Рішення

від 30.06.2015 по справі 911/604/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 р. Справа № 911/604/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг", пров.Куренівський, 17, літера "Ш", м.Київ, 04073

до Приватного підприємства "Сім"я Музиченка і сини", 36000, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, б. 62, квартира 75

про розірвання договору та стягнення грошових коштів в сумі 40 392,00 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: відсутні

від відповідача: відсутні

Після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомлено дату складання повного тексту рішення (03.07.2015 р.).

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про розірвання договору №67/13 про виконання робіт від 18.11.2013 р. та стягнення 40392,00 грн.

Представник позивача в засідання суду не з'явився, явка позивача визнавалася не обов'язковою.

Відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлявся ухвалою суду від 11.06.2015 р., що була направлена відповідачеві за адресою, яка зазначена у Спеціальному Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці (а.с. - 39-41). Дана ухвала повернулася з відміткою поштової установи - "За закінченням терміну зберігання".

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача у справі про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює неявку представників сторін у судове засідання як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив:

18.11.2013 р. між приватним підприємством «Сім'я Музиченка і сини» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Євроформат Інжиніринг» (замовник) було укладено договір № 67/13 (далі - договір, а.с - 11-14), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки з виготовлення та монтажу металевих конструкцій ангару за адресою: м. Київ, КП «Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни), згідно технічного завдання, яке затверджено замовником (додаток № 1 до договору), та згідно затвердженого замовником проекту (додаток № 2 до договору).

Відповідно до п. 1.2. договору загальна сума договору дорівнює 80784,00 грн., без врахування ПДВ.

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. договору передбачено, що виконавець зобов'язаний виконати в термін і в повному обсязі роботи, вказані в п. 1.1., після отримання авансових коштів.

Згідно з п. 4.1. договору термін виконання робіт складає 22 робочих дня з моменту отримання авансового платежу.

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунок між сторонами проводиться шляхом перерахування замовником на поточний рахунок виконавця авансових коштів в розмірі 50 відсотків від загальної суми договору. Наступне перерахування коштів відбувається у розмірі 30 відсотків загальної суми договору після завершення монтажу металевих конструкцій каркасу.

Остаточний розрахунок між сторонами проводиться шляхом перерахування замовником на поточний рахунок виконавця коштів в розмірі 20 відсотків від загальної суми договору, визначеній в п. 1.2. договору, протягом 5 робочих днів з дати підписання акта здачі-приймання виконаних робіт до договору (п. 4.3. договору).

Пунктом 4.4. договору встановлено, що строком початку проведення робіт є дата надходження авансу на поточний рахунок/в касу виконавця та 5-денний термін для придбання матеріалів та організацію робіт.

Тобто, сторонами в п. 3.1., 4.4. договору встановлено, що однією із обов'язкових умов початку виконання робіт за договором № 67/13 від 18.11.2013 р. являється перерахування позивачем в повному обсязі, передбаченого п. 4.2. договору авансового платежу на розрахунковий рахунок виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п. 4.2. договору позивачем 20.11.2013 р. перераховано на розрахунковий рахунок відповідача авансовий платіж у сумі 40392,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 674 від 20.11.2013 р. (а.с. - 19).

Проте, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору після отримання авансового платежу не приступив до виконання передбачених договором робіт, чим порушив свої договірні зобов'язання.

З огляду на викладене, 23.12.2014 р. позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 114 від 23.12.2014 р. про розірвання договору та повернення коштів в сумі 40392,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком 23.12.2014 р. та описом вкладення у цінний лист.

Однак, як зазначає позивач, вказаний лист повернувся позивачу, в зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Таким чином, посилаючись на те, що станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом відповідачем не розпочато передбачені договором роботи та не повернуто суму авансового платежу, позивач просить суд розірвати договір та стягнути з відповідача 40392,00 грн. заборгованості.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору підряду, за яким, в силу ч.1 ст. 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Рішенням господарського суду Київської області встановлено, що оскільки відповідачем не направлявся позивачу акт виконаних робіт від 06.12.2013 р., а сам акт не містить підпису директора ТОВ «Євроформат Інжиніринг» та не скріплений печаткою товариства, то відповідачем всупереч статей 32-34 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами факт виконання ним робіт за договором № 67/13 від 18.11.2013 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, роботи за договором №67/13 від 18.11.2013 р. відповідачем не виконані.

Як вже зазначалось, позивач просить суд розірвати договір та стягнути з відповідача 40392,00 грн. заборгованості за договором № 67/13 від 18.11.2013 р.

Пунктом 7.6. договору встановлено, що у разі якщо виконавець не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з п. 8.1. договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання умов договору.

Дія договору може бути достроково припинена тільки за взаємною домовленістю сторін, викладеної у письмовій формі (п. 8.2. договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з направленої позивачем претензії №114 від 23.12.2014 р., позивач просив відповідача розірвати договір № 67/13 від 18.11.2013 р. про виконання робіт і вимагав повернення коштів в сумі 40392,00 грн., але відповіді на дану претензію не отримав

Таким чином, договір на час судового засідання не розірваний та позивач має право на його розірвання в судовому порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що відповідачем дійсно порушені істотні умови договору, а саме не розпочато передбачені договором роботи. Дані обставини є підставою в силу ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, для розірвання договору на вимогу позивача, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У зв'язку з розірванням договору із заявлених правових підстав, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову про стягнення суми в розмірі 40392,00 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).

Відповідач жодних заперечень проти позову та доказів у їх обґрунтування не надав, правами, наданими йому чинним законодавством (у т.ч. правом участі у судових засіданнях) не скористався.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір №67/13 про виконання робіт від 18.11.2013 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг" (пров.Куренівський, 17, літера "Ш", м.Київ, 04073) та приватним підприємством "Сім"я Музиченка і сини" (36000, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, б. 62, квартира 75).

3. Стягнути з приватного підприємства "Сім"я Музиченка і сини" (36000, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, б. 62, квартира 75, код ЄДРПОУ 19408695) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євроформат Інжиніринг" (пров.Куренівський, 17, літера "Ш", м.Київ, 04073, код ЄДРПОУ 34956876) 40392,00 грн. заборгованості та 3045,00 грн. судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.07.2015 р.

Суддя Н.Г. Гетя