Постанова

від 30.06.2015 по справі 908/1294/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.06.2015 справа №908/1294/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Радіонова О.О. за участю представників: від позивача:не з'явився від відповідача:Скоропис О.М., довіреність №47 від 12.03.2015р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інженерні системи та комунікації», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. (повний текст підписано 05.05.2015р.) у справі№908/1294/15-г (суддя Сушко Л.М.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Мостобуд», м. Київ доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інженерні системи та комунікації», м.Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 110 100,56 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Мостобуд», м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інженерні системи та комунікації», м.Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 110 100,56 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. (повний текст підписано 05.05.2015р.) у справі №908/1294/15-г позовні вимоги задоволені в повному обсязі, у зв'язку з тим, що позивач авансував відповідача на суму 110100,56грн. більше від суми фактично виконаних робіт за договором, а відтак, зазначена сума авансу підлягає поверненню, що узгоджується з умовами договору.

Відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. (повний текст підписано 05.05.2015р.) у справі №908/1294/15-г і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що порушення укладеного договору відбулося з вини позивача і за це порушення саме він має нести господарсько-правову відповідальність. Також, він стверджує, що перерахована позивачем сума, що перевищує розмір фактичного прийняття виконаних робіт, не є авансом і відповідно не підлягає поверненню. На думку скаржника, рішення господарського суду Запорізької області підлягає скасуванню також у зв'язку з тим, що акти звірки розрахунків між підприємствами не є підставою переривання строку позовної давності, оскільки були підписані не уповноваженими особа, через що строк позовної давності є таким, що сплив.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2015р. у справі №908/1294/15-г прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено час судового розгляду.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Представник скаржника у судовому засіданні 30.06.2015р. просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі; надав додаткові пояснення.

Представник позивача у судове засідання 30.06.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

01 листопада 2010р. між Відокремленим структурним підрозділом (філія) Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» Містобудівельний загін №12 (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельні інженерні системи та комунікації» (далі - субпідрядник) укладено договір субпідряду №МЗ12/65 (далі - договір), за яким підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором виконати роботи на свій ризик власними і залученими силами, використовуючи власні матеріали, а підрядник прийняти й оплатити їх (п.1.1 договору).

Згідно з п. 1.2. договору субпідрядник виконує роботи (далі - роботи) згідно проекту «Автотранспортна магістраль через р. Дніпро в м. Запоріжжя. 1-ша черга будівництва. Перевлаштування ЛЕП-35 кВ на дільниці 4-ой транспортної розв'язки (правоповоротний з'їзд з пр. Металургів на автотранспортну магістраль)».

Пунктом 2.1. договору визначено, що загальна вартість робіт і устаткування, що постачає субпідрядник орієнтовно складає 4698991,61грн., у т.ч. ПДВ - 783165,27грн.

За умовами п. 2.5. підрядник надає субпідряднику аванс у розмірі 60 % від загальної вартості, що складає 2819394,97 грн. Підрядник перераховує протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору та отримання від замовника будівництва коштів на цілі.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що іншу (залишкову) частину вартості робіт підрядник перераховує протягом десяти банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт, при умові отримання за виконану роботу коштів від замовника будівництва.

За змістом п 2.8 договору субпідрядник щомісячно перераховує підряднику генпослуги у розмірі 2% від вартості виконаних робіт без вартості матеріалів і устаткування.

Згідно з п. 3.2 договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення цих підписів печатками сторін і діє до 31.12.2010р. за умовами повного виконання робіт, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2010р. сторони погодили продовження терміну дії договору субпідряду до 31.03.2011р.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 ЦК України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань передбачена статтею 525 ЦК України. Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт виконання відповідачем робіт та інших зобов'язань за договором підтверджують: Акт КБ-2в № 1 за листопад 2010р. на загальну суму 69 666,77 грн.; Акт КБ-2в № 2 за грудень 2010р. на загальну суму 3 411 116,29 грн.; Акти КБ-2в № 12/12-09-Буд, № 13/12-09-Буд, № 14/12-09-Буд, № 15/12-09-Буд, за вересень 2011р. на загальну суму 310 696,94 грн.; Акти КБ-2в № 18-10/12 буд (7), № 16/12-10-буд (6), № 17/12-10-буд (7) за жовтень 2011р. на загальну суму 114 607,44 грн.; Акт купівлі - продажу від 31.10.2011р. та акт приймання-передачі від 31.10.2011 обладнання на загальну суму 178 942,85 грн. загальна сума актів складає 4085030,29грн. Таким чином, всього надано Актів на загальну суму 4 085 030,29 грн.

Разом з тим, згідно з п. 2.8 договору позивачем нарахована вартість генпослуг на суму 18467,31 грн., що підтверджується підписаними та скріплени печатками сторін довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

На виконання умов договор позивачем перераховано на рахунок відповідача: 24.11.2010р. - 2819394,97грн. (аванс) ; 21.01.2011р. - 60000,00грн.; 27.05.2011р. - 12731,43грн.; 26.05.2011р. - 810000,00грн.;11.07.2011р. - 500000,00грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками. Загальна сума перерахованих позивачем платежів становить 4189394,97грн.

Відповідно до п. 7.5. договору субпідряду у випадку підвищення авансових підрядником сум над вартістю виконаних робіт і куплених матеріалів та устаткування, необхідних для ведення і виконання робіт за даною угодою, субпідрядник зобов'язаний повернути різницю.

Виходячи з цього, господарський суд Запорізької області дійшов вірного висновку що підрядник авансував субпідрядника на 110100,56грн. більше від суми фактично виконаних робіт за договором, і відповідно зазначена сума підлягає поверненню у відповідності до п. 7.5. Договору субпідряду.

Твердження скаржника про те, що акти звірки розрахунків між підприємствами не є підставою переривання строку позовної давності, оскільки були підписані не уповноваженими особа, через що строк позовної давності є таким, що сплив, спростовуються наступним.

Як встановлено судовою колегією, в матеріалах справи міститься Акт звіряння розрахунків від 19.04.2012р. на суму 5735,88 грн. та Акт звіряння розрахунків від 19.04.2012р. на суму 104364,68 грн., що підписані директорами та головними бухгалтерами Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інженерні системи та комунікації» і скріплені печатками підприємств. Разом з тим, в матеріалах справи наявний зведений Акт звіряння взаєморозрахунків від 31.03.2013р. на загальну суму 110100,56грн., який був підписаний головними бухгалтерами позивача та відповідача і скріплений печатками підприємств, яким встановлено, що позивачем сплачено суму 4189394.97 грн., а також відповідно до п. 2.8. договору надано генпослуги на суму 18467,31 грн.

Зазначені акти підписані уповноваженими на те особами, оскільки Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить перелік первинних бухгалтерських документів, регістрів бухобліку і відповідних звітів, в яких головний бухгалтер має право тільки другого підпису, серед яких акт звірки взаєморозрахунків з контрагентами за господарськими договорами відсутній.

Разом з тим, статутні документи сторін не мають обмежень щодо дій головного бухгалтера з підписання актів звірки взаємних розрахунків з контрагентами по господарських договорах. У зв'язку з цим, Акти звіряння розрахунків свідчать про визнання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельні інженерні системи та комунікації» свого боргу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною ст. 260 ЦК України передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦК України.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

В ч. 1 ст. 264 ЦК України зазаначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не застосовується.

П. 4.4.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» зазначено, що при дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, в т.ч: підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Виходячи з цього, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що Акти звіряння розрахунків свідчать про визнання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельні інженерні системи та комунікації» свого боргу і, відповідно, є підставою для переривання трирічного строку позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно зі штампом на поштовому конверті звернувся до господарського суду Запорізької області з відповідним позовом 25.02.2015р.

Оскільки строк позовної давності для звернення Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інженерні системи та комунікації» про стягнення заборгованості перервався 19.04.2012р. - з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Актів звірки взаєморозрахунків на суму 5735,88грн., та на суму 104364,68грн., то позов подано у межах строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що порушення укладеного договору відбулося з вини позивача і за це порушення саме він має нести господарсько-правову відповідальність. Проте таке твердження не підтверджено відповідачем. Статтею 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги про те, що перерахована позивачем сума, що перевищує розмір фактичного прийняття виконаних робіт, не є авансом і відповідно не підлягає поверненню, не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція вважає, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення з'ясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. (повний текст підписано 05.05.2015р.) у справі №908/1294/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні інженерні системи та комунікації», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. (повний текст підписано 05.05.2015р.) у справі №908/1294/15-г - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.04.2015р. (повний текст підписано 05.05.2015р.) у справі №908/1294/15-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Судді:Зубченко І.В. Марченко О.А. Радіонова О.О.

Надр 5 прим.:

1- поз;

1- відп;

1-ГСЗО;

1- до справи;

1- ДАГС