Рішення

від 22.06.2015 по справі 906/722/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" червня 2015 р. Справа № 906/722/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Терехов О.Л., довіреність №2565-О від 16.08.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до Фермерського господарства "Дмитрій І С"

про стягнення 19178,10 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 19178,10 грн. заборгованості, з яких: 11185,73 грн. - тіло кредиту, 5733,73 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2258,64 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Заяви про відкриття поточного рахунку і карточки зі зразками підписів та відтисків печатки від 12.07.2013 відповідачем - Фермерським господарством "ДМИТРІЙ І С" відкрито поточний рахунок №26000060319706 в гривнях. Одночасно, підписавши дану заяву, відповідач погодився на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в тому числі, до Умов та Правил обслуговування по розрахунковим картках, розміщених на сайті банку - www.privatbank.ua. https://client-bank. privat-bank.ua), тарифами банку, котрі разом з цією заявою і карткою зі зразками підписів і відтиску печатки становлять Договір банківського обслуговування.

Порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж" визначено пунктами 3.1.1.73-3.1.1.75 та розділом 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг, і зокрема.

За умовами п.п.3.2.2.11.1. Умов та правил надання банківських послуг цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладання електронно-цифрового підпису всіма його сторонами.

12.07.2013 за №49, 15.01.2014 за №55, 02.02.2014 за №56 (а.с. 20-21) позивач отримав в системі інтернет-клієнт-банк Приват24 від відповідача заявки на гарантований платіж, в яких останній просив надати йому можливість в користуванні послугою щодо обслуговування свого поточного рахунку №26000060319706 за рахунок кредитних коштів.

Позивач надав відповідачу послугу по його заявках на підставі розділу 3.1.1. та розділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг, яке регулює питання надання послуги "Гарантований платіж" на суми:

- 1000,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 17.07.2013);

- 10000,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 20.01.2014);

- 9000,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 07.02.2014).

Таким чином, позивач у період з 12.07.2013 по 07.02.2014 виконав за відповідача грошові зобов'язання за господарськими договорами, укладеними ФГ "ДМИТРІЙ І С" з контрагентами, зокрема: ФОП Фурс Д.С. (ідент. номер 3024517918), ТОВ "АЗОР ПЛЮС" (ідент. код 35647389).

Відповідно до п.п. 3.2.2.1. гарантійним платежем або заявкою є кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання, який банк зобов'язується надати при наявності вільних грошових коштів, в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, виплаті процентів, винагороди в обумовлені цим договором терміни. Відновлювальна кредитна лінія надається банком на виконання клієнтом платежів по заявкам на договірне списання з датою виконання в майбутньому по господарським договорам, не перевищує строку повернення кредиту та може бути змінена або відмінена кредитором зі згоди отримувача, шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з послідуючим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок отримувача, який зазначений в заявці.

Однак відповідач свої зобов'язання по поверненню позивачу кредитних коштів не виконав, тому заборгованість за кредитом становить 11185,73 грн.

У відповідача існує також заборгованість зі сплати процентів та пені в сумі 5733,73 грн. та 2258,64 грн.

05.02.2015 позивач направив відповідачеві письмову претензію про сплату заборгованості, яку відповідач залишив без задоволення (а.с. 27).

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування ними, а також пені та штрафів за порушення строків їх сплати, стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідач до винесення рішення у справі заборгованість добровільно не погасив.

Дослідивши в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

За змістом ст. 634 ЦК України з якою кореспондується абз. 4 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити зміст договору на основі договору приєднання.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови в цілому. Таким чином виключна перевага належить волі однієї із сторін, і вона дістає вияв у тому, що ця сторона диктує волю не лише окремому суб'єкту, а й невизначеному колу осіб. Натомість, вона зв'язує себе зобов'язаннями стосовно всіх, хто приєднався до неї.

Оскільки проект договору приєднання може бути прийнятий іншою стороною не інакше як у цілому, укладання таких договорів відрізняється від загального порядку укладення господарських договорів, встановленого ст. 181 ГК України, зокрема, виключається можливість врегулювання розбіжностей щодо умов договору.

Окрім того, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи дійсну правову природу відносин, які виникли між сторонами у справі на підставі фактичних їх дій, останні підпадають під правове регулювання параграфа 2 глави 71 та глави 72 Цивільного кодексу України, оскільки Договір банківського обслуговування від 12.07.2013 одночасно є Договором банківського рахунку та Договором кредиту.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникли, зокрема, з договору кредиту, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 3.2.2.2. Умов передбачено, що клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів включно з дати виконання заявки.

Згідно ч.1 статті 255 ЦК України у разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Операційний день банку - це діяльність банку протягом робочого дня, що пов'язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком, контролем операцій (у тому числі прийманням від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійсненням їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у регістрах бухгалтерського обліку банку. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно у внутрішньому положенні (абз. 12 п. 1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою НБУ від 18.06.2003 № 254).

Судом встановлено, що відповідач мав погасити заборгованість по кредиту за трьома заявками через 30 днів відповідно.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язується повернути кредит.

Оскільки відповідач в порушення договірних строків виконання грошового зобов'язання не повернув позивачу кредитні кошти в повному обсязі на суму 11185,73 грн., позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в розмірі 5733,73 грн.

У відповідності до п. 3.2.2.2. розділу 3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що за користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.14р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.14р. - в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Позивачем за період користування кредитними коштами нараховані проценти за користування кредитними коштами в сумі 5733,73 грн.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язується сплатити проценти.

Господарський суд, перевіривши поданий розрахунок, вважає його вірним, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім вищенаведеного, позивачем пред'явлено вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 2258,64 грн.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1. розділу 3.2.2. Умов та правил банківських послуг передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Позивачем за період прострочення виконання зобов'язань за договором від 12.07.2013 нарахована пеня в сумі 2258,64 грн.

Господарський суд, перевіривши поданий розрахунок, вважає його вірним, а вимогу щодо стягнення пені обґрунтованою.

Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Дмитрій І С" (13517, Житомирська область, Попільнянський район, с. Білки, вул. Курган, 41, ід. код 34308736)

- на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, ід. код 14360570) 19178,10 грн. заборгованості, з яких: 11185,73 грн. - тіло кредиту, 5733,73 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2258,64 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також 1827,00 грн. - сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.06.15

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)