Рішення

від 25.06.2015 по справі 925/858/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2015 р. Справа № 925/858/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі Олексенко Т.В. за участю представників позивача - Браславця С.Г. за довіреністю, відповідача - Нікітенка О.Ю. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом закритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 2361" до Департаменту капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації про стягнення 249517,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 240077,40 грн. інфляційних та 9440,13 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача відзивом на позов та у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав відсутності фінансування з державного бюджету для виконання зобов'язань перед позивачем.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.09.2014 у справі № 925/1412/14, позовні вимоги закритого акціонерного товариства "АТП-2361" задоволено повністю та стягнуто з Департаменту капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації на користь закритого акціонерного товариства "АТП-2361" - 432 942 грн. 43 коп. боргу, 20 887 грн. 90 коп. три відсотки річних, 54 377 грн. 56 коп. індексу інфляції, 10 164 грн. 16 коп. судового збору.

Вказане рішення набрало законної сили 03.10.2014.

27.10.2014, на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2014, було видано наказ.

Оскільки, рішення господарського суду Черкаської області від 16.09.2014, відповідачем не виконується, позивач нарахував відповідачу на стягнуту рішенням заборгованість в сумі 508207,89 грн. - 240077,40 грн. інфляційних та 9440,13 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено Законом, або Договором.

Отже, передбачене Законом право кредитора вимагати сплати інфляційних та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів в наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають до задоволення у повному обсязі.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов, судом не приймаються, оскільки відсутність фінансування з державного бюджету не є підставою звільнення від виконання зобов'язань по сплаті заборгованості,

Крім того, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних позивачем зроблено вірно, за основу взято суму заборгованості стягнуту рішенням суду від 16.09.2014 у справі № 925/1412/14, оскільки відповідачем не здійснено погашення цієї заборгованості, тому ці суми підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 223, ідентифікаційний код 04014217) на користь закритого акціонерного товариства "АТП-2361" (18000, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 3, ідентифікаційний код 03577651) - 240077,40 грн. Інфляційних, 9440,13 грн. 3% річних, 4990,35 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 02.07.2015.

СУДДЯ К.І.Довгань