Ухвала

від 16.02.2011 по справі 2-а-5433/10/2270

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-5433/10/2270

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Аліменка В. О.

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Залімського І.Г.

при секретарі: Гонті Інні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача (апелянт) - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська агрохімічна компанія" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

До Хмельницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Подільська агрохімічна компанія» з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Подільська агрохімічна компанія» задоволено повністю, а саме, визнано незаконними та скасовано податкові - повідомлення рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому №0007631502/0/9839 від 16.12.2009р., №0007631502/1/1 від 11.01.2010р., №0007631502/2/2527 від 12.03.2010р., №0007631502/3/3859 від 20.05.2010р.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Подільська агрохімічна компанія» в задоволенні позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що постанову суду першої інстанції, якою визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнято з порушенням норм матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.11.2010р. та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

04.02.2011 року на адресу суду надійшли письмові заперечення ТОВ «Подільська агрохімічна компанія» на вищевказану апеляційну скаргу, відповідно до яких позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення першої інстанції -без змін, мотивуючи це тим, що постанова суду першої інстанції прийнята судом законно та є обгрунтованою, прийнятою у відповідності з нормами матеріального та процесуального права та забезпечує правовий захист позивача від протиправних дій відповідача.

Представник відповідача - апелянт в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив з підстав викладених в запереченнях від 02.02.2011р. та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків П П «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» (код ЄДРПОУ 36191542) за період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року.

За результатами перевірки був складений акт про результати виїзної позапланової перевірки від 01 грудня 2009 року № 11896/15 - 2/32875071, в якому зазначено, що позивачем в порушення вимог п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 - ВР занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2009 року на суму 165995 грн., та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2009 року на суму 165995 грн.

Згідно акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0007631502/0/9839 від 16 грудня 2009 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Подільська агрохімічна компанія» м. Хмельницький визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 248993 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 165995 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 82998 грн., всі послідуючі податкові повідомлення - рішення були прийняті відповідачем внаслідок адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення - рішення № 0007631502/0/9839 від 16 грудня 2009 року, а саме: № 0007631502/1/1 від 11 січня 2010 року, № 0007631502/2/2527 від 12 березня 2010 року, № 0007631502/3/3859 від 20 травня 2010 року, якими товариству з обмеженою відповідальністю «Подільська агрохімічна компанія» м. Хмельницький визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 248993 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 165995 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 82998 грн.

Тому позивачем порушено вимоги п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2009 року на суму 165995 грн., та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2009 року на суму 165995 грн. Даний висновок відповідача ґрунтується на тому, що операції з поставки товарно - матеріальних цінностей зазначені у видатковій накладній № РН - 545 від 22.07.2009 року від ПП «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» до позивача згідно документу, який містить назву договір купівлі - продажу від 22.07.2009 року та відповідно оприбуткування і приймання - передача таких товарно - матеріальних цінностей не проводилась.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та з огляду на такі вимоги матеріального права, суд першої інстанції пришов до вірного висновку про підставність позовних вимог.

Згідно ст. 215 ЦК України відповідач дійшов висновку про нікчемність договору купівлі - продажу від 22.07.2009 року, укладеному позивачем із ПП «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» м. Херсон.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Подільська агрохімічна компанія» займається торгівлею мінеральними добривами і отримує їх насипом, що підтверджує необхідність закупівлі відповідної тари для фасування добрив для послідуючого їх продажу, що підтверджується наданням відповідних документів.

12.01.2009 року позивач уклав договір із TOB «Українська ОСОБА_5» яким зобов'язувався провести фасування замовнику мінеральних добрив в кількості 15000 тонн.

22.07.2009. укладено договір купівлі - продажу біг-бегів та мішків із ПП «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» м. Херсон на загальну суму 995972 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 165995 грн.

Внаслідок укладання договору купівлі - продажу від 22 липня 2009 року б/н із ПП «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» м. Херсон позивач став власником біг - бегів та мішків на загальну суму 995972 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 165995 грн.

Так як П П «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» м. Херсон на дату укладання договору купівлі

- продажу був платником податку на додану вартість і здійснив операцію по купівлі -продажу товару із позивачем, П П «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» м. Херсон надав позивачу податкову накладну № 940 від 22.07.2009 року на загальну суму 995972 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 165995 грн.

Згідно із п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язанню звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок визначення суми податкового кредиту по податку на додану вартості, встановлений пунктом 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч. 2 підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на додану вартість на податковий кредит вважається в тому числі і дата отримання податкової накладної, де засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредит.

Судом правильно встановлено, що позивач законно відніс до свого податкового кредиту по податку на додану вартість у липні 2009 року податковий кредит в сумі 165995 грн., на підставі податкової накладної № 940 від 22.07.2009 року на загальну суму 995972 грн., в тому числі податок на додану вартіс на суму 165995 грн., наданої позивачу П П «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» м. Херсон.

Відповідний договір відповідального зберігання був укладений між позивачем та П П «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» м. Херсон 22 липня 2009 року, що підтверджується об'єктивне копією самого договору та копією акту приймання - передачі товару на відповідальне зберігання від 24 липня 2009 року.

Як встановлено судом першої інстанції, що укладання такого договору відповідального зберігання свідчить про те, що П П «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» м. Херсон визнав право власності на проданий товар :за позивачем.

Судом встановлено, що листом № 376 від 10 серпня 2009 року позивач повідомив П П «ОСОБА_4 Торг ФП -ШОД» м. Херсон, що не має можливості виконати умови договору купівлі - продажу від 22 липня 2009 року б/н, зокрема в частині п. 4 договору, тобто що стосується ціни та умови оплати одержаного товару. Згідно договору купівлі - продажу від 22 липня 2009 року б/н, згідно видаткової накладної (повернення) № ВП - 0000011 від 20 серпня 2009 року позивач повернув повністю П П «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» м. Херсон куплений у останнього товар, а саме мішки і біг - беги на загальну суму 995972 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 165995 грн.

Згідно пункту 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь - яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками

податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає

отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого

податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату

проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням

таких товарів (послуг).

Таким чином, товар за видатковою накладною (повернення) № ВП - 0000011 від 20 серпня 2009 року позивачем був повністю повернений продавцю (постачальнику) -П П «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» м. Херсон, останнім було надіслано позивачу розрахунок № 41/940 коригування кількісних і вартісних показників по податковій накладній від 22.07.2009 року № 940.

На підставі розрахунку № 41/940 від 20.08.2009 року коригування кількісних і вартісних показників по податковій накладній від 22.07.2009 року № 940 позивач зменшив свій податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 165995 грн., і відповідно подав у вересні 2009 року податкову декларацію по податку на додану вартість з відповідним коригуванням податкового кредиту (рядок 16 декларації; п. З розділу 2 додатку №1 до декларації), за серпень 2009 року.

Відповідно до ст. 263 ГК України господарсько - торгівельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо - технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання певних послуг. Правове регулювання договорів купівлі - продажу здійснюється главою 54 ЦК України. Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до глави 54 ЦК України основним документом який регулює відносини сторін при купівлі - продажу є домовленість сторін виражена у любій формі, у тому числі і письмовій, що також підтверджується і ст. 627 ЦК України про свободу договору.

Так суд встановив, що дії позивача, який отримав у продавця - П П «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» м. Херсон куплений товар і залишив його на відповідальне зберігання за договором, який був зовсім не обов'язковий відповідно до ст. 667 ЦК України.

Акт прийому - передачі товару, який на думку податкового органу не відповідав вимогам п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку не може бути достатньою підставою для висновку щодо нікчемності договору купівлі - продажу товару.

В судовому засіданні першої інстанції підтверджено, актом перевірки від 18.09.2009 року, проведеної ОСОБА_6 встановлено відсутність фінансово - господарської діяльності П П «ОСОБА_4 ФГІ ШОД» м. Херсон та даних системи автоматизованого співставлення податкові зобов'язань, згідно яких єдиним постачальником П П «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» є П П «Берта 2009» та згідно акту перевірки від 15.09.2009 року їхні правочини визнані недійсними.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що єдиним документом який дає право позивачу на податковий кредит по податку на додану вартість є належним чином оформлена податкова накладна, яку позивач отримав і скористався своїм правом на податковий кредит. Із матеріалів справи слідує, що до матеріалів справи долучено копію податкової декларації з податку на додану вартість П П «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» за липень 2009 року, з якої вбачається що продавцем включено до своїх податкових зобов'язань 165995 грн., податку на додану вартість, які в свою чергу були віднесені позивачем до податкового кредиту. Недобросовісна поведінка продавця чи його контрагента у сфері податкових відносин не впливає на право позивача по формуванню свого податкового кредиту.

Договір купівлі - продажу від 22.07.2009 року відповідач вважає нікчемним про що зроблено відповідний висновок в акті перевірки. Разом з тим, суд першої інстанції вважає, що підстав вважати такий договір нікчемним немає. Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав свобод людини і громадянина знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Із змісту ст. 228 ЦК України, суд приходить до висновку, що цивільні правочини, які порушують публічний порядок є нікчемними відповідно до ст. 228 ЦК України, що дає право суду застосувати до сторін правові наслідки, передбачені ст. 216 ЦК України.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був довести відповідними доказами намір позивача при укладені зазначеного договору на незаконне заволодіння майна держави, у цьому випадку несплаченими до державного бюджету податками.

В підтвердження права позивача згідно договору купівлі - продажу від 22.07.2009 року б/н, укладеному між позивачем та П П «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» за липень 2009 року, права на податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 165995 грн., є належним чином оформлена податкова накладна № 940 від 22.07.2009 року на загальну суму 995972 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 165995 грн., наданої позивачу П П «ОСОБА_4 Торг ФП - ШОД» м. Херсон. Виконання зазначеного договору підтверджуються видатковою накладною № РН -545 від 22 липня 2009 року.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи не може вважатись установленою.

Аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що намір сторін у всіх досліджених договорах, щодо вчинення господарських зобов'язань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов, тому позов необхідно вважати обгрунтованим та повністю доведеним у судовому засіданні дослідженими доказами і його необхідно задоволити та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача про нарахування податкового зобов'язання позивачу.

Як встановлено судом першої інстанції, зменшення відповідачем податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 165995 грн., яке на дату проведення перевірки було вже зменшено і донарахування податкових зобов'язань у вказаній сумі що призвело до подвійного оподаткування позивача по одній господарській операції.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом безпідставно та протиправно зроблено висновок про заниження позивачем позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2009р. за перевіряємий період.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Хмельницькому не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 03 листопада 2010 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому -залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 3 листопада 2010 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 лютого 2011 року .

Головуючий Аліменко В. О.

Судді Мельник-Томенко Ж.М.

ОСОБА_7