Ухвала

від 01.07.2015 по справі 803/1652/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року Справа № 876/8730/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Ніколіна В.В., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємства "Зевс-Гарант" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014р. по справі за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Зевс-Гарант" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И Л А:

14.08.2014р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 8288,89 грн. та пені у сумі 401,72 грн., а всього 8690,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно поданого відповідачем

Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік останнім не було виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (з урахуванням положень п.3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 року) складає 0 осіб, хоча норматив для працевлаштування відповідачем інвалідів становить 1 особа. У зв'язку з цим до відповідача було застосовано адміністративно-господарську санкцію, яку він у визначений строк в добровільному порядку не сплатив, що стало підставою для нарахування пені.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014р. позов задоволено.

ПП «Зевс-Гарант» оскаржило дану постанову з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідачем були виконані покладені на роботодавців Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» обов'язки, спрямовані на працевлаштування інвалідів, а тому у позивача відсутні підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників апелянта, які підтримали апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно поданого приватним підприємством "Зевс-Гарант" Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік форми №10-ПІ середньооблікова чисельність працюючих за 2013 рік у відповідача фактично складала 9 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 1 особу.

Відповідач не надав суду першої та апеляційної інстанції доказів того, що протягом 2013 року він здійснив належне інформування центру зайнятості про вакантне у нього робоче місце для інваліда, оскільки працевлаштований інвалід працював лише 5 місяців.

Роботодавець, створивши робоче місце для інваліда, та за відсутності на цьому робочому місці працевлаштованої особи, повинен подати до центру зайнятості відповідну інформацію.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не вжив всіх необхідних заходів для недопущення порушень вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" під час здійсненні господарської діяльності, оскільки, створивши робоче місце для інвалідів, підприємство протягом року своєчасно не поінформувало центр зайнятості про наявне вакантне місце для працевлаштування інвалідів.

Оскільки ПП "Зевс-Гарант" у 2013 році не виконало вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в частині вжиття своєчасних заходів, спрямованих на працевлаштування інвалідів, тому нараховані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів в сумі 2288,89 грн. та пеня в сумі 401,72 грн., а всього 8690,61 грн. підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Зевс-Гарант"- залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014р.по справі №803/1652/14- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: В.В.Ніколін

ОСОБА_1

Повний текст виготовлено 03.07.15р.