Рішення

від 30.06.2015 по справі 917/788/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 р. Справа № 917/788/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поладіс Монтаж", вул. Шевченка, 64,офіс 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39617

до Приватного підприємства "Фірма "Вольта", проспект Полтаський, 138-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39628

про стягнення грошових коштів у сумі 180000,00 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Сіромаха М.А.

від відповідача: не з'явився

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив дату складання повного рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 180000,00 грн. безпідставно отриманих коштів (позовні вимоги в редакції заяви про зміну підстави позову, яка прийнята судом до розгляду ухвалою від 25.06.2015 р.).

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог, які були викладені в позовній заяві. Відзиву на позовні вимоги в редакції заяви про зміну підстави позову суду не надав, в засідання суду не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Як зазначено в позовній заяві, між ТОВ «Поладіс Монтаж» (позикодавець, позивач) і ПП «Фірма Вольта» (позичальник, відповідач) у листопаді 2014 року було укладено усний договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. За умовами цього договору позивач надає відповідачу позику - поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у розмірі 180 000,00 грн без ПДВ.

Як зазначає позивач, 27 листопада 2014 року ТОВ «Поладіс Монтаж» перерахувало на банківський рахунок ПП «Фірма Вольта» платіж у розмірі 180 000,00 грн., згідно платіжного доручення № 5 від 27 листопада 2014 року (а.с. -14). За домовленістю, за даними позивача, позичальник мав повернути кошти через п'ять робочих днів з дня їх одержання. Проте, 3 грудня, через п'ять робочих днів, позика не була повернута на ТОВ «Поладіс - Монтаж».

Як вказано в позовній заяві, позикодавець неодноразово звертався до позичальника з усним зверненням і проханням повернути позику, проте ПП «Фірма Вольта» борг не повертала.

Згідно матеріалів справи, 9 лютого 2015 року позивач надіслав на ім'я директора ПП «Фірма Вольта» Барана Олексія Володимировича листа з проханням повернути заборгованість (а.с.-16). У цьому листі позивач також попередив, що у разі, якщо заборгованість не буде йому повернута, він вимушений буде звертатися до Господарського суду Полтавської області, а в цьому випадку розмір боргу збільшиться, адже сплату судового збору а також інших супутніх витрат буде покладено на відповідача, тобто ПП «Фірма Вольта».

Відповідно до інформації з поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, ПП «Фірма Вольта» отримало листа 13 лютого 2015 року (а.с. 17-18). Проте, позику у розмірі 180 000,00 грн. відповідач так і не повернув позивачу.

В той же час, як зазначає позивач, враховуючи, що письмовий договір безвідсоткової фінансової допомоги між позивачем і відповідачем відсутній, як це передбачено частиною 1 статті 1047 ЦК України згідно якої, договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, то позивач безпідставно перерахував на адресу відповідача грошові кошти у сумі 180000,00 грн., а відповідач безпідставно отримав вказані грошові кошти та протиправно утримує їх у себе та відмовляється повернути їх позивачу.

Таким чином, позивач вважаючи свої права порушеними звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 180000,00 грн. безпідставно отриманих коштів.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 1213 ЦК України, безпідставно набуте майно повертається потерпілому в натурі.

На підставі матеріалів справи, поданих доказів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 180000 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, у відповідача були відсутні правові підстави для отримання грошових коштів у сумі 180000,00 грн.; у даному випадку відповідач збагатився за рахунок позивача без підстав, встановлених законом чи договором. Дані обставини відповідачем не спростовані.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно до приписів ст.49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Фірма "Вольта" (проспект Полтаський, 138-А, м. Кременчук, Полтавська область, 39628, код 23809365) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поладіс Монтаж" (вул. Шевченка, 64,офіс 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39617, код ЄДРПОУ 39416874) 180000,00 грн. основного боргу та 3600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.07.2015 р.

Суддя Н.Г. Гетя