Рішення

від 22.06.2015 по справі 925/647/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015Справа №925/647/15

За позовом Приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси»

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит» в особі Відділення № 175 м. Черкаси «Банк «Фінанси та Кредит»

про зобов'язання вчинити дії та розірвання договору

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Толюра В.М.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємствао «СпецКріо-Черкаси» (далі -позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит», в особі Відділення № 175 м. Черкаси «Банк «Фінанси та Кредит» (далі -відповідач) про:

1) зобов'язання відповідача виконати платіжні доручення позивача:

• № 1 від 27.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок ДК України № 37512000106836 коштів 21 127,00 грн. ПДВ за 2 міс. 2015 р.;

• № 2 від 27.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок ДПІ у м.Черкаси № 37199201002301 коштів 4 987,21 грн. ЄСВ за 2 міс. 2014 р.;

• № 3 від 27.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 33116340700002 коштів 2 722,10 грн. податку із зарплати за 2 міс. 2015 р.;

• № 4 від 27.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 33115318700002 коштів 12 316,00 грн. податку на прибуток за 2014 р.;

• № 5 від 27.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок УДК в Черкаській області № 31116029700002 коштів 4 958,00 грн. ПДВ за 1 міс. 2015 р.;

• № 6 від 27.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок ДПІ у м.Черкаси № 37199201002301 коштів 5 293,66 грн. ЄСВ за 2 міс. 2014 р.;

• № 7 від 27.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 31116063700002 коштів 293,63 грн. військового збору за 2 міс. 2015 р.;

• № 8 від 27.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 33116340700002 коштів 2 191,10 грн, податку із зарплати за 2 міс. 2015 р.;

• № 9 від 27.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 31116063700002 коштів 286,88 грн. військового збору за 3 міс. 2015 р.;

• № 10 від 27.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок ДПІ у м.Черкаси № 37199201002301 коштів 5 109,79 грн. ЄСВ за 3 міс. 2014 р.;

• № 11 від 27.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 33116340700002 коштів 2 765,48 грн. податку із зарплати за 3 міс. 2015 р.;

• № 12 від 31.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 31116063700002 коштів 299,69 грн. військового збору за 3 міс. 2015 р.;

• № 13 від 31.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок ДПІ у м.Черкаси № 37199201002301 коштів 4 563,02 грн. ЄСВ за 3 міс. 2014 р.;

• № 14 від 31.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 33116340700002 коштів 2 340,95 грн. податку із зарплати за 2 міс. 2015 р.;

2) розірвання договору № 119 від 06.05.2008 р. на розрахунково-касове обслуговування, укладений між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ПП «СпецКріо- Черкаси»;

3) зобов'язання відповідача залишок грошових коштів позивача на рахунку № 26004035616501 в сумі 141 202, 10 грн. перерахувати на рахунок позивача № 26001549272900 у ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005 ;

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 119 на розрахунково-касове обслуговування від 06.05.2008 р.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09.04.2015 р. порушено провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.04.2015 р., зобов'язано сторін надати необхідні документи.

24.04.2015 р. через загальний відділ діловодства господарського суду Черкаської області представник відповідача подав заяву, мотивуючи тим, що відділення № 175 не є уповноваженим відособленим підрозділом банку в розумінні ч. 4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не відповідає ознакам, встановленим ст. 95 Цивільного кодексу України, зокрема, не наділене майном (не має самостійного балансу) не наділене правом виступати від імені банку в судах.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 06.05.2015 р.

У судовому засіданні 06.05.2015 р. представник відповідача надав письмові пояснення, в яких зазначає, що справа відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України підлягає направленню за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Розгляд справи неодноразово відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.05.2015 р. справу № 925/647/15 направлено за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

02.06.2015 р. матеріали справи № 925/647/15 надійшли до господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2015 р. справу № 925/647/15 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 22.06.2015 р. за участю представників сторін.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.06.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси і Кредит» (далі -банк) та Приватним підприємством «СпецКріо-Черкаси» (далі - клієнт) укладено договір № 119 на розрахунково-касове обслуговування, умовами якого передбачено, що банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті № 260084261801 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Згідно п. 3.3.2 договору, банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком і клієнтом.

Банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків у визначений час з 9:00 до 16:00 крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів (п. 3.3.3 договору).

Умовами п. 5.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє протягом невизначеного строку (п. 8.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем змінено вид товариства на тип, зокрема на публічне.

Так, згідно п. 1. 4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 зазначено, що господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Згідно ст. 5 та п. 5 ч. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства», зміна виду акціонерного товариства на тип, зокрема, із відкритого на публічне не є його реорганізацією.

Як стверджує позивач, відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо здійснення переказу коштів відповідно до умов договору № 119 на розрахунково-касове обслуговування від 06.05.2008 р.

Так, позивач звернувся до відповідача з платіжними дорученнями № 38 від 11.02.2015 р., № 39 від 11.02.2015 р., № 40 від 11.02.2015 р., № 42 від 24.02.2015 р., № 43 від 26.02.2015 р., № 44 від 26.02.2015 р., № 45 від 26.02.2015 р., № 47 від 06.03.2015 р., № 48 від 06.03.2015 р., № 49 від 06.03.2015 р. на переказ коштів, проте відповідач всупереч положенням договору операції за розрахунковими документами не виконав.

Відповідно до банківської виписки станом на 13.03.2015 р. на поточному рахунку позивача наявні грошові кошти у розмірі 210 456, 61 грн.

Листом від 05.01.2015 р. № 2/1 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з реорганізацією філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», з 16.03.2015 р. позивачу буде відкритий новий рахунок № 26004035616501 замість старого № 260084261801, а відділення № 14 в м. Черкаси Філії «Полтавське регіональне управління» переведено на баланс Головного банку та змінено його назву на відділення № 175 (м. Черкаси) АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Тож позивач, вказуючи новий рахунок повторно звернувся до відповідача з платіжними дорученнями № 1 від 27.03.2015 р., № 2 від 27.03.2015 р., № 3 від 27.03.2015 р., № 4 від 27.03.2015 р., № 5 від 27.03.2015 р., № 6 від 27.03.2015 р., № 7 від 27.03.2015 р., № 8 від 27.03.2015 р., № 9 від 27.03.2015 р., № 10 від 27.03.2015 р., № 11 від 27.03.2015 р., № 12 від 31.03.2015 р., № 13 від 31.03.2015 р., № 14 від 31.03.2015 р. на загальну суму 69 254, 51 грн.

Проте, відповідач зазначені вище платіжні доручення не виконав, грошові кошти не перерахував.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога № 40 від 06.04.2015 р., в якій зазначалося, що в момент надання платіжних доручень, на поточному рахунку було достатньо коштів для проведення платежів, у зв'язку з чим позивач просить відповідача надати повідомлення про невиконання розрахункових документів із зазначенням причин їх невиконання, яка отримана відповідачем 07.04.2015 р., що підтверджується відтиском печатки Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит», відділення № 175 м. Черкаси.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення переказу коштів, просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси і Кредит» виконати умови договору № 119 на розрахунково-касове обслуговування від 06.05.2008 р. в частині здійснення переказу грошових коштів у розмірі 69 254, 51 грн. згідно платіжних доручень. Крім того, позивач просить суд розірвати договір № 119 від 06.05.2008 р. на розрахунково-касове обслуговування, укладений між сторонами та зобов'язати відповідача залишок грошових коштів позивача на рахунку № 26004035616501 в сумі 141 202, 10 грн. перерахувати на рахунок позивача № 26001549272900, відкритий у ПАТ «УкрСиббанк».

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 119 на розрахунково-касове обслуговування від 06.05.2008 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором банківського рахунка.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1073 Цивільного кодексу України передбачено, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

За платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ч. 1 ст. 1089 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 1091 Цивільного кодексу України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 8.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону (ч. 1 ст. 1092 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення умов договору та п. 8.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" вчасно не виконав доручень позивача про переказ грошових коштів у розмірі 69 254, 51 грн. згідно платіжних доручень.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо переказу коштів у передбачені законодавством України строки, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити переказ позивачу грошових коштів у розмірі 69 254, 51 грн. згідно платіжних доручень № 1 від 27.03.2015 р., № 2 від 27.03.2015 р., № 3 від 27.03.2015 р., № 4 від 27.03.2015 р., № 5 від 27.03.2015 р., № 6 від 27.03.2015 р., № 7 від 27.03.2015 р., № 8 від 27.03.2015 р., № 9 від 27.03.2015 р., № 10 від 27.03.2015 р., № 11 від 27.03.2015 р., № 12 від 31.03.2015 р., № 13 від 31.03.2015 р., № 14 від 31.03.2015 р.

Щодо вимог позивача про розірвання договору № 119 від 06.05.2008 р. на розрахунково-касове обслуговування, укладеного між сторонами та зобов'язання відповідача залишок грошових коштів позивача на рахунку № 26004035616501 в сумі 141 202, 10 грн. перерахувати на рахунок позивача № 26001549272900 у ПАТ «УкрСиббанк», суд відзначає наступне.

Так, відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України передбачає можливість розірвання договору банківського рахунка на вимогу клієнта у будь-який час.

Отже, укладаючи договір банківського рахунка, позивач розраховував на належне виконання банком своїх зобов'язань за договором, у тому числі щодо своєчасного та повного виконання платіжних доручень позивача.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що безпідставне невиконання банком зазначених вище розрахункових документів є неналежним розрахунково-касовим обслуговуванням позивача та вважається істотним порушенням договору.

З огляду на викладене, позовні вимоги про розірвання договору № 119 на розрахунково-касове обслуговування від 06.05.2008 р. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно з пп. 20.6 п. 20 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 р., з наступними змінами та доповненнями, банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).

З урахуванням того, що банк не має права встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження права позивача розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (ч. 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України), суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача перерахувати залишок грошових коштів позивача на рахунку № 26004035616501 у сумі 141 202, 10 грн. на рахунок позивача № 26001549272900, відкритий у ПАТ «Укрсиббанк».

Разом з тим, під час судового розгляду буду встановлено, що позивачем було недоплачено судовий збір в необхідному розмірі за заявлену дві вимоги майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру (за подання позовної заяви майнового характеру судовий збору встановлюються у розмірі 2 % ціни позову - 1 827, 00 грн., за подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати - 1 218, 00 грн.).

Так, відповідно до п. 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: - зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); - у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Отже, суд вважає за необхідне, стягнути суму недоплаченого судового збору у розмірі 2 991, 13 грн. з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси» задовольнити.

2. Розірвати договір № 119 на розрахунково-касове обслуговування від 06.05.2008 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код - 09807856) та Приватним підприємством «СпецКріо-Черкаси» (18000, м. Черкаси, вул. Горького, буд. 62/1, ідентифікаційний код - 34556118).

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код - 09807856) в особі відділення № 175 в м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Горького, буд. 62/1) виконати платіжні доручення Приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси» (18000, м. Черкаси, вул. Горького, буд. 62/1, ідентифікаційний код - 34556118), а саме:

• № 1 від 27.03.2015 р. щодо здійснення переказу на рахунок ДК України № 37512000106836 коштів 21 127,00 грн. ПДВ за 2 міс. 2015 р.;

• № 2 від 27.03.2015 р. щодо здійснення переказу на рахунок ДПІ у м.Черкаси № 37199201002301 коштів 4 987,21 грн. ЄСВ за 2 міс. 2014 р.;

• № 3 від 27.03.2015р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 33116340700002 коштів 2 722,10 грн. податку із зарплати за 2 міс. 2015 р.;

• № 4 від 27.03.2015 р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 33115318700002 коштів 12 316,00 грн. податку на прибуток за 2014 р.;

• № 5 від 27.03.2015 р. щодо здійснення переказу на рахунок УДК в Черкаській області № 31116029700002 коштів 4 958,00 грн. ПДВ за 1 міс. 2015 р.;

• № 6 від 27.03.2015 р. щодо здійснення переказу на рахунок ДПІ у м.Черкаси № 37199201002301 коштів 5 293,66 грн. ЄСВ за 2 міс. 2014 р.;

• № 7 від 27.03.2015 р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 31116063700002 коштів 293,63 грн. військового збору за 2 міс. 2015 р.;

• № 8 від 27.03.2015 р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 33116340700002 коштів 2 191,10 грн, податку із зарплати за 2 міс. 2015 р.;

• № 9 від 27.03.2015 р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 31116063700002 коштів 286,88 грн. військового збору за 3 міс. 2015 р.;

• № 10 від 27.03.2015 р. щодо здійснення переказу на рахунок ДПІ у м.Черкаси № 37199201002301 коштів 5 109,79 грн. ЄСВ за 3 міс. 2014 р.;

• № 11 від 27.03.2015 р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 33116340700002 коштів 2 765,48 грн. податку із зарплати за 3 міс. 2015 р.;

• № 12 від 31.03.2015 р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 31116063700002 коштів 299,69 грн. військового збору за 3 міс. 2015 р.;

• № 13 від 31.03.2015 р. щодо здійснення переказу на рахунок ДПІ у м.Черкаси № 37199201002301 коштів 4 563,02 грн. ЄСВ за 3 міс. 2014 р.;

• № 14 від 31.03.2015 р. щодо здійснення переказу на рахунок УДКСУ у м.Черкаси № 33116340700002 коштів 2 340,95 грн. податку із зарплати за 2 міс. 2015 р.

4. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код - 09807856) залишок грошових коштів Приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси» (18000, м. Черкаси, вул. Горького, буд. 62/1, ідентифікаційний код - 34556118) на рахунку 26004035616501 у розмірі 141 202 (сто сорок одну тисячу двісті дві) грн. 10 коп. перерахувати на рахунок Приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси» № 26001549272900 у Публічному акціонерному товаристві «УкрСиббанк», МФО 351005.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код - 09807856) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «СпецКріо-Черкаси» (18000, м. Черкаси, вул. Горького, буд. 62/1, ідентифікаційний код - 34556118) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. - судового збору.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код - 09807856) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 991 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 13 коп.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 01.07.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.