Рішення

від 09.06.2010 по справі 07/76-42

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2010 р. Справа № 07/76-42 за позовом Колективного підприємства «Промбуд - 6», м.Луцьк

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

про стягнення 14888грн.12коп.

Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №243 від 04.12.08р.

від відповідача: н/з

Суть спору: Позивач - Колективне підприємство «Промбуд - 6» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_1 14888грн.12коп., з них 12376,11грн. заборгованості по орендній платі згідно договору оренди нежитлового приміщення №36/06 від 22.03.2006р., 2042,06грн. інфляційних нарахувань та 469,95грн. - 3 % річних відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідач не з'явився в судове засідання, відзиву на позовну заяву згідно ст.59 ГПК України не подав, суму позову не оспорив.

Ухвали суду тричі направлялися відповідачу за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві та у довідці (витягу) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АД №297353 (м. Луцьк, вул. Кл.Савури, 46Б) та повернулися на адресу суду з відміткою пошти: «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про вчинення процесуальних дій.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд встановив наступне:

22.03.2006р. між Колективним підприємством «Промбуд - 6» (Орендодавець) та відповідачем - Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладений договір оренди нежитлових приміщень №36/06, згідно якого Орендодавець здає, а Орендар приймає в оренду для здійснення підприємницької господарської діяльності приміщення, загальною площею 16,8кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Ковельська, 3.

Відповідно до договору, Орендар взяв в оренду приміщення, загальною площею 16,8кв.м., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Ковельська, 3. та зобов'язувався сплачувати орендну плату.

Згідно розділу 3 Договору, орендна плата на день підписання визначена в сумі 480,08 + інфляційні нарахування за місяць і включає в себе частину загальних витрат Колективного підприємства «Промбуд - 6» по експлуатації та технічному ремонту нежитлового фонду. Орендна плата вноситься у грошовій формі щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця.

Відповідно до п.2.1. Договору оренди, термін дії договору оренди встановлюється з 31.03.2006р. по 31.12.2008р. Для продовження терміну дії даного договору, згідно п.2.2., 2.3. Орендар мав подати заяву Орендодавцю. Проте такої заяви не надходило, а тому 31.12.2008р. даний договір припинив свою дію.

Водночас, свої зобов'язання відповідач виконав лише частково, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість по орендній платі, яка складає 12376,11грн., підтверджена матеріалами справи та не погашена на день розгляду спору по суті.

Для досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №22 від 22.02.2010р., у якому просив на протязі 7 днів погасити заборгованість. Проте відповіді на претензію не отримали.

В силу ч.1,7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На день розгляду спору заборгованість відповідача не погашена, не оспорена та підлягає до стягнення.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 2042,06грн. інфляційних нарахувань, 469,95грн. - 3% річних.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст.193 ГК України, ст.530 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 ( м.Луцьк, вул. Кл.Савури, 46Б, код НОМЕР_1) на користь Колективного підприємства «Промбуд - 6» (м.Луцьк, вул.Ковельська, 3, код ЄДРПОУ 05460628, р/р. 260013005579 в КБ «Західінкомбанк» м.Луцьк, МФО 303484) 14888грн.12коп. ( в тому числі 12376,11грн. основного боргу, 2042,06грн. інфляційних нарахувань, 469,95грн. - 3% річних), а також 149грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Сур'як О. Г.