Ухвала

від 24.06.2015 по справі 814/943/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/943/15

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю торгівельного дому "Миколаївські ресурси" на постанову Миколаївського окружний адміністративний суду від 20 квітня 2015р. по справі за адміністративним позовом ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю торгівельного дому "Миколаївські ресурси" про стягнення податкового боргу в сумі 227586,62грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015р. ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ) звернулась в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю торгівельного дому "Миколаївські ресурси" (далі Товариство) про стягнення податкового боргу в сумі 227586,62грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Товариством не сплачено податковий борг, визначений у поданій ним декларації з орендної плати за 2014 р., а також нарахований ДПІ за наслідками перевірки в податкових повідомленнях-рішеннях від 19.12.2014р. №0023731502 і №0023741502. Таким чином, заборгованість відповідача склала 227586,62грн.

Позивачем сформовано податкову вимогу від 20.03.2014р. №111-25 на суму 57288,68грн., яка надіслана відповідачу, але ним не оскаржена.

Постановою Миколаївського окружний адміністративний суду від 20 квітня 2015р. позов задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю торгівельного дому "Миколаївські ресурси" податковий борг у сумі 227586,62грн. до Державного бюджету України.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового зобов'язання є узгодженою та станом на день розгляду справи заборгованість залишилась несплаченою.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариством подано позивачу податкову декларацію з орендної плати за 2014р., яка разом з нарахованою пенею склала 168422,56грн. (а.с.6-10).

Окрім цього, за наслідками перевірки платника податків ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.12.2014р. №0023731502 на суму 56299,98грн. і №0023741502 на суму 2864,08грн. (а.с.18,19). В результаті чого, заборгованість відповідача склала 227586,62грн.

ДПІ сформовано податкову вимогу від 20.03.2014р. №111-25 на суму 57288,68грн. Оскільки Товариством не погашено податковий борг, 10.04.2014р. позивачем направлено відповідачу корінець повідомлення з запрошенням платника податків до ДПІ для надання переліку майна, яке буде описано в податкову заставу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.12 оборот).

Вирішуючи правомірність стягнення з Товариства податкового боргу, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ст.14 п.14.1 п.п.14.1.175 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з ст.20 п.п.20.1.34 ПК України, податкові органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ вважаючи, що Товариство має податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями сформувала податкову вимогу від 20.03.2014р. №111-25 на суму 57288,68грн.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що Товариством не отримана податкова вимога не позбавляє такого платника податків сплачувати податковий борг, який рахується в картках особових рахунків.

Враховуючи, що сума податкового зобов'язання , що є предметом судового розгляду є узгодженою, в розумінні Податкового кодексу України та станом на день розгляду справи заборгованість залишилася не сплаченою, вона підлягає стягненню. Протилежного відповідач ні в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не довів.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог податкової інспекції.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю торгівельного дому "Миколаївські ресурси"- залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружний адміністративний суду від 20 квітня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

ОСОБА_1