Рішення

від 03.07.2015 по справі 903/622/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 червня 2015 р. Справа № 903/622/15

за позовом Приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Колос"

про стягнення 5 378,10 грн.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Давидюк В.Г., довір. вих. № 63 від 03.04.2014р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: Приватне виробничо-торгове підприємство "Світязь"(далі - підприємство "Світязь") просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Колос"(далі - ВКФ"Колос") 5 378,10 грн., в тому числі: 3 134,68 грн. заборгованості за поставлений товар в листопаді 2014р. та 72 грн. за неповернуту тару згідно договору поставки №36 від 19.02.2013р., 604,08грн. пені та 1 567,34 грн. - штрафу, нарахованих за період прострочення оплати товару.

За вказаним позовом ухвалою господарського суду Волинської області від 08.06.2015р. розгляд справи призначено на 30.06.2015р. на 12:00 год., якою зобов'язано сторони подати суду: позивача - оригінали документів, доданих до позовної заяви в копіях, а відповідача - відзив, докази в обгрунтування.

Позивач на виконання ухвали суду подав оригінали документів, які були оглянуті в судовому засіданні.

Відповідач відзиву на позов не надав, а 17.06.2015р. наручно через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що 30.06.2015р. терміново буде змушений виїхати у відрядження до м. Києва.

Представник позивача заперечує проти відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що дане клопотання відповідача є необґрунтованим.

Відхиляючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з наведених ним підстав, суд зазначає наступне.

Стаття 77 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для відкладення розгляду справи.

Зокрема, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, суд зазначає, що ГПК України не визначено коло осіб, які можуть представляти сторони господарського процесу, а тому таким представником може бути не лише керівник, але і його заступник, бухгалтер, юрист (за довіреністю), тощо.

Статтею 75 ГПК України передбачено право суду на розгляд справи за поданими позивачем матеріалами, якщо відповідач не надає суду відзив та витребувані докази.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

19.02.2013р. між підприємством "Світязь" (продавець по Договору) та ВКФ"Колос" (покупець по Договору) було укладено договір поставки №36 (далі - Договір).

На виконання умов Договору позивач 10.11.2014р. поставив відповідачу товар на суму 3 134,68 грн. в зворотній тарі вартістю 3 800 грн., що підтверджується видатковою накладною №Б0000028461 від 10.11.2014р., оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні. Факт отримання товару підтверджується підписом представника відповідача, який скріплений печаткою ВКФ "Колос".

Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що розрахунки за отриману продукцію здійснюються протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару.

Однак, як зазначає позивач, відповідач не здійснив оплату товару у встановлений договором строк та на день судового засідання заборгованість становить 3 134,68 грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків станом 31.12.2014р.(а.с.17, а.с.23).

Крім того, із врахуванням повернутої зворотньої тари на суму 6 800 грн., що підтверджуються накладними на повернення №18165 від 02.12.2014р. на суму 4 000 грн. та №1264 від 05.02.2015р. на суму 2800 грн., залишилась неповернутою тара на суму 60 грн., а з врахуванням ПДВ - на суму 72 грн.

В пункті 2.10 договору сторони зазначили, що вся зворотна тара повинна бути повернена покупцем продавцю в термін не більше 14 днів з дня отримання продукції, а п.3.10 визначили, що в разі неповернення покупцем зворотної тари на протязі 14 днів, продавець має право вимагати покупця сплатити на користь продавця заставну вартість тари та податок на додану вартість.

Оскільки відповідач не надав суду доказів про сплату боргу, його суму не оспорив, вимогу позивача про стягнення заборгованості в сумі 3 134,68 грн. та 72 грн. вартості тари суд задовольняє як обґрунтовану.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення, а за прострочку оплати понад 30 календарних днів (п.5.3 - Договору) сплачує штраф в розмірі 50% від суми боргу.

Згідно розрахунку позивача ним нараховано пеню із врахуванням подвійної облікової ставки НБУ в сумі 604,08 грн. за період прострочення з 17.11.2014р. по 16.05.2015р., що відповідає положенню ч.6 ст.232 ГК України, а також 50% штрафу від суми неоплаченого товару - 3 134,68 грн., що становить 1 567,34грн., що також відповідає умовам Договору.

Враховуючи вищевикладене, стягненню підлягає 5 378,10 грн., в тому числі: 3 134,68 грн. заборгованості за поставлений товар та 72 грн. за тару згідно договору поставки №36 від 19.02.2013р., 604,08грн. пені та 1 567,34 грн. - штрафу з віднесенням на відповідача судового збору по справі в сумі 1827грн.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Колос" на користь Приватного виробничо-торгового підприємства "Світязь" 5 378,10 грн. , в тому числі: 3 134,68 грн. заборгованості за поставлений товар та 72 грн. за тару згідно договору поставки №36 від 19.02.2013р., 604,08грн. пені та 1 567,34 грн. - штрафу, а також 1 827 грн. витрат по судовому збору.

Повний текст рішення складено

03.07.2015

Суддя В. Л. Слупко