Ухвала

від 12.01.2011 по справі 2-а-4522/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Островського, 14, м. Вінниця, 21050, тел. 55-15-10, факс 55-15-15,

Справа № 2-а-4522/10/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2011 р. м. Вінниця

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді: Аліменка Володимира Олександровича

суддів: Мельник-Томенко Жанни Миколаївни, Залімського Ігоря Геннадійовича

при секретарі: Гонти Інни Олександрівни

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.11.10 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС 48" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними дій , -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю В«МС 48В» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено, а саме: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року товариства з обмеженою відповідальністю В«МС 48В» .

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Вінниці подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначено, що апелянт не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що задовольняючи позовну вимогу судом не взято до уваги те, що письмовим повідомленням адресованим платнику ПДВ -позивача у справі повідомлено про можливість доопрацювати документи та подати нову податкову декларацію, оформлену належним чином. Поряд з наведеним, апелянт вказує на відсутність підпису відповідальної особи -головного бухгалтера на податковій декларації.

04.01.2011 року на адресу суду також надійшли письмові заперечення ТОВ "МС 48" на вищевказану апеляційну скаргу, відповідно до яких товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення першої інстанції - без змін, мотивуючи це тим, що приймання податкової звітності є обов'язком контролюючого органу, а відтак податковий орган зобов'язаний прийняти дану податкову звітність.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, проте надали відповідні клопотання про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи серії А00 №146053, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій №448 від 16.03.2006 року, Статуту ТОВ В«МС 48В» затвердженого Загальними Зборами учасників, зареєстрованого 10.03.2006 року за № 11741020000003410 - ТОВ "MC 48" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 10.03.2006 року за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, форма власності: приватна.

Позивач, як платник податків, зборів та обов'язкових платежів, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці, що вбачається з довідки про взяття на облік платника податків №175 від 15.03.2006 року.

20.06.2010 року товариством подано до ДПІ у м. Вінниці податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року.

23.06.2010 року ДПІ у м. Вінниці позивачу направлено лист про невизнання поданої декларації з податку на додану вартість як податкової звітності. Дане рішення мотивоване податковим органом: порушенням позивачем вимог наказу ДПА № 827 від 31.12.2008 року та затвердженими ним Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України. Як зазначено в листі, порушення виявилось в тому, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Не погоджуючись з висновками податкового органу, ТОВ В«МС 48В» звернулось з позовом до суду.

Вінницький окружний адміністративний суд в своєму рішенні дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відображена у податковій декларації адреса збігається із зазначеним в установчих документах місцезнаходженням ТОВ В«МС 48В» , а відтак у відповідача відсутні законні підстави не визнати подану позивачем податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року через незнаходження товариства за юридичною адресою. Адже, ані положення Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» , ані Порядок заповнення та подання податкової декларації по ПДВ в редакції, затвердженої наказом ДПА України № 213 від 15.06.2005 року, не містять такої підстави для невизнання податкової звітності як відсутність платника податку за юридичною адресою. При цьому, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність позивача за адресою, зазначеною в його установчих документах.

Колегія суддів апеляційної інстанції повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ»контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

В підпункті 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ»зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Відповідно до пункту 4.8 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року (далі - Методичні рекомендації), за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер, що проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього.

Відповідно до пункту 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30 травня 1997 року, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

А згідно пункту 4.5 Методичних рекомендацій, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація… У таких випадках працівники структурного підрозділу органу ДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» .

Структурним підрозділом органу ДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання органом ДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

Як свідчать матеріали справи, податкова декларація позивача була прийнята податковим органом 21.06.2010 року. Вказаний і у листі ДПІ у м. Вінниці недолік декларації не відображений в ній шляхом проставлення штампу про отримання та попередження про можливість невизнання, тобто відповідачем не використано можливість зобов'язання позивача подати нову декларацію з виправленими недоліками.

Відповідно до пункту 4.5. Методичних рекомендацій, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

Тому відсутність підприємства за юридичною адресою не є підставою для невизнання податкової звітності. Водночас, відповідачем не наведено нормативно-правових обґрунтувань на підтвердження того, яким чином відсутність платника податків за юридичною адресою, у разі встановлення такого факту, може вплинути на обсяг прав такого платника в частині подання податкових декларацій. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність позивача за адресою, зазначеною в його установчих документах.

Таким чином, колегія суддів не може погодитися з висновками податкового органу про незнаходження підприємства -ТОВ В«МС 48В» за юридичною адресою, оскільки і у декларації з ПДВ за травень 2010 року, і у всіх установчих документах товариства зазначена адреса: вул. 600-річчя, буд. 17, м. Вінниця.

Стосовно ж доводів апелянта, щодо відсутності підпису відповідальної посадової особи -головного бухгалтера на податкових деклараціях з огляду на реєстраційні заяви платників податків на додану вартість з яких вбачається про наявність головного бухгалтера на підприємстві, слід зазначити що вони не стосуються предмету доказування, а відтак не беруться до уваги. Оскільки при невизнанні податковим органом як податкової декларації звітності за травень 2010 року ТОВ В«МС 48В» про факт підписання податкової декларації не йшлося взагалі, адже єдиною підставою невизнання як податкової звітності -декларації з ПДВ за травень 2010 року, слугувало те, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.11.2010р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12.01.11р.

Головуючий Аліменко Володимир Олександрович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

ОСОБА_2