Рішення

від 16.06.2015 по справі 910/12221/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015Справа №910/12221/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Поділ бізнес-парк" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-офіс-сервіс" Простягнення 156 003,46 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Велігоцька О.О., представник, довіреність № 01/125 від 25.05.2015; Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділ бізнес-парк" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Киїі-офіс-сервіс" заборгованості з орендної плати і компенсації комунальних і сервісних послуг за договором оренди нежитлового приміщення від 03.12.2013 № 152/13, з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних з простроченої суми, а також штрафних санкцій.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/12221/15-г від 14.05.2015, яку призначено до розгляду на 02.06.2015.

Ухвалою від 02.06.2015 розгляд справи було відкладено на 16.06.2015 у зв'язку з неявкою в засідання представника відповідача, неподанням витребуваних судом документів та необхідністю отримання детального розрахунку ціни позову від Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділ бізнес-парк".

У судове засідання, призначене на 16.06.2015, відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, а тому, зважаючи на обмеженість процесуальних строків вирішення спору, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача подав суду письмові пояснення на виконання вимог ухвали від 02.06.2015.

В ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, посилаючись на порушення відповідачем обов'язку з своєчасного і повного внесення орендної плати.

На підтвердження заявлених вимог суду було подано договір оренди нежитлового приміщення від 03.12.2013 № 152/13 з додатками, додаткові угоди до договору, свідоцтво про право власності, рахунки на оплату, претензію від 08.04.2015 № 01/107 і докази її надсилання відповідачу, розрахунок ціни позову.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поділ бізнес-парк" в якості орендодавця та Товариство з обмеженою відповідальністю "Киїі-офіс-сервіс" в якості орендаря 03.12.2013 уклали договір оренди нежитлового приміщення № 152/13, за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу в строкове користування (оренду) приміщення для роз0міщення виробництва, площею 427,5 кв.м., що розташоване на першому (30,4 кв.м.) та другому (397,1 кв.м.) поверхах будівлі під літерою "Б" у м. Києві по вул. Фрунзе, 86 на строк п'ять місяців та двадцять дев'ять днів з 03.12.2013 по 31.05.2014.

Порядок розрахунку та внесення орендної плати узгоджено сторонами у розділі 3 договору, де передбачено, що орендна плата та інші платежі за договором сплачують орендарем у національній валюті України та банківський рахунок орендодавця не пізніше сьомого числа кожного поточного місяця на підставі рахунку-фактури орендодавця або, у разі його відсутності з будь-якої причини, самостійно на підставі договору.

Виходячи з п. 3.1, 3.2 договору розмір орендної плати розраховується з базового тарифу за 1 кв.м. і може бути змінений за ініціативою орендодавця у випадку девальвації курсу гривні відносно долара США, порівняно з курсом, що діяв на момент підписання договору на 5 % і більше, а також може бути переглянутий не частіше одного разу в квартал з урахуванням індексу інфляції у відповідний період.

Матеріалами справи підтверджується, що в період дії договору розмір орендної плати змінювався в установленому договором порядку, шляхом підписання додаткових угод від 28.02.2014 № 1, 21.05.2014 № 2 та 01.12.2014 № 3.

Приєднаним до матеріалів справи актом приймання-передачі, оформленим як додаток № 2 до договору, стверджується факт передачі від позивача відповідачу приміщення площею 427,5 кв.м.

Відповідно до п. 8.1, п. 8.2 договору такий договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і закінчується одночасно із припиненням строку оренди, який може бути продовжений (пролонгований) лише за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди.

У розділі 4 договору сторони було погоджено обов'язок орендаря з відшкодування комунальних та сервісних послуг, які не покриваються орендною платою, до яких віднесено електроенергію, теплопостачання, послуги з в'їзду/виїзду і перебування на території автотранспортних засобів, послуги з вивезення різного роду відходів, телефонний зв'язок, холодне і гаряче водопостачання і водовідведення.

Згідно з п. 4.2 договору комунальні і сервісні послуги відшкодовуються орендарем протягом трьох банківських днів з дати отримання відповідних рахунків, які формуються орендодавцем в місяці, що йде за оплачуваним.

За умовами укладеного договору орендодавець зобов'язаний в термін до сьомого числа надати орендарю рахунки-фактури по оплаті орендної плати за поточний місяць, а також комунальних і сервісних послуг за попередній місяць оренди, акти про надані послуги по оренді, комунальні та сервісні послуги за попередній м'ясець оренди (п. 5.1).

Пунктом 5.4 договору встановлено, що орендодавець надає орендареві бухгалтерські документи під підпис або надсилає їх рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження або листування.

Орендар, отримавши акти про надані послуги по оренді, комунальні та сервісні послуги, повинен підписати один екземпляр зі своєї сторони та повернути його орендодавцю протягом п'яти робочих днів. Якщо протягом зазначеного строку орендар не поверне акти та/або не надасть мотивованої відмови від їх підписання (претензії щодо кількості чи якості послуг), такі послуги вважаються наданими та належним чином прийнятими (п. 5.6).

Відповідно до п.п. 2.2.16 договору по закінченню строку оренди, у тому числі у випадку дострокового припинення дії цього договору, орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати закінчення строку оренди повернути орендодавцю за актом приймання-передачі приміщення в задовільному стані з урахуванням нормального зносу, а також передати за актом приймання-передачі в повному обсязі і справності обладнання та інше майно орендодавця в приміщенні або відшкодувати збитки у випадку погіршення стану чи втрати приміщення або ж іншого його майна з вини орендаря.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, за твердженням позивача, прострочення відповідача за вищевказаним договором в частині своєчасного внесення орендної плати та компенсації комунальних і сервісних платежів, а саме, згідно з поданим розрахунок прострочення відповідача станом на 30.04.2015 становить:

- 30 010,52 грн. борг з орендної плати за лютий 2015 року (15 005,26 грн.) та березень 2015 року (15 005,26 грн.);

- 51 439,71 грн. борг з компенсації комунальних і сервісних послуг за січень 2015 року (12 980,39 грн. і 1 289,64 грн.), за лютий 2015 року (18 077,57 грн. і 3 110,59 грн.), за березень 2015 року (10 747,21 грн., 1 844,98 грн. 546,30 грн., 2 843,03 грн.).

На підтвердження факту нарахування зазначених сум до позовної заяви позивачем було приєднано рахунки на оплату та акти надання послуг.

Договір, за яким між позивачем і відповідачем виник спір, є договором оренди, тобто, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Даний договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, а саме: майново-господарських зобов'язань згідно зі ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України та, виходячи з приписів ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Як вказувалося вище, факт передачі приміщень, які є об'єктом договору в орендне користування відповідачу підтверджується належними засобами доказування.

Відповідно до ст. 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

До обов'язків орендаря за договором віднесено, серед іншого, обов'язок своєчасного і повного здійснення розрахунків за договором (п.п. 2.2.2).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

08.04.2015 позивач склав на ім'я відповідача претензію № 01/107, в якій, посилаючись на порушення орендарем п. 3.4 та п. 4.2 договору та порушення строків внесення орендної плати, вимагав у триденний строк погасити заборгованість в сумі 81 450,23 грн. (30 010,52 грн. борг з орендної плати та 51 439,71 грн. борг з компенсації комунальних і сервісних послуг), а також сплатити 4 769,99 грн. пені і 65 468,71 грн. штрафу. До вказаної претензії в якості додатку було приєднано розрахунок штрафних санкцій. В якості доказів надіслання претензії суду подано фіскальний чек відділення поштового зв'язку від 09.04.2015 № 3144.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на час розгляду справи відповідач не подав суду фактичних даних, якими підтверджується відсутність заявленої до стягнення заборгованості або ж будь-яких інших доказів на спростування обставин, покладених позивачем в основу позову, а тому, враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 30 010,52 грн. заборгованості з орендної плати за договором від 03.12.2013 визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи даний спір, суд враховує відсутність в матеріалах справи доказів направлення відповідачу або ж вручення в порядку, визначеному п. 4.2 та п. 5.4 договору, рахунків на оплату комунальних і сервісних послуг за січень, лютий і березень 2015 року. Проте, з огляду на факт виставлення позивачем відповідачеві вимоги про оплату комунальних і сервісних послуг за спірний період у претензії від 08.04.2015 № 01/107 і наявність у матеріалах справи доказів надіслання такої претензії, слід вважати, що строк оплати таких послуг наступив 15.04.2015 - у триденний строк для оплати, вказаний у претензій з урахуванням триденного строку поштового перебігу кореспонденції по місту Києву.

При цьому, суд приймає до уваги обставини надіслання позивачем 01.05.2015 на адресу відповідача актів надання послуг з оренди, а також супутніх послуг, передбачених у п.п. 4.1.1-4.1.6 договору, але не вважає, що даний факт є визначальним для встановлення строку оплати за комунальні і сервісні послуги, оскільки за умовами договору оренди нежитлового приміщення від 03.12.2013 № 152/13 строк їх оплати не ставиться в залежність від підписання або непідписання актів наданих послуг. Згідно з п. 5.6 договору направлення актів має значення для встановлення факту надбання послуг, який не ставиться судом під сумнів.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення боргу з компенсації комунальних і сервісних послуг в розмірі 51 439,71 грн. також є обґрунтованими, доведеними і такими, що піддягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання грошового зобов'язання з перерахування орендної плати і компенсації комунальних і сервісних послуг, а саме:

- 167,73 грн. 3 % річних та 795,28 грн. інфляційної складової боргу по орендній платі;

- 209,05 грн. 3 % річних та 756,31 грн. інфляційної складової боргу з компенсації комунальних і сервісних послуг.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлені судом обставини порушення відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за договором оренди, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими і такими, що відповідають приписам чинного законодавства.

Перевіривши розрахунок позивача, який складено станом на 30.04.2015 з урахуванням строку внесення орендної плати за договором, суд вважає його належним, а позовні вимоги в цій частині, такими, що підлягають повному задоволенню в сумі 167,73 грн. 3 % річних та 795,28 грн. інфляційної складової боргу.

Враховуючи, що судом взято за основу інший, ніж обрав позивач, строк оплати відповідачем комунальних і сервісних послуг, позовні вимоги в частині нарахувань на суму боргу в розмірі 51 439,71 грн. піддягають перерахуванню (підстави вважати відповідача таким, що прострочив грошове зобов'язання на суму 51 439,71 грн. з 15.04.2015 наведені вище). Так, за розрахунком суду розмір 3 % річних за період прострочення з 15.04.2015 по 30.04.2015 становить 67,65 грн., а інфляційної складової боргу - 7 201,56 грн. Зважаючи на відсутність у суду правових і процесуальних підстав для виходу за межі позовних вимог в цій їх частині, позовні вимоги про стягнення інфляційного збільшення суми боргу з компенсації комунальних і сервісних послуг підлягають задоволенню на суму 756,31 грн., яку розрахував позивач.

Отже, нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України за суму боргу з компенсації комунальних і сервісних послуг стягуються в розмірі 67,65 грн. - 3 % річних та 756,31 грн. - інфляційна складова боргу.

Поряд з вимогами про стягнення суми основного боргу та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції (договірну неустойку), а саме:

- за прострочення внесення орендної плати: 3 147,40 грн. пені і 30 010,52 грн. штрафу;

- за прострочення сплати компенсації комунальних і сервісних послуг: 4 008,75 грн. пені і 35 458,19 грн. штрафу.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У п. 7.1 договору сторони визначили, що за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно з п. 7.3 договору за прострочення виконання орендарем грошових зобов'язань, в тому числі щодо сплати орендної плати, компенсації витрат орендодавця з надання комунальних, сервісних послуг, сплаті гарантійного платежу у встановлені цим договором строки, орендар зобов'язується сплатити на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, а при прострочення сплати орендарем орендної плати та інших, встановлених договором платежів більше, ніж на тридцять календарних днів, він зобов'язується додатково сплатити орендодавцю штраф у розмірі 100 % від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки штрафних санкцій, нарахованих на суму боргу з орендної плати, суд вважає їх правильними і правомірно заявленими, оскільки їх нарахування відповідає умовам договору і чинному законодавству.

Проте, в частині штрафних санкцій, нарахованих на суму боргу з комунальних і сервісних послуг позовні вимоги частково відхиляються судом у зв'язку з відсутністю прострочення відповідача понад тридцять календарних днів станом на визначену позивачем дату - 30.04.2015, а також дату звернення до суду з даним позовом - 12.05.2015, адже судом взято за основу інший, ніж обрав позивач, строк оплати відповідачем комунальних і сервісних послуг - 15.04.2015 (обґрунтування наведене вище).

Розмір пені за несвоєчасну оплату комунальних і сервісних послуг за розрахунком суду з 15.04.2015 по 30.04.2015 становить 1 352,93 грн.

Зважаючи на викладене, позов підлягає частковому задоволенню, а судові витрати - розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених вимог згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-офіс-сервіс" (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 7, ідентифікаційний код 38483075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділ бізнес-парк" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 86, ідентифікаційний код 33787018) 81 450 (вісімдесят одну тисячу чотириста п'ятдесят) грн. 23 коп. заборгованості з орендної плати та компенсації комунальних і сервісних послуг , 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 38 коп. 3 % річних, 1 551 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 59 коп. інфляційної складової боргу, 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 03 коп. пені, 30 010 (тридцять тисяч десять) грн. 52 коп. штрафу та 2 354 (дві тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 96 коп. судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку

подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 23.06.2015 р.