03.2012 р., форми «Р» яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі - 11867 грн. та 01 грн. штрафна фінансова санкція.

Підставою для винесення вказаних повідомлень-рішень є висновки податкового органу по результатам проведеної перевірки про фіктивний характер господарських операцій та нікчемність правочинів між позивачем ОСОБА_5 «Азов Тур» та його контрагентом ОСОБА_5 «Цайпер-Україна».

Як видно з матеріалів справи позивач ОСОБА_5 «Азов Тур» зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 26.07.20000 року № 14151200000000803.

З метою провадження власної господарської діяльності позивач ОСОБА_5 «Азов Тур» уклав договір підряду з ОСОБА_5 «Цайпер-Україна» № 11/02-1 на виконання робіт від 14.02.2011 року.

Згідно умов договорів ОСОБА_5 «Цайпер-Україна» ( виконавець) зобов'язався виконати у встановлений строк роботи по встановленню душових кабін та проведення оздоблювальних робіт в бізнес-центрі по вулю ОСОБА_6, буд.16 у м. Львові, що належить ОСОБА_5 «Азов Тур» на праві власності, а позивач ( замовник ) зобов'язувався надати виконавцеві будівельний майданчик ( фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти вказані роботи та оплатити їх. Вартість робіт за вказаним договором складає - 29000 грн. в тому числі ПДВ - 4866,67 грн.

09.03.2011 року ОСОБА_5 «Азов Тур» ( замовник ) та ОСОБА_5 «Цайпер-Україна» (виконавець) укладено договір підряду № 11/03-1згідно якого, виконавець зобов'язується виконати у встановлений договором строк роботи по влаштуванню козирка на металевих кронштейнах та перемощення бруківки в бізнес-центрі по вул. В.Великого, буд. 16 у м. Львові, що належить ОСОБА_5 «Азов Тур» а позивач ( замовник ) зобов'язувався надати виконавцеві будівельний майданчик ( фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти вказані роботи та оплатити їх. Загальна вартість робіт складає 29000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 4866,67 грн.

На підтвердження факту виконаних робіт позивач долучив до матеріалів справи, акти виконаних робіт від 21.03.2011 р., 30.03.2011 р., податкові накладі № 251 від 25.02.2011 р., № 252 від 28.02.2011 р., № 339 від 30.03.2011 р., платіжні доручення № 29 від 25.02.2011 р., № 30 від 28.02.2011 р., № 33 від 28.03.2011 р.,

На момент здійснення спірних господарських операцій та видачі податкових накладних позивач та його контрагент включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявні свідоцтва платника податку на додану вартість які не були анульовані.

В п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого ( нарахованого) у зв'язку з придбання товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними ( або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11. ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом по наданню послуг та використання їх в господарській діяльності та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем сум податку на додану вартість за господарськими операціями до складу податкового кредиту.

Позивач не може нести відповідальність за допущені порушення свого контрагента при укладені ним інших договорів, а також формування своїх податкових зобов'язань.

Чинне податкове законодавство не ставить у залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку ( стану ) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання визначення складу податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Покликання апелянта не нікчемність правочинів колегія суддів не бере до уваги оскільки, вказані правочини судом визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, відсутні докази які свідчать про те, що наведені в податкових накладних відомості не відповідають дійсності та свідчать про фіктивність господарської операції.

ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним розгляду у судовому порядку не підлягають, оскільки визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У Постанові Пленуму від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Верховний Суд України розтлумачив, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України ) (п. 7 Постанови).

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що представлені позивачем первинні документи підтверджують реальність (товарність) здійснення господарських операцій, дотримання умов формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з контрагентом та спростовують висновки податкового органу про протиправність віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з контрагентом в період охоплений перевіркою.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.09.2012року у справі за № 2а-6163/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: В.З. Улицький

ОСОБА_1