Ухвала
від 18.06.2015 по справі 2а-15639/11/2070
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року м. Київ К/9991/57262/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ділові ініціативи»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року

у справі № 2а-15639/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ділові ініціативи»

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ділові ініціативи» (далі - ТОВ «Компанія «Ділові ініціативи»; позивач) звернулось до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС; відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001672330 від 10 серпня 2011 року та № 0001662330 від 10 серпня 2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ТОВ «Компанія «Ділові ініціативи», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Компанія «Ділові ініціативи» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт № 1450/23-304/34953046 від 27 липня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001662330 від 10 серпня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 100 657,50 грн. (80 526,00 грн. - основний платіж, 20 131,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції); № 0001672330 від 10 серпня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 200 025,75 грн. (163 691,00 грн. - основний платіж, 36 334,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За наслідками адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення № 0001672330 від 10 серпня 2011 року скасовано в частині збільшення ТОВ «Компанія «Ділові ініціативи» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18 357,00 грн., а в решті оспорювані акти індивідуальної дії залишено без змін.

Перевіркою встановлено порушення товариством частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР), підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР), пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на неправомірне формування даних податкового обліку при придбанні бухгалтерських послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Агроремпоставка», юридичних послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Асавир», а також нафтопродуктів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія 2010», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Рівер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-МД» за нікчемними правочинами.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Подібні умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість встановлюються і пунктами 198.3, 198.6 статті 198 ПК України.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В свою чергу, умовою достовірності доказів щодо бухгалтерських та юридичних послуг, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльністю позивача є, перш за все, конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг.

Як з'ясовано судами, на обґрунтування правомірності включення вартості придбаних у ТОВ «Тех-Агроремпоставка» та ТОВ «Техно-Асавир» послуг до складу валових витрат, а також сум податку на додану вартість, сплачених в їх ціні, до складу податкового кредиту позивач посилався на наявність у нього відповідних актів виконаних робіт (наданих послуг) та податкових накладних.

Разом з тим, судовими інстанціями встановлено, що долучені товариством до матеріалів справи акти виконаних робіт (наданих послуг) не деталізовані, містять узагальнену інформацію щодо змісту спірних послуг, а будь-яких інших документів, які б підтверджували зв'язок наданих ТОВ «Тех-Агроремпоставка» та ТОВ «Техно-Асавир» бухгалтерських та юридичних послуг з власною господарською діяльністю, зокрема, у вигляді висновків, звітів, конкретних рекомендацій ТОВ «Компанія «Ділові ініціативи» не подано.

При наданні оцінки правомірності формування товариством даних податкового обліку за господарськими операціями з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Енергія 2010», ТОВ «Оіл Рівер», ТОВ «Нафта-МД» суди першої та апеляційної інстанцій цілком об'єктивно врахували ненадання позивачем документів на підтвердження транспортування нафтопродуктів, їх зберігання у процесі виконання спірних поставок, прийняття товару за кількістю та якістю відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155.

Наведені обставини в сукупності з іншими доказами, в тому числі щодо відсутності у контрагентів ТОВ «Компанія «Ділові ініціативи» технічних та технологічних можливостей виконати розглядувані поставки, свідчать про обґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій про безпідставність формування товариством даних податкового обліку за проведеними з ТОВ «Енергія 2010», ТОВ «Оіл Рівер» та ТОВ «Нафта-МД» операціями.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ділові ініціативи» відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення18.06.2015
Оприлюднено06.07.2015
Номер документу46058739
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-15639/11/2070

Ухвала від 18.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Рибченко А.О.

Ухвала від 15.06.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Рибченко А.О.

Ухвала від 22.08.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Кононенко З.О.

Ухвала від 06.06.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Кононенко З.О.

Ухвала від 24.05.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Кононенко З.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні