Рішення

від 05.07.2010 по справі 07/95-38.1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2010 р. Справа № 07/95-38.1 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» в особі Волинської філії ДК «Газ України», м.Луцьк

до Підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

про стягнення 7324,31грн.

Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача : ОСОБА_2, довіреність №10/10 від 12.01.2010р.

від відповідача : ОСОБА_1 - підприємець

Суть спору: Позивач - ДК «Газ України» в особі Волинської філії звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Підприємця ОСОБА_1 7324,31грн., з них: 5687,19грн. заборгованості за поставлений природний газ згідно договору на постачання природного газу від 29.09.2008р. № 4-35-8 та додаткових угод до нього, 579,64грн. пені згідно п.7.2 договору, 864,78грн. інфляційних нарахувань та 192,70грн. 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, повідомивши, що ним погашена основна заборгованість в сумі 4837,20грн. Просив суд відмовити в стягнені пені, застосувавши позовну давність.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне:

29.09.2008р. між Дочірньою компанією «Газ України» (Постачальник) та відповідачем - Підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладений договір поставки природного газу №4-35-8, згідно якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю а Покупець в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити природний газ.

На виконання умов договору Дочірня компанія «Газ України» в особі Волинської філії ДК «Газ України» передала у власність відповідачу природний газ у кількості 2259м.куб. на загальну суму 5981,19грн.

Відповідно до п.6.1. оплата за природний газ здійснюється Покупцем грошовими коштами, шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу(за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково.

Судом встановлено, що на момент пред'явлення позову сума основної заборгованості складала не 5687,19грн. а 4837,20грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків станом на 04.07.2010р. та не заперечується представниками сторін в судовому засіданні.

А тому, в стягненні 849,99грн. основної заборгованості слід відмовити в зв'язку з безпідставністю заявленої вимоги щодо стягнення даної суми.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи те, що відповідачем після подачі позову сума основного боргу сплачена повністю, провадження у справі частині стягнення 4837,20грн. слід припинити на підставі п.11 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору .

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов договору Покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 10.02.2009р. по 19.04.2010р.

Відповідач просить суд відмовити у стягненні пені, застосувавши позовну давність.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом встановлено, що річний термін щодо стягнення пені сплинув 10.05.2010р., а позовна заява подана до суду 19.05.2010р.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З врахуванням зазначеного суд відмовляє в позові в частині стягнення пені в зв'язку із пропуском позовної давності.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 162,38грн. інфляційних нарахувань та 715,59грн. 3% річних.

Відповідно до ст.49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст.193 ГК України, ст.ст.ст. 625, 258, 267 ЦК України ст.49, п.11 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 ( м.Луцьк, вул. Стрілецька,53/33, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Дочірньої компанії «Газ України» в особі Волинської філії ДК «Газ України» (м.Луцьк, вул.Ковельська, 1, код ЄДРПОУ 23253092, р/р. 260053013943 у Волинській філії обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», м.Луцьк, МФО 303398) 877грн. 97коп., з них: 715,59грн. інфляційних та 162,38грн. 3% річних, а також 79грн.59коп. витрат по сплаті державного мита та 184грн.16коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 4837грн.20коп. основного боргу припинити.

4. В стягненні 1609грн. 14коп. відмовити.

Суддя Сур'як О. Г.